Ухвала КЦС ВС № 302/681/22

У Х В А Л А 30грудня 2024 року м. Київ справа № 302/681/22 провадження № 61-15705ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Повідайчика Віктора Івановича на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 липня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Пилипецької сільської ради, ОСОБА_1 про скасування права власності на житловий будинок і господарські споруди, запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та ВСТАНОВИВ: У червні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області Курах М. М. від 21 лютого 2022 року за індексним номером 63571099 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2587077921120, а також запис права власності за № 46812731 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 20 липня 2023 року рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неправомірними і скасовано: рішення державного реєстратора Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області Курах М. М. від 21 лютого 2022 року за індексним номером 63571099 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2587077921120; запис права власності за № 46812731 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. 25 липня 2024року постановою Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 липня 2023 року в частині задоволення позовної вимоги про скасування запису про право власності за № 46812731 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майноскасувано та ухваленов цій частині нове рішення, яким у задоволенні цієї позовної вимоги ОСОБА_3 відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. 12 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Повідайчик В. І. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 липня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 липня 2024 року, в якій просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині просить судові рішення залишити без змін. 05 грудня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Повідайчика В. І. залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.Визнано наведені в касаційній скарзі підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для звернення до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження Заявнику детально роз`яснено, в чому полягають недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення, а також наслідки невиконання ухвали суду. 16 грудня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій заявник вказав, що первісне звернення з касаційною скаргою відбулось, на його переконання, у межах строку, передбаченого законом; повторне звернення з касаційною скаргою відбулося впродовж розумного строку після отримання копії ухвали суду про повернення касаційної скарги; ним продемонстроване добросовісне ставлення до реалізації прав учасника справи та вжито всіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги. Вказав, що згідно з довідкою Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року встановлено, що копію оскаржуваної постанови 12 серпня 2024 року отримав адвокат Повідайчик Олег Іванович, який був представником ОСОБА_1 у вказаній справі. Водночас надав витяг з Єдиного реєстру адвокатів, в якому наявна інформацією про те, що право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Повідайчика О. І. зупинено згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 03 липня 2024 року на підставі заяви. Тому вважав, що копію постанови апеляційним судом не було надіслано в порядку статті 272 ЦПК України. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. З інформації Єдиного державного реєстру судових рішеньвстановлено, що повний текст постанови Закарпатського апеляційного суду від 25 липня 2024 рокускладено 06 серпня 2024 року. Забезпечено надання загального доступу 14 серпня 2024 року. Постанова Закарпатського апеляційного суду від 25 липня 2024 року не містить інформації про явку в судове засідання та/або належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення. Верховний Суд приймає до уваги доводи заявника як представника ОСОБА_1 про те, що копія оскаржуваної постанови у паперовому вигляді сторонам, зокрема ОСОБА_1 , не надсилалась. Зазначені доводи не спростовані матеріаламикасаційного провадження, в яких відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 та її адвокат Повідайчик В. І.отримали повний текст оскаржуваної постанови раніше в інший спосіб. Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Повідайчика В. І. про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, однак роз`яснює, що якщо після відкриття провадження у справі суд виснує, що викладений в ухвалі про відкриття касаційного провадження висновок про визнання поважними причин пропуску строку був передчасним, Верховний Суд буде зобов`язаний застосувати наслідки передбачені статтею 396 ЦПК України та закрити касаційне провадження, як таке, що відкрито помилково. Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суд апеляційної інстанціїне врахувавправові висновки, викладені в постановіВеликої Палати Верховного Суду 15 лютого 2023 року в справі № 910/18214/19, в постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року в справі № 235/5845/17, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Повідайчику Віктору Івановичу строк на касаційне оскарження рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 липня 2023 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 25 липня 2024 року. Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Повідайчика Віктора Івановича на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 липня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 25 липня 2024 року. Витребувати із Міжгірського районного суду Закарпатської області цивільну справу № 302/681/22 за позовом ОСОБА_2 до Пилипецької сільської ради, ОСОБА_1 про скасування права власності на житловий будинок і господарські споруди, запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Ситнік В. В. Сердюк І. М. Фаловська