LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Запорізький апеляційний суд333/6671/23

від 11.11.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:апеляційну скаргу захисника-адвоката Буділки П.В. залишити без задоволення. Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 травня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №333/6671/23 Головуючий в 1 інст.Холод Р.С. Провадження №33/807/561/24 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ч.3 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2024 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього адвоката Буділки П.В. на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою суду, 01 серпня 2023 року, о 17 год. 20 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «AUDI A7», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Очаківській, 1В у м.Запоріжжі з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів. На пропозицію працівника поліції від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі) ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Буділка П.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування своєї скарги захисник зазначає, що ОСОБА_1 надавав свою згоду пройти огляд на місці на стан сп`яніння, проте в подальшому виникли суперечки з поліцією з приводу зброї, участі у війні, місця служби, правового стану збройного формування, участі Військової служби правопорядку, що зробило процедуру складення протоколу незрозумілою. Звертає увагу на те, що згідно з відеозаписом події, протокол о 17:44 год. ще не був складений, а був складений о 18:08 год., після остаточної згоди ОСОБА_1 їхати на освідування на стан сп`яніння. ОСОБА_1 після вказаних подій самостійно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння ( через 01 годину 55 хв. після зупинки працівниками поліції) та стану сп`яніння в нього не було виявлено. Окрім того, за даними огляду чергового лікаря, ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не були зафіксовані, що свідчить про суперечні обставини, викладені у протоколі. Також, захисник вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повернення протоколу за ч.3 ст.130 КУпАП для належного оформлення та самостійно звинуватив та визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУПАП. Окрім того, зауважує, що суд проігнорував реалізацію права ОСОБА_1 на правову допомогу адвоката 01 серпня 2023 року, коли після спілкування по телефону він погодився проходити огляд на стан сп`яніння, при цьому протокол про адміністративне правопорушення ще не був складений. Суд першої інстанції не дав оцінку доказам, що мали значення для визначення наявності чи відсутності правопорушення, допустимості та відносності доказів, взявши на себе роль обвинувача за відсутності прокурора. В судове засідання, призначене на 11 листопада 2024 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Буділка П.В., не з`явились, про день та час судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином. В попередньому судовому засіданні суду від 08 листопада 2024 року захисник підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та наполягав на скасування оскаржуваної постанови. Через оголошення повітряної тривоги розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було відкладено на 11 листопада 2024 року на 09 годину 20 хвилин. Подальший розгляд справи захисник-адвокат Буділка П.В. просив проводити без його участі та участі ОСОБА_1 . З урахування викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Буділки П.В., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №511163 від 01 серпня 2023 року, з якого убачається, що 01 серпня 2023 року, о 17 год. 20 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «AUDI A7», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Очаківській, 1В у м.Запоріжжі з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів. На пропозицію працівника поліції від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі) ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху України; - у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд за допомогою спеціального технічного приладу не проводився у зв`язку із відмовою водія ОСОБА_1 ; - у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 серпня 2023 року; - відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах. Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Катрич І., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби 01 серпня 2023 року було зупинено транспортний засіб «AUDI A7», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спілкування у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій ОСОБА_1 відмовився. На водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення. Про повторність попереджено. Від керування транспортним засобом водій ОСОБА_1 відсторонений шляхом передачі права керування транспортним засобом тверезому водію. Також, щодо гр. ОСОБА_1 було винесено постанову за ч.4 ст.126 КУпАП серії ЕАС №7441262. ПВ не вилучалось. ТД не видавався. Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими. Як зазначено в оскаржуваній постанові суду, при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що дійсно 01 серпня 2023 року, приблизно о 17 год. 20 хв., він керував транспортним засобом «AUDIA7», державний номерний знак НОМЕР_1 , та проїжджав блокпост по вул.Очаківській, 1В у м.Запоріжжі, де його зупинили працівники поліції. Він є військовослужбовцем Добровольчого формування РТГ «Степовівовки», на цей час відряджений до 8 полку ССО. Після повномасштабного вторгнення російських військ у лютому 2022 року він виїхав з м.Полог, де проживав, та добровільно почав військову службу. Неодноразово виконував бойові розпорядження безпосередньо на лінії фронту в Оріхівському напрямку. В той день він перебував у цивільній одежі, при його зупинці працівники поліції запідозрили, що він знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, у них зав`язалася розмова, під час якої поліцейські почали словесно висловлювати недовіру щодо його безпосередньої участі у військових діях. Це його дуже образило, тому з поліцейськими у них виник конфлікт. У подальшому, коли працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, він відмовився, так як не мав довіри до них. Через деякий час він запропонував відвезти його до медичного закладу, щоб там провели огляд на стан сп`яніння, але працівники поліції відмовили у цьому, зазначивши, що склали стосовно нього вже протокол. Будучи впевненим, що не перебуває у стані алкогольного сп`яніння, він у той же день, приблизно через годину після того як його зупинили поліцейські, самостійно звернувся до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, де пройшов відповідний огляд на стан сп`яніння, висновок - тверезий. Його захисник-адвокат Буділка П.В. в ході розгляду справи в суді першої інстанції заявив клопотання про закриття провадження стосовно ОСОБА_1 , зазначивши, що під час проведення огляду останнього на стан сп`яніння та складення відповідного протоколу працівники поліції допустили процесуальні порушення. Так, поліцейський склав протокол щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП, при цьому останній 30 січня 2023 року та 10 березня 2023 року був притягнутий лише двічі за ч.1 ст.130 КУпАП та не притягався за частиною другою зазначеної статті КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення працівник поліції не вказав, що « ОСОБА_1 є особою, яка двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння», тобто фактично кваліфікуюча ознака за ч.3 ст.130 КУпАП відсутня. Крім того, частину статті 130 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено римськими цифрами «ІІІ», замість арабської «3» та вказано, що ОСОБА_1 є особою, яка тимчасово не працює, хоча останній є військовослужбовцем. Також, фактично з боку ОСОБА_1 не було відмови щодо проходження на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується діями останнього. ОСОБА_1 після складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, впродовж двох годин з моменту його зупинки працівниками поліції, самостійно звернувся до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, де лікарі встановили, що він тверезий. За таких обставин, захисник-адвокат Буділка П.В. вважав що відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.130 КУпАП. При апеляційному розгляді справи захисник-адвокат Буділка П.В. навів доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі. На думку суду апеляційної інстанції, доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Буділки П.В., та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Стосовно доводів сторони захисту про те, що на момент озвучення ОСОБА_1 бажання пройти огляд в медичному закладі протокол ще не був складений, а тому відмова поліцейського в проведені огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я була незаконною та необґрунтованою, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. З наявного в справі відеозапису убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, а саме виявлені такі ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. У зв`язку із чим, працівники поліції запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу або у медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній спочатку погодився. Далі вказаним відеозаписом зафіксовано, що у ОСОБА_1 виник конфлікт з працівниками поліції. На повторну пропозицію працівників поліції про проходження огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу ОСОБА_1 відповів відмовою. В подальшому, працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній відповів, що нікуди їхати з поліцейськими не збирається. Далі працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 про відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку та про складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП. Також, працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки та розпочали процедуру оформлення адміністративних матеріалів. В подальшому, вказаним відеозаписом зафіксовано, що вже в процесі оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 заявив про свою готовність пройти огляд на стан сп`яніння та повідомив працівниками поліції про те, що «він передумав, зрозумів, що потрібно їхати проходити огляд». Проте, як зазначалось вище, працівниками поліції неодноразово ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі у лікаря-нарколога та повідомлено про наслідки відмови від проходження такого огляду, проте водій ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. При цьому, з вищевказаного відеозапису убачається, що в момент коли ОСОБА_1 висловив про свою готовність пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, вже відбувався процес оформлення адміністративних матеріалів та працівниками поліції вносились відповідні відомості у бланки процесуальних документів. Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння. Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння. В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735(в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи. Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 після вказаних подій самостійно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння (через 01 годину 55 хв. після зупинки працівниками поліції) та стану сп`яніння в нього не було виявлено, не спростовує висновків суду першої інстанції та не свідчить про безпідставне складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо останнього. Так, відповідно до вимог ч.4 ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Вищевказаний огляд ОСОБА_1 пройшов без додержання встановленого законом порядку - не у присутності поліцейського. В свою чергу, згідно з положеннями вищевказаної статті, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Більш того, стосовно ОСОБА_1 складено протокол не за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що, як зазначалось вище, є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Що стосується доводів сторони захисту про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повернення протоколу за ч.3 ст.130 КУпАП для належного оформлення та самостійно звинуватив та визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУПАП, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Так, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №511163 від 01 серпня 2023 року при викладенні суті адміністративного правопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 є особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції або за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за що, передбачена відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП. У зв`язку з цим, суд обґрунтовано перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч.3 ст.130 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП, чим не погіршив становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а навпаки покращив його, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Доводи сторони захисту про порушення працівниками поліції права ОСОБА_1 на правову допомогу спростовуються наявними в справі доказами. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу роз`яснювались його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП та повідомлено коли та яким судом буде здійснюватися розгляд справи, проте від підпису в зазначеній графі протоколу ОСОБА_1 відмовився. Більше того, відеозаписом події також зафіксовано, що працівниками поліції були роз`яснені ОСОБА_1 його права та обов`язки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому доводи сторони захисту про протилежне суперечать фактичним обставинам справи. При апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, серед іншого і право на захист, проте висновки суду першої інстанції стороною захисту не спростовані. На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в цілому складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. Даних про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в матеріалах справи відсутні. Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають. Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано. При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу захисника-адвоката Буділки П.В. залишити без задоволення. Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 травня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 333/6671/23

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»