Постанова Київський апеляційний суд № 755/12177/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 грудня 2024 року місто Київ справа № 755/12177/22 провадження №22-ц/824/6306/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., сторони: позивач - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" відповідач - ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Шоломіцьким Іваном Валентиновичем, на заочне рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 17 лютого 2023 року, ухвалене у складі судді Чех Н.А., у справі за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: У листопаді 2022 року позивач АТ "КБ "Глобус" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором Позов обґрунтовано тим, що 24 жовтня 2017 року між ПАТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 було укладено договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом подачі заяви-анкети № 31/02, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику картковий рахунок за програмою кредитування овердрафт «Запасочка» для фізичних осіб клієнтів банку. Позичальник отримав кредит у розмірі ліміту овердрафту 17 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % річних, у пільговий період процентна ставка - 0,000001 %. Строк дії ліміту овердрафту 24 місяці з 24 жовтня 2017 року по 22 жовтня 2019 року. 01 лютого 2018 року позичальником додатково подано заяву-анкету № 31/02 про приєднання до Договору, відповідно до умов якої збільшено ліміт овердрафту до 59 000,00 грн., а 24 місяці з 1 лютого 2018 року по 30 січня 2020 року. Банк свої зобов`язання виконав. Відповідачем не здійснено своєчасне погашення (повернення) грошових коштів за овердрафтом після завершення пільгового періоду та не сплачено проценти за користування дозволеним овердрафтом, у зв`язку з чим позивачем здійснено нарахування процентів у розмірі 36% річних на суму існуючої заборгованості за овердрафтом. Позичальником не виконано умови п.3.4.14, 3.4.15 договору, внаслідок чого виникла заборгованість за договором, яка станом на 1 листопада 2022 року складає 132455,66 грн., в тому числі прострочена заборгованість по кредиту - 58826,76 грн., прострочена заборгованість по процентам - 73628,90 грн. Добровільно погасити заборгованість відповідач не бажає. Заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 17 лютого 2023 року задоволені позовні вимоги АТ "КБ "Глобус" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ « КБ «Глобус» заборгованість за Договором на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом подачі заяви-анкети № 31/02 від 24 жовтня 2017 року в сумі 132 455,66 грн. та судовий збір в розмірі 2 481,00 грн. Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 10 квітня 2023 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 17 лютого 2023 року. Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шоломіцький І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог АТ "КБ "Глобус" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Підставами для скасування заочного рішення зазначає неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення судом норм процесуального права. В порушення ч.1 та ч.2 ст.177 ЦПК України позивачем не додано до матеріалів позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї, а також матеріали справи не містять документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також не містять доказів здійснення судом перевірки сплати позивачем судового збору. В матеріалах справи відсутні докази про здійснення судом направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками та його вручення або повернення з відміткою поштової служби щодо причин невручення. В апеляційній скарзі зазначає про те, що у суду першої інстанції не було відповідних підстав для ухвалення заочного рішення, оскільки судом вирішено, що дана справа буде розглядатись у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін), відповідач належним чином не повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання з поважних причин, у зв`язку з відсутністю його належного повідомлення, відповідач не подав відзив, оскільки не отримав від позивача чи суду копію позовної заяви з додатками, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи. Також зазначає, що в матеріалах справи відсутня відповідна ухвала про заочний розгляд даної справи. Вказує на те, що відповідач не отримував відразу всю суму овердрафту визначеного у вказаних заява-анкетах, а отримав лише ліміт таких сум, користування даним лімітом здійснювалось поступово у невеликих сумах. Надані позивачем докази свідчать про те, що позивач нараховував відсотки відповідачу в завищеному розмірі. Заявлений розмір заборгованості розраховано з порушенням договірних зобов`язань, на які погодились сторони. Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався. Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 травня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року у складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Згідно ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні, про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Перелік справ, які може бути розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, наведено у статті 274 ЦПК України. Відповідно ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи, 2) що виникають з трудових відносин, 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. Частиною 4 п.1 ст. 274 ЦПК України порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; Для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - пункт 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України. Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 277 ЦПК України). Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 9 грудня 2022 року відкрито провадження у справі, де зазначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п`яти днів з дня вручення ухвали. Ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог частини п`ятої статті 128 цього Кодексу (ч.2,4, 5 ст. 187 ЦПК України). Ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет (ч.1, 2 ст. 190 ЦПК України). У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку (ч.1,2 ст. 191 ЦПК України). Порядок повідомлення учасників справи про розгляд справи встановлений статями 128 - 130 ЦПК України, про належне повідомлення особи про вчинення відповідної процесуальної дії може свідчити розписка. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. За правилом частин п`ятої, шостої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Разом з тим, доказів отримання відповідачем ОСОБА_1 копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками до неї, матеріали справи не містять і, відповідно, сторона відповідача не мала можливості ознайомитися з доводами позовної заяви і надати суду свої заперечення проти цих доводів. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України). Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128, 130, 223 ЦПК України. Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Згідно до ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Неповідомлення судом учасника справи про розгляд справи є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, частиною першою якої передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 3 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи. З огляду на наведене, та зважаючи на те, що судом першої інстанції розглянуто справу без участі відповідача, який не був належним чином повідомлений про розгляд справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з наступного. Установлено, що 24 жовтня 2017 року між ПАТ «Комерційний банк «Глобус» та ОСОБА_1 було укладено договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом подачі заяви-анкети № 31/02, згідно якого позичальник отримав кредит у розмірі ліміту овердрафту 17 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % річних, у пільговий період процентна ставка - 0,000001 %. Строк повернення коштів до 22 жовтня 2019 року. 1 лютого 2018 року позичальником додатково подано заяву-анкету № 31/02 про приєднання до Договору, згідно якої збільшено ліміт овердрафту до 59 000,00 грн., та строк дії до 30 січня 2020 року. Банк свої зобов`язання виконав. Відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав. Станом на 1 листопада 2022 року заборгованість становить 132 455,66 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 58 826,76 грн., прострочена заборгованість по процентам - 73 628,90 грн. 28 липня 2022 року відповідачу направлялось повідомлення-вимога про погашення заборгованості, однак борг не сплачено. Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається. Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Установлено і не заперечується відповідачем, що між АТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 були укладені кредитні договори шляхом підписання заяви- анкети № 31/02 від 24 жовтня 2017 року та № 31/02 від 1 лютого 2018 року на приєднання до Договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної карти. Заяви містять істотні умов договору, а саме сума наданого кредиту, розмір процентів за користування кредитним коштами у пільговий період, строк кредитування. Крім того, сторони погодили, що у разі непогашення кредитної заборгованості у пільговий період кредитування, фіксована процентна ставка становить 36% річних. З виписки по рахункам заборгованості вбачається, що станом на 1 квітня 2021 року у ОСОБА_1 рахується заборгованість по кредиту в сумі 58826,76 грн., яка перенесена у борг по кредиту. Оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у нього відсутня заборгованість перед кредитором, а також, що ним сплачена сума боргу у розмірі 58826,76 грн., така сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Глобус». З наданої виписки по рахунку (рух по особовому рахунку) кредитор нараховував проценти за кредитами за період з 1 квітня 2021 року по 9 листопада 2022 року, тобто поза межами погодженого сторонами строку кредитування. Загальна сума нарахованих за цей період процентів становить 73628,90 грн., яку просить стягнути позивач. У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах: від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16 та зробила висновок, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти, а також пені за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 виснувала: Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зважаючи на те, що строк кредитування за укладеними між АТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 закінчився 30 січня 2020 року, після цієї дати у кредитора припинилося право нараховувати проценти, розмір яких визначений умовами договору. За таких обставин вимоги АТ «КБ «Глобус» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами в сумі 73628,90 грн. процентів, які розраховані за період з 1 квітня 2021 року по 9 листопада 2022 року, є безпідставними. Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Глобус» підлягає стягненню сума судового збору за подання позовної заяви пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1545,91 грн. (44,41% від суми сплаченого судового збору в розмірі 3481 грн.), а з АТ КБ «Глобус» на користь ОСОБА_1 підлягає стягнення сума судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2068,78 грн. (55,59% від суми сплаченого судового збору в розмірі 3721,50 грн.) З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну ОСОБА_1 , подану адвокатом Шоломіцьким Іваном Валентиновичем, задовольнити частково. Заочне рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 17 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» заборгованість за кредитом в сумі 58826,76 грн. В решті позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Глобус» судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1545,91 грн. Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2068,78 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус