Постанова Київський апеляційний суд № 756/12893/24

Унікальний номер справи 756/12893/24 Номер апеляційного провадження 33/824/6045/2024 Суддя суду першої інстанції О. В. Жежера Суддя у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач Постанова Іменем України 24 грудня 2024 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві, за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Карпової Ірини Анатоліївни, потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої Ткачука Віталія Валерійовича, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Карпової Ірини Анатоліївни на постанову судді Оболонського районного суду м.Києва від 25 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у с т а н о в и в : Постановою судді Оболонського районного суду м.Києва від 25 листопада 2024 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, піддано її адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. з конфіскацією собаки породи «Американський пітбультер`єр». Судом встановлено, що 14.09.2024 о 18:20 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м.Київ, пр.Оболонський, 27, вигулювала собаку породи «Американський пітбультер`єр» без намордника, в результаті чого остання напала на собаку породи «Йоркшер тер`єр», завдала тілесні ушкодження, які спричинили смерть останньої. Своїми діями ОСОБА_1 , вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.154 КУпАП. Не погоджуючись з постановою судді, захисник Карпова І. А. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить її скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки під час розгляду даної справи суд неповно з`ясував усі фактичні обставини, не дослідив і не дав належної оцінки наявним у справі доказам, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними і допустимими доказами. Скаржник посилається на те, що суддею було здійснено формальний розгляд справи, не опитано ОСОБА_1 за фактом адміністративного правопорушення, хоча у постанові суддею зазначено протилежне та вказано, що ОСОБА_1 не визнанала вину у скоєному. Також суддею у повному обсязі не було допитану потерпілу, а вислухана лише думка щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Судом не була взята до уваги довідка від Всеукраїнської громадської організації «Кінологічний альянс України Альфа Феніс» щодо відвідування занять з курсу дресирування та відстуність у собаки проявів агресії до людини або зооагресії. Апелянт вказує на неправдивість пояснень свідка ОСОБА_3 , які явно суперечать поясненням, наданим іншими свідками. Також стороною захисту звернуто увагу на те, що зі змісту протоколу вабачається, що сама ОСОБА_1 напала на собаку потерпілої, що невірно відображає суть адміністративного правопорушення та вказує на відсутнсть складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП в діях ОСОБА_1 . Визнавши ОСОБА_1 винною у вчиненні даного адміністративного правопорушення суд вийшов за межі обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. А також у протоколі не вказано взагалі, яка шкода спричинена діями ОСОБА_1 . Зокрема, згідно ст. 180 ЦК України собака не є майном. Крім того захисник вважає, що судом не було встановлено кому саме належить собака, яку вигулювала ОСОБА_1 . Крім того, суддею не було розглянуто клопотання захисту щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, не вислухано думку захисника щодо складеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її захисник Карпова І. А. підтримали подану апеляційну скаргу, просили задовольнити з викладених у ній доводів з урахуванням пояснень, наданих суду апеляційної інстанції. Так, ОСОБА_1 та адвокат Карпова І.А. вказували на те, що ОСОБА_1 визнає свою вину у тому, що вигулювала собаку породи «Американський пітбультер`єр» без намордника. Проте вважаєадміністративне стягнення у виді конфіскації собаки дуже суворим, оскільки жодної агресії собака не проявляла, була на повідку, а собака породи «Йоркшер тер`єр» сама підбігла до собаки породи «Американський пітбультер`єр». ОСОБА_1 зазначила, що має намір відшкодувати потерпілій матеріальну та моральну шкоду. І одразу після того, що сталось вона готова була сплатити потерпілій одну тясячу доларів в якості відшкодування майнової і моральної шкоди спричиненої смертю її собаки. Потерпіла ОСОБА_2 та її представник - адвокат Ткачук В. В. у судовому засіданні суду апеляційної інстанції вказували на те, що ОСОБА_1 вигулювала собаку породи «Американський пітбультер`єр» без намордника. Собака породи «Американський пітбультер`єр» напала на собаку потерпілої породи «Йоркшер тер`єр» та завдала собаці тілесні ушкодження, які спричинили смерть останньої. Потерпіла ОСОБА_2 поясняла суду, що повідка у ОСОБА_1 вона не бачила та у неї є сумніви, що собака ОСОБА_1 була на повідку. Переглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, захисника, представника, які з`явилися у судове засідання, дослідивши зібрані по справі докази апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, суддя суду першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Перевіривши докази, які містяться у матеріалах справи на предмет належності та достатності, апеляційний суд констатує, що жодних підстав, за наявності яких можна ставити під сумніви достовірність та належність зібраних по справі доказів апеляційним судом не виявлено. Так, під час апеляційного перегляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.154 КУпАП, дотримання прав потерпілої були досліджені наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 579911 від 02.10.2024, протокол прийняття заяви від ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.09.2024; пояснення ОСОБА_2 ; пояснення ОСОБА_1 ; рекомендацію щодо лікування №000063773 від 14.09.0204 Центру сучасної ветеринарії АЛДЕНВЕТ; рапорт про отримання та реєстрації заяви ЄО №41277 від 14.09.2024; рапорт о/у ВКП Оболонського УП ГУНП у м. Києві рядового поліції М. Пономаренка; рахунок з ветклініки від 14.09.2024; копія паспорта ОСОБА_1 ; довідка від Всеукраїнської громадської організації «Кінологічний альянс України Альфа Феніс»; письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; суспільну заяву; додаткові пояснення представника потерпілої ОСОБА_4 ; письмові пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , відібрані адвокатом Карповою І.А.; письмові пояснення свідка ОСОБА_8 , відібрані судом. Аналізуючи вищевказані докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою і не містять істотних розбіжностей та беззаперечно в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, що свідчать про вигул ОСОБА_1 собаки породи «Американський пітбультер`єр» без намордника, а отже наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП. За змістом ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 3 ст. 154 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність, за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин. Законом України № 1684-IX від 15.07.2021стаття 154 КУпАПбула доповнена частиною третьою, якою визначено, що дії, передбачені ч. 1 цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин. Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України (ст. 29 КУпАП). Вказані положенняКУпАП кореспондуються з основними положеннями Конституції України, а саме ст. 41, згідно якої конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Що стосується ч. 3ст. 154 КУпАП, то ця норма закону так само передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, але у разі, якщо такі дії спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, що тягне за особою накладення стягнення у виді штрафу в більших розмірах (в залежності від суб`єкта правопорушення), а також із конфіскацією тварин. Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» №3447-IV від 21 лютого 2006 рокурегулює відносини, що виникають у зв`язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб, зокрема утримання домашніх тварин. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року, особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду. Відповідно до п. 3, 5 ч. 7 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року №3447-IV дозволяється утримувати: домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї. Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року №3447-IV фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у ст. 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин. Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року №3447-IV, умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Відповідно до ст. 22 вказаного вище закону при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов`язана забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання. Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування. Собаки породи «Американський пітбультер`єр» належать до небезпечних порід відповідно до Переліку небезпечних порід, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. № 1164 «Деякі питання щодо небезпечних порід собак». Така порода собак віднесена до переліку порід собак, визнаних як потенційно небезпечні, що є додатком до Правил утримання домашніх собак та котів у м. Києві. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду. За таких обставин вигул собак породи «Американський пітбультер`єр» без намордника та повідка заборонено законом. Отже, власник такого домашнього собаки зобов`язаний забезпечувати наявність намордника під час вигулу потенційно небезпечного чи небезпечного собаки у громадських місцях. Доводи апелянта про те, що судом не встановлено кому належить собака, є безпідставними, оскільки у своїх письмових поясненнях від 14.09.2024. наданих о/у ВКП Оболонського УП ГУНП у м. Києві Ліпсніс Є.С. вказала «моя собака», та не вказувала про те, що не утримує собаки породи «Американський пітбультер`єр» та вказала, що не знімає з себе провини за вигул собаки без намордника, вказавши також, що попередньо собака ніколи не проявляла ніякої аргесії. У суспільній заяві сусідів та мешканців навколишніх будинків, зібраними стороною захиста, вказано, що собака породи «Американський пітбультер`єр» по кличці «Лате» проживає разом з господарями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . А тому доводи апеляційної скарги про те, що судом не було встановлено власника собаки та відсутністю у зв`язку з цим у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, апеляційний суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за ч.3 ст. 154 КУпАП, внаслідок якої була заподіяна шкода потерпілій шляхом завдання собакою породи «Американський пітбультер`єр» тілесних ушкоджень собаці породи «Йоркшер тер`єр», які спричинили смерть останньої. Ні ОСОБА_1 , ні її захисником Карповою І.А. не наведено переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП. Апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 зобов`язана була забезпечити наявність намордника та короткого повідка під час вигулу собаки породи «Американський пітбультер`єр». Посилання апелянта, що вона не є власником собаки, а тому тварина не підлягає конфіскації, також не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки саме ОСОБА_1 , знаходячись поза межами свого домоволодіння, вигулювала без намордника собаку, про що сама наголошувала в своїх поясненнях, і потім та напала на собаку потерпілої, чим завдала шкоду здоров`ю собаки, що спричинило її смерть і тим самим спричинило шкоду майну потерпілої. Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст.251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Твердження апеляційної скарги про те, що собака - є річчю у розумінні закону, а не майном, апеляційний суд оцінює критично. Відповідно до статті 180 Цивільного кодексу України тварини є особливим об`єктом цивільних прав, на яких поширюється правовий режим речі, тобто собака є майном, об`єктом права власності. Статтею 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує. Щодо адміністративного стягнення у виді конфіскації собаки, то відповідно до положень статті 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Встановлюючи додаткове стягнення у виді конфіскації тварини за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, законодавець переслідує мету превенції запобігти вчиненню нових правопорушень, оскільки утримання собаки, яка є джерелом підвищеної небезпеки, здатне в майбутньому повторно заподіяти шкоду здоров`ю людей або інших тварин. Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП підтверджується зібраними у справі матерілами, дослідженими апеляційним судом під час апеляційного перегляду. Посилання захисника на те, що у протоколі зазначено, що не собака, а саме ОСОБА_1 напала на собаку потерпілої і завдала їй телесні ушкодження, які причинили смерть собаки, а у постанові судді встановлено інше, а саме, що собака напала на собаку потерпілої, що є недопустимим, оскільки суд вийшов фактично за межі протоколу, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки зі змісту протокола вбачаєтьс, що собака, яку вигулювала ОСОБА_1 без намордника, напала на собаку породи «Йоркшир-тер`єр», завдала їй тілесні ушкодження, які спричинили смерть собаки. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Також, санкція ч.3 ст. 154 КУпАП є абсолютною, а не альтернативною, так як передбачає накладення штрафу саме з конфіскацією тварини, тобто застосування стягнення у вигляді конфіскації собаки в даному випадку є безальтернативним. За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком, викладеним в постанові судді, про неможливість подальшого утримання собаки породи «Американський пітбультер`єр» та необхідність її конфіскації. Таким чином, суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_11 у вчиненому адміністративному правопорушенні та правильно кваліфікував її дії за ч. 3 ст. 154 КУпАП, оскільки нею порушено Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», що було встановлене в передбаченому законом порядку. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Доводи апеляціцної скарги про те, що зі змісту протоколу вбачаєтьсся, що сама ОСОБА_1 напала на собаку потерпілої, не відповідає дійсності, оскільки у протоколі чітко відображено суть адміністративного правопорушення, що слідує з того, що ОСОБА_1 вигулювала собаку без намордника, і ця собака напала на собаку потерпілої, внаслідок завданих тілесних ушкоджень собака потерпілої померла. Зазначене вказує на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП в діях ОСОБА_1 . Довідка Всеукраїнської громадської організації «Кінологічний альянс України Альфа Феніс» про те, що собака ОСОБА_1 відвідувала заняття - початковий та загальний курс дресирування та проявів агресії зафіксовано не було, суспільна заява 34 мешканців прилеглих будинків про те, що собака ОСОБА_1 не створює для сусідів та мешканців будинку незручностей, письмові пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , відібрані адвокатом Карповою І.А. не свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП та не можуть гарантувати невчинення собакою ОСОБА_1 у майбутньому таких повторних дій. Адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн, в дохід держави з конфіскацією собаки накладене відповідно до санкції ч. 3 ст. 154 КУпАП. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84). З огляду на зазначене викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків судді суду першої інстанції та не спростовують встановлені обставини події, а зводяться виключно до суб`єктивної оцінки апелянтом обставин справи. Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддею суду першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови судді. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 положень ст.9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», а саме: вигул собаки породи «Американський пітбультер`єр», яка належать до небезпечних порід, без намордника, в результаті чого собака породи «Американський пітбультер`єр» напала на собаку породи «Йоркшер тер`єр» та завдала тілесні ушкодження, які спричинили смерть останньої,та наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Оболонського районного суду м.Києва від 25 листопада 2024 року є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що заявляються вимоги в апеляційній скарзі, відсутні. Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_1 - адвоката Карпової Ірини Анатоліївни залишити без задоволення. Постанову судді Оболонського районного суду м.Києва від 25 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Л. Д. Поливач