Постанова Київський апеляційний суд № 753/6545/24

справа № 753/6545/24 головуючий у суді І інстанції Комаревцева Л.В. провадження № 22-ц/824/13397/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 27 листопада 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Власюк Катерини Петрівни на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, - в с т а н о в и в : У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд: зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 січня 2016 року у справі № 753/22089/15-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 30 листопада 2015 року і до повноліття дитини, до 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі під час якого у них народилися двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 січня 2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів ) на обох дітей, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 листопада 2015 року і до досягнення повноліття кожним із дітей. Рішення суду звернуто до примусового виконання. У зв`язку з досягненням між батьками домовленості щодо матеріального забезпечення дітей виконавчий лист було повернуто стягувачу, а позивач продовжував забезпечувати дітей та регулярно перераховував кошти на їх утримання. У грудні 2023 року позивачу стало відомо, що його рахунки заблоковано. Як згодом було з`ясовано відповідач отримала дублікат виконавчого листа щодо стягнення аліментів, який пред`явила до примусового виконання та у межах виконавчого провадження з квітня 2018 року по грудень 2023 року позивачу нарахована заборгованість у розмірі 376 872 грн 89 коп. на утримання молодшої доньки, оскільки старша донька досягла повноліття. 10 серпня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладений шлюб. У подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дружина позивача перебуває у декретній відпусті по догляду за дитиною до 04 травня 2025 року, у зв`язку з чим позбавлена можливості працювати. Позивач є військовослужбовцем з лютого 2022 року, приймає безпосередню участь у бойових діях. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Зменшено розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 січня 2016 року у справі № 753/22089/15-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 30 листопада 2015 року і до повноліття дитини, до 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач вдруге одружився, у нього народилося двоє дітей, його дружина перебуває у декретній відпустці, з лютого 2022 року позивач є військовослужбовцем, приймає участь у бойових завданнях, що вплинуло на погіршення його майнового та зміну сімейного стану. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Власюк К.П. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що несення воєнної служби ОСОБА_2 безумовно призвели до зміни його матеріального стану. Зазначає, що у суду першої інстанції дійшов помилкового висновку, що матеріальний стан позивача реально змінився, погіршився, оскільки ним не надано належних та допустимих доказів зміни його матеріального стану, а зміна його сімейного стану - народження двох дітей від іншого шлюбу та перебування його дружини у декретній відпустці не є безумовними підставами для зменшення розміру аліментів. Вказує, що народження у позивача двох дітей під час другого шлюбу не має ставити доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у гірше матеріальне становище, порівняно із дітьми, що проживають разом із позивачем, оскільки відносно трьох своїх дітей позивач має рівні обов`язки, у тому числі, і щодо утримання. Апелянт наголошує, що на підтвердження того, що наявність посвідчення УБД ОСОБА_2 , що не є достатнім та належним доказом щодо факту того, що ОСОБА_2 , як військовослужбовець, приймає безпосередню участь у бойових діях на фронті, оскільки посвідчення УБД - не є належним та достатнім доказом для підтвердження факту проходження військової служби. Вказує, що заява про погашення заборгованості зі сплати аліментів, завершення виконавчого провадження та повернення виконавчого документу від 18 квітня 2018 року підписана відповідачем не за особистим бажанням, а під психологічним тиском, вчиненим ОСОБА_2 , над нею, методом шантажування, а саме: залякування погрозою викрити та розголосити з метою знищити спортивну кар`єру ОСОБА_1 факти та відомості, які можуть скомпрометувати, зганьбити її та її репутацію. Від представника ОСОБА_2 - адвоката Андросович Г.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відзив обґрунтовано тим, що зміна сімейного стану, наявність аліментного зобов`язання та наявність заборгованості зі сплати аліментів, а також витрати, які несе позивач у зв`язку з проходженням військової служби призвели до значного погіршення його матеріального стану, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. Представник ОСОБА_1 - адвокат Власюк К.П. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник ОСОБА_2 - адвокат Андросович Г.С. у судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14 січня 2016 року у справі № 753/21768/15 шлюб, зареєстрований 25 лютого 1995 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого райвиконкому міста Дніпропетровська, актовий запис № 154, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 січня 2016 року у справі № 753/22089/15-ц стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів ) на обох дітей, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 листопада 2015 року і до досягнення повноліття кожним із дітей. Рішення суду звернуто до примусового виконання. 18 квітня 2018 року ОСОБА_1 подано до Дніпровського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві заяву, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вербовським В.М. про погашення боржником заборгованості за аліментами за виконавчим листом № 753/22089/15-ц, скасування постанов про обмеження боржника, арештів майна та закінчення виконавчого провадження. Крім того у заяві вказано, що боржником виконано рішення в повному обсязі, а стягувач претензій до боржника не має та не буде мати у майбутньому. Постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Коломієць І.І. 20 квітня 2018 року повернуто виконавчий лист № 753/22089/15-ц стягувачу. З банківських виписок з рахунку ОСОБА_2 вбачається, що позивач перераховував кошти на утримання дітей від першого шлюбу з 2016 року по 2022 роки. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року у справі № 753/22089/15-ц задоволено заяву адвоката Власюк К.П., подану в інтересах ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа. Видано дублікат виконавчого листа № 753/22089/15, виданого Дарницьким районним судом міста Києва 05 лютого 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів ) на обох дітей, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 листопада 2015 року і до досягнення повноліття кожним із дітей. Постановою заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Л.В. від 21 лютого 2022 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 753/22089/15. Відповідно до розрахунку заборгованості від 31 січня 2024 року вбачається, що з липня 2018 року з позивача стягуються аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), у зв`язку з тим, що 05 липня 2018 року старша донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, у зв`язку з чим обов`язок позивача щодо сплати аліментів останньої припинився. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, приймає безпосередню участь у бойових діях на фронті. Позивач отримав посвідчення УБД, долучене до позовної заяви. 10 серпня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб у Подільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1052, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16 травня 2018 року у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 народилась донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 31 травня 2022 року у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_5 працює в АТ «Сенс Банк» на посаді провідний спеціаліст відділу зарплатних проектів управління регіональних продажів департаменту продажів та партнерства роздрібного бізнесу, на період з 21 вересня 2022 року по 04 травня 2025 року їй надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується довідкою, виданою АТ «Сенс Банк» 07 березня 2024 року. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частиною 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. У своєму позові про зменшення розміру аліментів ОСОБА_2 посилався на зміну у сторону погіршення його матеріального стану, оскільки у нього змінився сімейний стан: він одружився з ОСОБА_5 та у них народилося двоє дітей, у зв`язку з чим його дружина не працює та перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748 св 23). Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанцій правильно застосував статтю 192 СК України та, встановивши, що сімейний стан ОСОБА_2 змінився, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказана обставина є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на користь ОСОБА_1 з 1/4 на 1/6 частини. Також судом першої інстанції правильно взято до уваги те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 досягнуто домовленості щодо утримання дітей, надано докази їх утримання та вирішено про відсутність спору в майбутньому. Поряд із цим отримання ОСОБА_1 дублікату виконавчого листа та звернення рішення суду до примусового виконання призвело, того, що з квітня 2018 року по грудень 2023 року позивачу нарахована заборгованість у розмірі 376 872 грн 89 коп. Апеляційний суд відхиляє довід апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів погіршення його матеріального стану, оскільки зміна сімейного стану визначена сімейним законодавством як самостійна підстава для зміни розміру аліментів. Таким чином доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія апеляційного суду вважає, що рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Оскільки судове рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Власюк Катерини Петрівни залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 27 грудня 2024 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська