Постанова Вінницький апеляційний суд № 138/2834/24

Справа № 138/2834/24 Провадження № 33/801/965/2024 Категорія: 432 Головуючий у суді 1-ї інстанції Савкова І. М. Доповідач: Шемета Т. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 грудня 2024 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу адвоката Кушніра Юрія Петровича, який дії в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, встановив: Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. В постанові суду зазначено, що 10 вересня 2024 о 23 год. 05 хв. на напрямку н.п. Серебрія (Україна) - н.п. Волчинець (Р.Молдова), в районі прикордонного знаку № 0124, виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску, вплав через річку Дністер, чим порушив вимоги статті 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991. Не погоджуючись із такою постановою суду, адвокат Кушнір Ю. П., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2024 року та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи, не зважив, що в справі не має доказів вчинення правопорушення ОСОБА_1 . Сторона захисту зауважує, що ні схеми правопорушення, на якій зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, маршрут руху ОСОБА_1 та лінія державного кордону, а також фото, відеофіксація факту вчинення чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність та умисел ОСОБА_1 на спробу перетину кордону не надано. Крім того, сторона захисту зазначає, що ОСОБА_1 приватний підприємець і в місті Могилів-Подільському здійснює свою діяльність з листопада 2023 року, винаймає складське приміщення по вул. Покровській,

22. Рішенням від № 4004 про надання дозволу на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт, пропуску у прикордонну смугу від 18 травня 2024 року ОСОБА_1 надано право перебувати та проживати у Могилів-Подільському районі Вінницької області, а тому він нічого не порушив та наміру перетинати кордон не мав. В судовому засіданні адвокат Бистрицький М. О. підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами статей 251, 252 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Суд першої інстанції прийшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 КУпАП, на підставі даних протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 254276 від 10 вересня 2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , інформацією про особу з Державної міграційної служби України у Вінницькій області, рапортами та письмовими поясненнями військовослужбовців Державної прикордонної служби України про обставини вказаного правопорушення. Відповідно до статті 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Тягар доказування на предмет доведеності достатності доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення покладено на особу, що складала протокол про адміністративне правопорушення. Обов`язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі статті 62 Конституції України статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Склад правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона). Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона правопорушення це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення. Частиною 1 статті 204-1 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Отже, ознаками об`єктивної сторони правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною 1 статтею 204-1 КУпАП, є: - перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України; - перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів; - перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. При цьому, визначальною ознакою об`єктивної сторони даного правопорушення є місце його вчинення. Суб`єктом правопорушення за частиною 1 статті 204-1 КУпАПє фізична осудна особа, яка вчинила одне з діянь, визначених серед ознак об`єктивної сторони даного правопорушення. Положеннями статті 9 Закону України «Про державний кордон України»(далі Закон) передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно з частиною 1 статті 12 Закону, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України. Відповідно до статті 35 Закону особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України. Правила, які визначають порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 року №724). Відповідно до положень пункту 2 Правил перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 254276 від 10 вересня 2024 року о 23 год. 05 хв. на напрямку н.п. Серебрія (Україна) - н.п. Волчинець (Р.Молдова), в районі прикордонного знаку № 0124, ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України через річку Дністер поза встановленими пунктами пропуску, чим порушив вимоги статті 9 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 204-1 КУпАП (а.с. 3). Апеляційний суд вважає що зазначений протокол є неналежним доказом, оскільки, у порушення вимог статті 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, уповноваженою посадовою особою не конкретизовано місце вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння, не зазначено координати, де нібито здійснено спробу перетину державного кордону, не додано схему із зазначенням цих координат із прив`язкою до місцевості, а також фото чи відео фіксацію факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність та умисел ОСОБА_1 на перетин кордону в такий спосіб, яке ставиться йому у провину, суду не надано. Окрім того, у матеріалах справи відсутній протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення документів, що свідчить про те, що у ОСОБА_1 не вилучались жодні речі та документи, які б могли вказувати про намір перетину ним державного кордону. Згідно з рапортами військовослужбовців Державної прикордонної служби України, які містяться в матеріалах справи, вбачається що о 23 год. 05 хв. 10 вересня 2024 року на блокпосту «Камелот» на напрямку н.п. Серебрія (Україна) н.п. Волчинець (Республіка Молдова), прикордонний знак № 0124, в багажному відділенні автомобіля марки «Мазда» д/н НОМЕР_1 виявлено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6-8. Апеляційний суд звертає увагу на те, що від контрольно-пропускного пункту, що знаходиться поруч ТОВ «ВК «КАМЕЛОТ» найближча відстань до кордону по прямій 4,935 км. (згідно загальнодоступній інформації, відображеної в мережі Інтернет (Google Maps). Оскільки справа про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 204-1 КУпАП була розглянута судом першої інстанції впродовж доби, що відповідає частині 2 статті 279-1 КУпАП, це об`єктивно унеможливлювало подання ОСОБА_1 доказів на підтвердження своєї невинуватості та скористатись правом на надання правової допомоги, тому апеляційний суд приймає докази, надані як додатки до апеляційної скарги. Так, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено, що ОСОБА_1 є приватним підприємцем (а.с. 81) і в місті Могилів-Подільському Вінницької області здійснює свою діяльність з листопада 2023 року, винаймає складське приміщення по вулиці Покровській, 22 де здійснює діяльність підприємця (а.с. 31 32). Відповідно до рішення про надання дозволу на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу № 4004 на підставі статті 24 Закону України «Про державний кордон України» з метою виконання договірних зобов`язань працівником ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_1 надано дозвіл на в`їзд та перебування у Могилів-Подільському районі Вінницької області, термін дії дозволу один рік, дозвіл підписано повноважною особою КЕП 18 травня 2024 року (а.с. 30). Отже, за умови відсутності доказів, які б свідчили про намір ОСОБА_1 перетнути державний кордон поза межами пункту пропуску, за наявності в нього дозволу на в`їзд, перебування в цьому районі, - сам по собі той факт, що ОСОБА_1 перебував у межах території контрольованого прикордонного району, не є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Таким чином, матеріали справи не містять відомостей на підтвердження того, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на перетинання державного кордону України поза межами пунктами пропуску, тобто у спосіб, заборонений законом. Виходячи з вищезазначеного, слід дійти висновку, що органом, що склав протокол не надано беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого частиною 1 статті 204-1 КУпАП, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом. Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема скасувати постанову та прийняти нову постанову. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Відтак постанова Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 204-1 КУпАП підлягає до скасування, а провадження слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного та керуючись статтями 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Кушніра Юрія Петровича, який дії в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2024 року скасувати, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 204-1 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду Т. М. Шемета