Постанова Київський апеляційний суд № 756/3544/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 756/3544/24 № провадження 33/824/5355/2024 Суддя І інстанції - Майбоженко А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 грудня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Немировська О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за участі ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шимка Андрія Олександровича апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шимка Андрія Олександровича на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року про визнання ОСОБА_1 , який народився: ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: постановою судді Оболонського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, стягнуто судовий збір на користь держави. Згідно з постановою, ОСОБА_1 13 березня 2024 року о 20:25 керував транспортним засобом «Honda», державний номерний знак НОМЕР_1 , по просп. С.Бандери, буд. 8к1 у м. Києві, не маючи права керування транспортними засобами, повторно протягом року, чим порушив вимогу п. 2.1а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_1 - адвокат Шимко А.О. просить скасувати постанову судді місцевого суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та закрити провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також фактичним обставинам справи, оскільки рішення було ухвалене без повного з`ясування всіх обставин справи. При зверненні до суду з апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 - адвокат Шимко А.О. також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду, посилаючись на те, що ОСОБА_1 01 червня 2024 року направив до суду першої інстанції апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку Укрпошта, яка була зареєстрована судом першої інстанції 08 жовтня 2024 року. 16 жовтня 2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Шимко А.О. подав апеляційну скаргу до суду першої інстанції засобами поштового зв`язку. Враховуючи тотожний зміст поданих адвокатом Шимком А.О. апеляційних скарг, апеляційний суд вважає їх однією апеляційною скаргою. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Причини пропуску строку оскарження судового рішення є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Оскільки апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження постанови з поважних причин, він підлягає поновленню. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шимка А.О., дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до чч. 4-6 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дня до початку судового розгляду. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Як видно з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 13 березня 2024 року о 20:30 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 866006, відповідно до якого він 13 березня 2024 року о 20:25 керував транспортним засобом «Honda», державний номерний знак НОМЕР_1 , по просп. С.Бандери, буд. 8к1 у м. Києві, не маючи права керування транспортними засобами, повторно протягом року, чим порушив вимогу п. 2.1а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. В матеріалах справи міститься: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 866006 від 13 березня 2024 року, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 428568 від 25 лютого 2024 року, відеозапис з бодікамери № 473427. Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Згідно з п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон направо керування транспортним засобом) відповідної категорії. Відповідно до п. 2.1 (а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Частинами 1, 2, 5 статті 126 КУпАП визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Таким чином, частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП). Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»); керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортам засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керуванні таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Так, відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Шимка А.О. про те, що на час складання працівниками поліції протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, ОСОБА_1 вважався особою, яка не притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки постанова серії БАД № 428568 від 25 лютого 2024 року не набрала законної сили, оскільки ним було оскаржено її до суду, є безпідставними. Відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу. Відповідно до п. 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395 постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. За наявності технічної можливості після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП). Пунктом 6 розділу IVзазначеної Інструкції визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або після повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Як вбачається з долучених адвокатом Шимком А.О. копії справи № 760/21279/24 Солом`янського районного суду міста Києва, ОСОБА_1 був обізнаний про наявність постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 428568 від 25 лютого 2024 року, оскільки адміністративний позов про скасування вказаної постанови, поданий ОСОБА_1 , датований 05 березня 2024 року та містить в додатках копію постанови серії БАД № 428568. Отже, ОСОБА_1 був обізнаний про складення відносно нього постанови про порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП та набранням законної сили вказаної постанови. На час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, рішення суду про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 428568 від 25 лютого 2024 року було не прийняте, що також вказує на чинність цієї постанови. Оскарження до суду постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, не впливає на набрання нею законної сили, а лише є підставою для зупинення строків її виконання, передбачених ст. 300-1 КУпАП, до розгляду такої скарги. Крім того, жодних заперечень щодо факту притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП згідно постанови серії ААД № 866006 від 13 березня 2024 року ОСОБА_1 працівникам поліції не зазначав, що вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, який було досліджено судом апеляційної інстанції. Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. В ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно положень ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відеозапис є одним із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. Наявний в матеріалах відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами. Сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. При цьому суд враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, матеріали справи не містять. При розгляді даної справи суддя районного суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Відповідно до положень ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Висновок судді місцевого суду відповідає фактичним обставинам справи, та не спростовується доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя постановив: поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Шимку Андрію Олександровичу строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шимка Андрія Олександровича залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - без змін. Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Немировська О.В.