Ухвала КАС ВС № 240/3951/24

УХВАЛА 25 грудня 2024 року м. Київ справа №240/3951/24 провадження № К/990/47884/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е., перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Цибрія Тетяни Володимирівни на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, у с т а н о в и в : 11 грудня 2024 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 12 грудня 2024 року. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та до Військової частини НОМЕР_2 , у якому просив: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року з розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 та Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовоcлужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану» за період з 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року з розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 лютого 2023 року по день фактичної виплати відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових коштів у зв`язку з порушенням терміну їх оплати, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2011 року № 159; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 та Військову частину НОМЕР_1 повернути протиправно стягнутий з додаткової грошової винагороди військовий збір в сумі 325 грн. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 29 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо утриманння військового збору з грошового забезпечення ОСОБА_1 , нарахованого позивачу за період із 11 лютого 2023 року по 14 лютого 2023 року, із 15 лютого 2023 року по 17 лютого 2023 року, із 22 лютого 2023 року по 22 лютого 2023 року. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити військовий збір, утриманий з грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 11 лютого 2023 року по 14 лютого 2023 року, із 15 лютого 2023 року по 17 лютого 2023 року, із 22 лютого 2023 року по 22 лютого 2023 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник ОСОБА_1 - адвокат Цибрій Т. В. оскаржила їх у касаційному порядку. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Аналіз аргументів касаційної скарги в сукупності з відображеними у судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Обставин, передбачених пунктом «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, з матеріалів касаційної скарги не встановлено. Військове звання позивача та посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв`язку з проходженням на якій виник цей спір, не відносяться до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал-полковник, адмірал, генерал армії України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Цибрія Тетяни Володимирівни на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 240/3951/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді О. В. Кашпур В. Е. Мацедонська