Постанова 4803 № 932/6302/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/10423/24 Справа № 932/6302/24 Головуючий у першій інстанції: Цитульський В. І. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 грудня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю., за участю секретаря Сахарова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 вересня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, ВСТАНОВИЛА: У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що з нього стягуються аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини від його заробітку на підставі судового наказу. З таким розміром позивач не погоджується, оскільки він перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, має на утриманні ще одну дитину, якій виповнилося лише 6 місяців та дружина перебуває у декретній відпустці. Іншого доходу немає, тому не в змозі сплачувати аліменти в призначеному розмірі. Тому позивач просив зменшити розмір аліментів, що стягується з нього на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.07.2024 по справі №932/5645/24, у розмірі до 1/8 частини від заробітку, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 вересня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що судовим наказом Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 липня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від заробітку, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 27 червня 2024 року до досягнення її повноліття (а.с. 7-8). Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4 17 листопада 2023 року (а.с. 9). Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народився син ОСОБА_5 (а.с. 10). Наказом в.о. директора Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №199-к/тр від 05.06.2024 ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану тривалістю 30 календарних днів з 06 червня 2024 року по 05 липня 2024 року на підставі заяви ОСОБА_1 (а.с. 17). Наказом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №278-к/тр від 09.07.2024, надано ОСОБА_1 відпустку без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану тривалістю 14 календарних днів з 08 липня 2024 року по 21 липня 2024 року на підставі заяви ОСОБА_1 (а.с. 18). Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши наявність у позивача стабільного доходу у вигляді заробітної плати; приймаючи до уваги задовільний стан здоров`я позивача; встановивши, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджено факт погіршення його матеріального стану з моменту стягнення з нього аліментів на користь відповідачки на утримання дитини, - колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Посилання позивача на те, що в іншому шлюбі у нього народилась ще одна дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без підтвердження належними та допустимими доказами погіршення його, позивача, матеріального стану, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Вказаний висновок повністю узгоджується з практикою Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, який неодноразово вказував, що саме по собі народження дитини в іншому шлюбі не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів в розумінні положень ст. 192 СК України. Така зміна можлива в разі доведення позивачем належними та допустимими доказами факту погіршення майнового стану платника аліментів, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу. Однак, відповідні докази ні місцевому, ні апеляційному судам не надані, клопотання про витребування таких доказів судом не заявлене, що підтверджується матеріалами справи. Перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати протягом півтора місяця не свідчать про погіршення його матеріального становища. Твердження позивача щодо непрацездатності його дружини у звязку з народженням та догляду за дитиною - не спростовує наведених вище висновків суду; доказів щодо отримання чи неотримання дружиною позивача соціальної допомоги суду не надано. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Разом з тим, колегія звертає увагу, що доводи апеляційної скарги про порушення місцевим судом норм процесуального права у зв`язку з розглядом даної справи про зменшення розміру аліментів в порядку спрощеного позовного провадження заслуговують на увагу, з огляду на наступне. Статтею 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. За змістом указаних процесуальних норм у порядку спрощеного позовного провадження судом розглядаються малозначні справи чи справи незначної складності та визначеної пріоритетності, за виключенням справ, які повинні бути розглянуті судом у порядку загального позовного провадження. До справ, які підлягають обов`язковому розгляду за правилами загального позовного провадження віднесені, зокрема, справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 серпня 2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 серпня 2022 року у справі №202/4233/16, зокрема, виснувала, що розгляд справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників, порушує процесуальні гарантії забезпечення належного розгляду справи в суді апеляційної інстанції стосовно позивача через неповідомлення його про дату і час такого розгляду. Спір про зменшення розміру аліментів виник із сімейних правовідносин. У визначеному в пункті 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України переліку винятків з категорії спорів, що виникають із сімейних відносин, які можна розглядати у порядку спрощеного позовного провадження, немає спору саме про зменшення розміру аліментів. Отже, справи у спорах про зменшення розміру аліментів мають розглядатися судом за правилами загального позовного провадження. Однак, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані правові норми та помилково розглянув дану справу про зменшення розміру аліментів у порядку спрощеного позовного провадження. Порушення судом норм процесуального права є обовязковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 7 частини третьої статті 376 ЦПК України). Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді В.С. Городнича М.Ю. Петешенкова