Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/5094/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/5094/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року (суддя К.М. ПРИТУЛА ) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14.05.2024 № 143250015861, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 28.12.1995, з 02.01.1996 по 22.06.1998, з 23.06.1998 по 17.08.1999; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07 травня 2024 року. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14.05.2024 № 143250015861, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , період роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 28.12.1995, з 02.01.1996 по 22.06.1998, з 23.06.1998 по 17.08.1999. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2024 про призначення пенсії згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням висновків суду. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що певний стаж роботи позивача неможливо зарахувати у зв`язку з припиненням дії відповідних угод між Україною та росією. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 07.05.2024 звернувся до органу Пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком. Названа заява в порядку екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яким прийнято рішення від 14.05.2023 за № 143250015861 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії в зв`язку з недостатністю необхідного страхового стажу. Згідно з названим рішенням: «Вік заявниці 60 років. Не працює. Згідно з Законом України «Про зупинення дій та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справа справах від 22 січня 1993», відповідно до якого зупинене у відносинах, зокрема, з російською федерацією, дію Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справа справах, вчиненої від імені України в м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справа від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москва 28 березня 1997 року та ратифікованої Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР. У зв`язку з цим при призначенні пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території російської федерації по 31 грудня 1991 року. Сраховий стаж ОСОБА_1 становить 28 років 09 місяців 10 днів. В ході розгляду документів до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховані періоди трудової діяльності згідно з трудовою книжкою ( НОМЕР_1 ) з 01.01.1992 по 28.12.1995, з 02.01.1996 по 22.06.1998, з 23.06.1998 по 17.08.1999 робота на території російської федерації. Право на призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заявниця матиме після досягнення 63-річного віку, з 14.05.2027. Вважаючи протиправними таке рішення УПФУ, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам сторін, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років. Досягнення позивачем віку для призначення пенсії не є спірним в даній справі. Спірним залишається питання щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача на території рф. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Копією трудової книжки ОСОБА_1 підтверджено, що позивач 01.09.1991 прийнята на посаду головного бухгалтера в порядку переведення з Малого Підприємства «Приполяр`я» (наказ № 23-к від 01.09.1991); 29.09.1992 звільнена в порядку переводу на виробничо кооперативну фірму «Тайга» п. 5 ст. 29 КЗОТ РРФСР (наказ № 34 від 29.09.1992); 01.10.1992 прийнята на виробничу кооперативну фірму «Тайга» на посаду заступника головного бухгалтера (наказ № 31 від 31.08.1992); 25.12.1992 призначена на посаду головного бухгалтера (наказ № 46 від 25.12.1992); 28.12.1995 звільнена в порядку переведення до Науково-виробничого об`єднання «Ханто» (наказ № 29 від 28.12.1995); 02.01.1996 прийнята на посаду головного бухгалтера в порядку переведення в виробничо-кооперативну фірму (наказ № 3 від 26.03.1996); 22.06.1998 звільнена в порядку переведення до ЗАО «Телекомпанія Ві-Ті-Ві» (наказ № 5 від 22.06.1998); 23.06.1998 прийнята на посаду фінансового директора в порядку переведення з Науково-виробничого об`єднання «Ханто» (наказ № 34 від 23.06.1998); 17.08.1999 звільнена по догляду за дитиною до 14 річного віку (наказ № 41 від 17.08.1999). Не зарахування цього періоду до страхового стажу позивача з підстав припинення України з 01.01.2023 участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.01.1992, є неправомірним, адже спірний період трудового стажу був здобутий в період чинності названого міжнародного акту. При цьому, частина 2 статті 13 Угоди містить пряму вказівку, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції не вважає доводи апелянта такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції. Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року в адміністративній справі № 340/5094/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з 24 грудня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України. Повна постанова складена 24 грудня 2024 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Я.В. Семененко суддя А.В. Суховаров