Постанова Одеський апеляційний суд № 505/2284/24

Номер провадження: 33/813/2868/24 Номер справи місцевого суду: 505/2284/24 Головуючий у першій інстанції Павловська Г.В. Доповідач Драгомерецький М. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.12.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М., при секретарі Узун Н.Д., переглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кресюн Василь Андрійович на постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №477821 від 20.05.2024, ОСОБА_1 20 травня 2024 року о 07:55 год, по вул. Армійська в м. Подільськ, Одеської області, керуючи автомобілем «Nissan QASHQI», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу про зупинку т/з, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, чим порушив вимоги п. п. 2.4, 8.9б, Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №477806 від 20.05.2024, ОСОБА_1 20 травня 2024 року о 07:59 год, по вул. Соборна, керував автомобілем «Nissan QASHQI», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №256678 від 20.05.2024, ОСОБА_1 , 20 травня 2024 року, о 09:00 год, будучи військовослужбовцем НОМЕР_2 прикордонного загону в/ч НОМЕР_3 , під час проведення стройового огляду особового складу був виявлений в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено висновком медичного огляду Подільської міської лікарні №118 від 20.05.2024, результат 0,36 проміле, в умовах особливого періоду, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортних засобів строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір 605,60 гривень. Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кресюн В.А. звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та закрити провадження по справі в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень, з підстав викладених в апеляційній скарзі. В судове засідання до апеляційного суду ні ОСОБА_1 , ні його адвокат Кресюн В.А. не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Постановою Одеського апеляційного суді від 05 грудня 2024 року задоволено клопотання адвоката Кресюна В.А. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, однак 16 грудня 2024 року адвокат не вийшов на зв`язок із апеляційним судом. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб. З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його представника, на підставі доводів, викладених у апеляційній скарзі, а також доказів, які містяться в матеріалах справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення. Збирання нових доказів не входить до повноважень апеляційного суду. Постанова Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП ОСОБА_1 не оскаржується, а тому постанова в цій частині апеляційним судом не переглядається. Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладаючи відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне та обґрунтоване рішення. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід зазначити наступне. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційним судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме: 1)протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №477806 від 20.05.2024, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому є належним та допустимим доказом, й приймається судом до уваги; 2)направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Подільської міської лікарні, згідно якого в ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, від проходження огляду останній відмовився; 3)відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, який в достатній мірі відображає стан водія ОСОБА_1 його поведінку та те, що співробітники поліції діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння та оформлення матеріалів адміністративного правопорушення. Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме в тому, що він 20 травня 2024 року о 07:59 год, по вул. Соборна, керував автомобілем «Nissan QASHQI», д.н.з. НОМЕР_1 , та відмовився на вимогу працівника поліції, в якого виникла підозра, що водій може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на визначення дійсного його стану, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи. В апеляційній скарзі вказано, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду, тому що вважав себе таким, що не знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, а також поспішав на наряд, так як проходить військову службу, однак апеляційний суд не може прийняти дані твердження до уваги, з огляду на наступне. Так, проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок). Вимогами ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Згідно п. п 2, 6 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до ст. ст. 2-3 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. В той же час, підтвердити або спростувати наявність відповідного стану сп`яніння можливо лише шляхом проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, від чого ОСОБА_1 відмовився. ОСОБА_1 згідно п. 2.5 ПДР України зобов`язаний був на вимогу поліцейського, в якого виникли припущення щодо перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення його дійсного стану, без встановлення поліцейським безпідставних умов. В пунктах 1.3, 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України. Доводи, наведені в апеляційній скарзі в цій частині, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки спростовуються матеріалами справи, зводяться до власного тлумачення норм чинного законодавства та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати). Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху (водіїв, пішоходів, велосипедистів, власності третіх осіб) і може призвести до тяжких непоправних наслідків. ОСОБА_1 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодилась нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановленими нормами чинного законодавства. Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, слід зазначити наступне. В ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби. Згідно ч. 1 ст. 172-20 КУпАП встановлена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Частина 1 ст. 172-20 КУпАП, передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266-1 КУпАП, з урахуванням Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2024 за №32 (далі Порядок направлення військовозобов`язаних). Відповідно до змісту вищезазначених актів, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Складення висновків у закладі охорони здоров`я за результатами огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення. Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Подільська міська лікарня» від 20.05.2024 за №118, ОСОБА_1 20.05.2024 о 10:40 год, перебував в стані алкогольного сп`яніння (алкотест 10.40 год 0,36 проміле, о 11.00 год 0,30 проміле). В письмових пояснень від 20.05.2024 ОСОБА_1 вказав, що 19 травня 2024 року перебуваючи на вихідному у вільний від роботи час, він вживав алкогольні напої, після чого вдома ліг відпочивати, тому що 20.05.2024 мав бути у наряді КРП. Прокинувшись на наступний день о 07:00 год, по самопочуттю ознак сп`яніння не відчув, та поквапився на службу на автомобілі марки Nissan, так як не хотів запізнитись. В надії приїхати вчасно перевищив швидкість, під`їжаючі до повороту не замітив проблискових маячків. Після відповідного сигналу він злякався та прийняв квапливе, хибне рішення продовжити рух до місця несення служби. Також вказав, що провину повністю визначає, готовий понести покарання. Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, враховуючи положення ст. 266-1 КУпАП та Порядку направлення військовозобов`язаних, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме в тому, що він 20 травня 2024 року, о 09:00 год, будучи військовослужбовцем НОМЕР_2 прикордонного загону в/ч НОМЕР_3 , під час проведення стройового огляду особового складу, в умовах особливого періоду, перебував в стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат Кресюн В.А. посилається на положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, згідно якого встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Однак, апеляційний суд звертає увагу, що огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266-1 КУпАП, та з урахуванням Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2024 за №32. Апеляційний суд також не приймає до уваги твердження про те, що згідно технічних характеристик приладу «Drager Alkotest» границі допустимої похибки під час експлуатації приладу можуть складати +/- 0,06 проміле у діапазоні від 0 до 0,8 проміле, а тому Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Подільська міська лікарня» від 20.05.2024 за №118, згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння (алкотест 10.40 год 0,36 проміле, о 11.00 год 0,30 проміле) є недійсними. Так, апеляційний суд зазначає, що з матеріалів справи, не вбачається, що саме за допомогою приладу «Drager Alkotest» був проведений огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, безпосереднього технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», на які посилається адвокат, до апеляційної скарги, для дослідження судом не надано. Слід зазначити, що п. 15 Порядку направлення військовозобов`язаних передбачено право військовослужбовця в установленому законодавством порядку оскаржити висновок лікаря, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд такого військовослужбовця. З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 оскаржував висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Подільська міська лікарня» від 20.05.2024 за №118. Більш того, згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 20.05.2024, він в повній мірі визнав свою вину. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Такий висновок суду першої інстанції відповідає завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП). У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кресюн Василь Андрійович про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кресюн Василь Андрійович залишити без задоволення. Постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький