Постанова 4821 № 699/1363/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/618/24 Справа № 699/1363/24 Категорія: ст. 173 КУпАП Головуючий у І інстанції Літвінова Г. М. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2024 року м. Черкаси Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51,00 грн. Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605,60грн. ВСТАНОВИВ З постанови судді вбачається, що 05 серпня 2024 року близько 21.00 год. ОСОБА_1 вчинила хуліганські дії відносно ОСОБА_2 , які супроводжували висловлюванням нецензурною лайкою та ненормативною лексикою, що принижує людську гідність. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову через порушення процесуальних вимог, а саме: фото та відеофіксація без належної заяви про відмову відповідача, про наявність якої було оголошено суддею у судовому засіданні, а по факту дана заява відсутня. При апеляційному розгляді була заслухана ОСОБА_1 , яка підтримала вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені, надала письмові пояснення, в яких вказує про провокативну поведінку ОСОБА_2 та неправдивість пояснень останньої. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених цим законом. Частина 1 статті 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону суддею було дотримано. Стаття 173 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Під громадським порядком розуміється, як зумовлена закономірностями соціального розвитку система правил та інститутів, що забезпечує упорядкованість суспільних відносин і надає їм певної організаційної форми. Хуліганство є суспільно небезпечною дією, що порушує громадський порядок. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце. Найчастіше це відбувається на вулицях, у парках, у місцях проведення публічних заходів й інших громадських місцях. Разом з тим, за сталою судовою практикою вважається, що громадський порядок може бути порушений в безлюдному місці, у будь-який час доби, за відсутності сторонніх осіб, тобто в присутності лише потерпілого. Мотивом порушення громадського порядку є неповага до суспільства. При цьому неповага до суспільства виявляється у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Об`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей. Повертаючись до обставин цієї справи апеляційний суд зауважує, що наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №229128 від 05 серпня 2024 року, відповідно до якого зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами. Зазначені обставини в цьому протоколі підтверджуються іншими доказами, на які послався суд першої інстанції. У відповідності до протоколу прийняття заяви у ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 05 серпня 2024 року, за змістом якого ОСОБА_1 провокувала на конфлікт, виражалася лайливими словами стосовно заявниці та погрожувала. З письмових пояснень ОСОБА_2 випливає, що 05 серпня 2024 року, близько 20.50 год вона розмовляла з ОСОБА_3 та попросила прибрати за її котом. Дочка вище вказаної особи вибігла на подвір`я та почала кричати на неї та ображати нецензурними словами. Потім ОСОБА_1 зайшла до під`їзду, кричала у ОСОБА_2 під дверима, смикала за ручку дверей та махала руками перед її обличчям, на що ОСОБА_2 відмахнулася рукою. Будь-яких даних, які б спростовували ці пояснення ОСОБА_2 та свідчили, що вона обумовлює ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні. Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , котра приходиться матір`ю, особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не заперечувалось події конфлікту що стався 05 серпня 2024 року. Утім вказали, що саме ОСОБА_2 висловлювалась нецезурною лайкою. Попри доводи апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Оцінюючи наявні докази в цій справі суд першої інстанції правильно встановив про існування конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в ході якого 05 серпня 2024 року вказані особи голосно кричали та ображали одна одну, внаслідок чого ОСОБА_2 викликала поліцію та на обох учасниць конфлікту склали протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП. Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 15-1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у судах, функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує: аудіо- та відео фіксацію судових засідань, їх транслювання в мережі Інтернет у порядку, визначеному законом. Законодавство про адміністративні правопорушення не передбачає фіксування судового процесу. За таких обставин, не прийняття, за відсутності відповідного клопотання, суддею рішення про повне фіксування технічними засобами судового процесу, у цьому випадку, не є безумовною підставою для скасування постанови суді та закриття провадження у справі, адже апеляційним судом встановлено, що на ОСОБА_1 правомірно накладено адміністративне стягнення, передбачене ст. 173 КУпАП. З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.Ф. Люклянчук