Постанова Львівський апеляційний суд № 464/617/24

Справа № 464/617/24 Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р. Провадження № 22-ц/811/2084/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючої судді: Мікуш Ю.Р., суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В., секретар Іванова О.О. з участю:представника позивача-адвоката Микуш Д.М., представника відповідача-адвоката Асташкіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №464/617/24 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Микуша Дмитра Михайловича на ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 26 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,- в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду, в якому просить стягнути із ОСОБА_2 борг за договором позики грошей від 08.10.2020 року у розмірі 962426, 81 доларів США. Окрім цього, просить стягнути із відповідача на його користь 15140,00 грн. сплаченого судового збору. 03.06.2024 року представник відповідача подав клопотання про призначення повторної комплексної судово-технічної почеркознавчої експертизи, проведення якої просить доручити експертам Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для встановлення давності виконання розписки, відповідності підпису та почерку відповідача у розписці від 08.10.2020 року. В обгрунтування клопотання покликається на те, що позивачем надано висновок почеркознавчої експертизи, який є необгрунтованим та викликає сумніви у його правильності. Зокрема, експертом зроблено висновок, який грунтується на використанні у якості вільних взірців лише чотирьох документів, без дослідження експериментальних взірців, без їх порівняння. При цьому, які саме вільні взірці використовувались не зрозуміло, оскільки такі документи до справи не долучено. Крім того, експерт вийшов за межі своєї компетенції, оскільки при дослідженні констатував, що ознак застосування технічних засобів або виконання підпису з попередньою підготовкою немає, однак питання виконання підпису за допомогою технічних засобів віднесено до компетенції технічної експертизи документів, а не до компетенції почеркознавчої експертизи. У зв`язку з наведеним висновок експерта викликає обгрунтовані сумніви у його правильності, а тому просить призначити повторну комплексну судово-технічну почеркознавчу експертизу. Оскаржуваною ухвалою суду клопотання задоволено. Призначено у справі повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, що за адресою: Одеська область, м.Одеса, вул.Прохоровська,

35. На вирішення експертів поставлено наступні запитання: 1.Чи виконаний рукописний текст у розписці від 08.10.2020року ОСОБА_2 ? 2.Чи виконаний підпис у розписці від 08.10.2020року ОСОБА_2 ? Зобов`язано позивача ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ( НОМЕР_1 ) за вимогою експерта надати оригінал розписки від 08.10.2020 року. Зобов`язано ОСОБА_2 надати взірці його підпису та почерку (експериментальні, вільні або умовно-вільні). В розпорядження експертів направити копію ухвали, матеріали цивільної справи № 464/617/24. Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , (0671808023) На час проведення експертизи провадження по справі - зупинити. Ухвалу оскаржив представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Микуш Д.М. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає ухвалу незаконною та такою, що постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вважає, що суд помилково ставить під сумнів висновок експерта, оскільки такий попереджений про кримінальну відповідальність та при проведенні експертизи не порушив жодної норми закону та Інструкції щодо достатності документів для надання висновку. Звертає увагу, що до висновку долучено ілюстровану таблицю на 2-х арк. із зображенням як і розписки так і зразків підпису та почерку ОСОБА_2 , які експерт отримав разом з документами, перелік яких зазначений в п.5 Висновку. Стверджує, що у цьому випадку відсутні правові підстави для проведення повторної експертизи, оскільки висновок експертизи №1568/24-21 від 02.05.2024 року відповідає усім вимогам закону. Крім цього, законом передбаченео можливість виклику експерта в судове засідання для дачі пояснень та можливо після такого допиту усі сумніви відпадуть, тому призначення повторної експертизи є передчасним. Зазначає, що в сторони позивача є об`єктивні побоювання щодо доцільності проведення експертизи саме в Одеському НДЕКЦ МВС України, оскільки представник відповідача наполегливо лобіює лише цю експертну установу, тому у разі вирішення судом призначення експертизи просить провести таку у Київському НДІСЕ. Звертає увагу, що ОСОБА_2 перебуває у розшуку, тому призначення повторної експертизи спрямоване на затягування розгляду справи. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи відмовити. Представник відповідача-адвокат Асташкін А.В. подав відзив на апеляційну скаргу . У відзиві зазначає, що суд цілком обгрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення повторної експертизи, оскільки неможливо з`ясувати достовірність виконання відповідачем підпису та рукописного тексту на вільних взірцях, які використовувались експертом для порівняння із об`єктом дослідження. Зазначені обставини ставлять під сумнів правильність вказаного висновку. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача-адвоката Микуша Д.М. на підтримання апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу представника відповідача-адвоката Асташкіна А.В., перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а саме щодо визначення експертної установи. Судом встановлено такі обставини. ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду, в якому просить стягнути із ОСОБА_2 борг за договором позики грошей від 08.10.2020 року у розмірі 962426, 81 доларів США та судові витрати. В обгрунтування позову зазначає, що 08 .10.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики у відповідності до якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 900000 грн. та зобов`язався такі повернти до 08.10.2021 року, що стверджується власноручно написаною ОСОБА_2 розпискою. У визначений строк відповідач кошти не повернув, що стало підставою звернення до суду. На підтвердження позовних вимог позивач надав суду висновок почеркознавчої експертизи №1568/24-21 від 02.05.2024 у якому вказано, що підпис від імені ОСОБА_2 у розписці від 08.10.2020 року та рукописний текст виконані ОСОБА_2 . Задовольняючи клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що наданий позивачем висновок експертизи викликає сумніви, оскільки при її проведенні не дотримані норми Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України (в редакції від 26.12.2012 року №1950/5. Вільні взірці,які були використані експертом не пред`являлись особі , яка підлягає ідентифікації, відсутні дані про те як встановлена достовірність їх виконання саме відповідачем. Ілюстративна фототаблиця, яка є додатком до висновку містить фотокопію лише самого об`єкту дослідження, без фіксації порівняння їх з вільними взірцями. У зв`язку з цим неможливо з`ясувати достовірність виконання відповідачем підпису та рукописного тексту на вільних взірцях, які використовувались для порівняння із об`єктом дослідження. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Призначення експертизи є одним із способів доказування по справі. Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показами свідків. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. В Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) передбачено, що одним із видів криміналістичної експертизи є почеркознавча експертиза. Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи. У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо). Вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням. Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об`єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити. У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка. Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу. Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти. Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме. Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів. Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо). Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів. Відповідно до ст.113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про доцільність призначення повторної почеркознавчої експертизи, оскільки у висновку експерта від 02.05.2024 року № 1568/24-21 зазначені вище норми не дотримані, що викликає сумнів у його правильності. Висновок експерта повинен відповідати Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5). Відповідно до ст.102 ЦПК висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Згідно ст.110 ЦПК висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. У постанові Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», роз`яснено, що судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. З врахуванням зазначеного, доводи апеляційної скарги в частині необхідності призначення повторної почеркознавчої експертизи висновків суду не спростовують. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процессуального права. Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про зміну експертної установи. Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у м.Львові, справа розглядається у Сихівському районному суді м.Львова, а тому проведення експертизи в м. Одесі з врахуванням заперечень і сумнівів представника позивача є недоцільним, тому суд апеляційної інстанції , вважає, що проведення повторної експертизи слід доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1,2; 375; 376 ч.1 п. 3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Микуша Дмитра Михайловича задовольнити частково. Ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 26 червня 2024 року змінити в частині визначення експертної установи та зазначити, що проведення почеркознавчої експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. В решті ухвалу залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуюча суддя Ю.Р. Мікуш Судді: Т.І. Приколота Р.В. Савуляк