Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 347/1810/24

Справа № 347/1810/24 Провадження № 33/4808/1027/24 Категорія ст.124 КУпАП Головуючий у 1 інстанції КРИЛЮК М. І. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Баранова Ю.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, - в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що 16.07.2024р. о 21 год.55 хв. ОСОБА_1 в с.Шешори по вул.Центральній Косівського району на перехресті нерівнозначних доріг вул.Потокова та вул.Центральна, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2106, рухаючись по другорядній дорозі не дав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 внаслідок чого автомобілі отримали механічних пошкоджень, чим порушив п. 16.11 ПДР. Постановою судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на користь держави, а також стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий розмір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп. Не погодившись з вказаним рішенням суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова суду є незаконною та безпідставною, а тому просить скасувати постанову судді та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Мотивує вимоги апеляційної скарги тим, що судом першої інстанції не було належним чином перевірено обставини вчинення ДТП. Вважає, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про доведеність вчинення ним адміністративного правопорушення. Вважає, що порушення п.16.11 ПДР України не було, оскільки обидва автомобілі рухалися по головній дорозі в протилежному напрямку і причиною настання ДТП стали дії водія транспортного засобу ОСОБА_2 , який виїхав на зустрічну смугу руху. Стверджує, що враховуючи пошкодження обох транспортних засобів відбулося лобове зіткнення автомобілів. Звертає увагу, що йому не було надано для ознайомлення план-схему дорожньо-транспортної пригоди, на ній зазначений не його підпис. Зазначає, що в оскаржуваній постанові суд був неточний в його ініціалах. В судове засідання апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 не з`явився, хоча в установленому законом порядку повідомлявся про розгляд апеляційної скарги, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не підтвердив поважність причин щодо неможливості явки в судове засідання апеляційної інстанції. Апеляційний суд враховує, що учасники самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішують питання щодо участі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що розгляд апеляційної скарги може бути проведений без участі потерпілого. В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Баранов Ю.Г. підтримали вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просили скасувати постанову суду, провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню і постанову судді необхідно залишити без змін з наступних підстав. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення його у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 . Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення. При вирішенні питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд приймає до уваги, що згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційним судом у повному обсязі досліджені докази, які містяться в матеріалах справи та були надані сторонами під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 16.07.2024р. о 21год.55хв. ОСОБА_1 в с.Шешори по вул.Центральній Косівського району на перехресті нерівнозначних доріг вул.Потокова та вул.Центральна керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2106 рухаючись по другорядній дорозі не дав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 внаслідок чого автомобілі отримали механічних пошкоджень, чим порушив п. 16.11ПДР., за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП (а.с. 1). Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП Косівського РВП ГУНП капралом поліції Чупірчуком Р.Р., підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Виклад обставин в протоколі цілком відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395. Правопорушнику були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи в Косівському районному суді. Щодо пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено, що надасть на окремому аркуші. Посвідчення водія у ОСОБА_1 працівниками поліції вилучено та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, про що свідчить власноручний підпис правопорушника. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його власноручний підпис. В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду. В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП звинувачується в тому, що керуючи транспортним засобом, порушив вимоги п. 2.3, 16.11 Правил дорожнього руху України. До матеріалів провадження долучено копію схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.07.2024 року (а.с. 13), яку складено поліцейським СРПП Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим сержантом Бельмегою І.Д. на якій зафіксовано розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в с.Шешори по вул.Центральній Косівського району на перехресті нерівнозначних доріг вул.Потокова та вул.Центральна рухаючись за участі автомобіля марки ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки ВАЗ 2106, під керуванням ОСОБА_1 . Дані схеми місця дорожньо-транспортної пригоди повністю узгоджуються із поясненнями, які надали його учасники стосовно послідовності подій, які призвели до зіткнення транспортних засобів, механізму дорожньо-транспортної пригоди та його наслідків у виді пошкодження автомобілів. Доводи щодо неналежного оформлення схеми місця ДТП, не спростовують загального висновку суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, яке полягало у порушенні правил дорожнього руху, за що настає адміністративна відповідальність, передбачена ст. 124 КУпАП. Зокрема, зі змісту переліку видимих зовнішніх пошкоджень транспортних засобів та даних схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулось за обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Так, зі змісту пояснень ОСОБА_1 , наданих працівникам поліції 16.07.2024 року (а.с. 2) вбачається, що він рухався в напрямку м. Коломия, виїжджаючи із прилеглої вулиці він пропустив два транспортні засоби, переконався в безпечності маневру виїзду на головну дорогу. Однак, коли він виїхав, то на зустріч йому на зустрічній смузі прямує транспортний засіб, який допустив лобове зіткнення із ним. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував правильність наданих ним письмових пояснень та стверджував, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок неправомірних дій водія ОСОБА_3 , який керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи обгін інших транспортних засобів, виїхав на зустрічну смугу руху. До матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_2 (а.с.3), відповідно до яких 16.07.2024 р. близько 21:55 він рухався по головній дорозі у напрямку с. Шешори, коли із прилеглої вулиці виїхав автомобіль марки ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , який не надав йому переваги в русі та допустив лобове зіткнення із його автомобілем. Із рапорту працівника поліції, поліцейського СРПП Косівського РВП капрала поліції Чупірчука Р.Р. (а.с. 4) після надходження повідомлення про ДТП він разом із ОСОБА_4 прибули на місце події, де було встановлено, що водій ОСОБА_1 керував т/з марки ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 та рухаючись по другорядній дорозі на дав дорогу автомобілю марки ВАЗ2109 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі та у свою чергу не обрав безпечної швидкості руху свого автомобіля, щоб мати змогу безпечно керувати ним, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, в результаті чого водії допустили зіткнення свої т/з. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказаний рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує своє керівництво про законність своїх дій. Разом з тим, дані вищевказаного рапорту працівника поліції повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи в частині послідовності дій працівників поліції, щодо оформлення ними матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи, які містяться в матеріалах справи (а.с.24). Апеляційний суд вважає, що наявні відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки отримані у встановленому законом порядку та стосуються обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вищевказані відеозаписи було зроблено за допомогою стаціонарних відеокамер зовнішнього спостереження та відеореєстратору транспортного засобу. Зокрема, відеозаписом 000000000_00000020240717004728_0001 зафіксовано момент ознайомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зі схемою-планом ДТП та ознайомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з протоколами про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП. Зокрема, відеозаписом зафіксовано як водій ОСОБА_1 робить фотокопію складеної схеми ДТП. За таких обставин, апеляційний суд вважає голослівними доводи ОСОБА_1 про те, що схема-план ДТП була складена за його відсутності та він із нею не був ознайомлений. Разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги, що зі змісту доводів ОСОБА_1 та його пояснень в суді апеляційної інстанції вбачається, що останній не заперечує, що дорожньо-транспортна пригода сталася безпосередньо під час його виїзду з другорядної дороги на головну. Так, відповідно до пункту 16.11 Правил дорожнього руху України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Апеляційний суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася в той час коли інший водій транспортного засобу здійснював обгін та виїхав на зустрічну смугу руху, оскільки відповідно до вищевказаного пункту ПДР України у даному випадку не має значення напрямок руху транспортного засобу, який рухається по головній дорозі. Апеляційний суд вважає, що водій ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість встановити, що його виїзд з другорядної дороги на головну дорогу створює аварійну обстановку для транспортного засобу під керуванням потерпілого ОСОБА_2 . Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступені участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку. Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст. 286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом. Досліджені судом першої інстанції докази були оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю у відповідності до вимог ст.252 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав його винним у вчиненні правопорушення та безпідставно не прийняв до уваги його свідчення щодо обставин вчинення ДТП. Апеляційний суд вважає неспроможними доводи апеляції про те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки сукупності досліджених доказів та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 , маючи об`єктивну можливість правильно оцінити дорожньо-транспортну обстановку та встановити, що його виїзд на головну дорогу призведе до зіткнення із транспортним засобом, який в той час їхав по головній дорозі, не переконався в безпечності своїх дій, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якої було пошкоджено транспортні засоби. Апеляційний суд звертає увагу на те, що розгляд провадження відбувається в межах обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_1 та не надає оцінки діям водія ОСОБА_2 щодо правомірності його дій та технічної можливості відвернути дорожньо-транспортну пригоду, оскільки така правова оцінка може бути надана тільки в межах відповідного провадження за обвинуваченням у вчиненні правопорушення. Апеляційний суд вважає доведеним поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 в с керуючи транспортним засобом та рухаючись по другорядній дорозі порушив, порушуючи вимоги п. 16.11ПДР, не дав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, в результаті чого допустив зіткнення транспортних засобів внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів. Апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортної пригодою, оскільки саме недотримання ним вимог Правтл дорожнього руху створило небезпеку іншим учасникам дорожнього руху. Суд першої інстанції надав належну оцінку сукупності досліджених доказів, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП в діях ОСОБА_1 та застосував до нього стягнення в мінімальних межах, які передбачені законом. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення. Повний текст постанови буде проголошено 23 грудня 2024 року о 14.30 год. в приміщенні Івано-Франківського апеляційного суду. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв