Постанова Одеський апеляційний суд № 504/3145/24

Номер провадження: 33/813/2918/24 Номер справи місцевого суду: 504/3145/24 Головуючий у першій інстанції Литвинюк А. В. Доповідач Кострицький В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.12.2024 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Кулікова Геннадія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2024 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,- В С Т А Н О В И В: Короткий виклад обставин справи Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень ; стягнуто з нього в дохід держави судовий збір в розмір 605,6 гривень. В мотивування оскаржуваної постанови судом першої інстанції зазначено, що 13.07.2024 року о 11:40 год ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mitsubishi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_1 на 17 км + 56 м автодороги М-28 «Одеса-Южне», здійснив проїзд регульованого перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофора, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Skoda, державний номерний знак НОМЕР_2 , який здійснював маневр ліворуч в зустрічному напрямку при додатковій зеленій стрілці, а автомобіль Mitsubishi Outlander по інерції здійснив зіткнення з автомобілем Opel, державний номерний знак НОМЕР_3 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Тобто вказана дорожньо-транспортна пригода сталася у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 п.8.7.3е Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Куліков Г.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2024 року скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення . В обґрунтування своїх вимог зазначають, що рапорти поліцейських не можуть бути належними доказами у справі, так як поліцейські не були очевидцями ДТП та виклали інформацію зі слів учасників ДТП та фактично в рапорті виклали свої власні думки. Вважали, що суперечливими є дії працівників поліції, адже з початку вони скаладали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , але вході оформлення матеріалів змінили свою позицію і склали протокол відносно ОСОБА_1 .. Зазначали, що вважають ОСОБА_1 невиновим у вказаній ДТП так як, на поліцейських було завдано впливу з боку невідомих осіб, які вже під час складення протоколу відносно ОСОБА_2 змінили свою позицію і склали протокол відносно ОСОБА_1 .. Посилались на те, що надані пояснення ОСОБА_3 не можуть свідчити про обставини ДТП у повному обсязі, так як останній бачив тільки світло світлофору. Вважали, що пояснення надані ОСОБА_4 передають вірну обстановку щодо обставин даної ДТП, натомість до пояснень ОСОБА_2 слід віднестись критично, так як її показання спрямовані лише на звинувачення ОСОБА_1 .. Окрім цього вважали, що пояснення ОСОБА_5 також містять суперечливий характер, так як не встановлено об`єктивно на якому транспортному засобі рухалась дана особа і де вона перебувала тривалий час з моменту ДТП, і чого з`явилася пізніше. Вважали, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки відеозапису з зовнішніх камер відеоспостереження, які були долучені до матеріалів справи за допомогою адвокатського запиту, так як вважали, що дослідивши його є всі підстави вважати, що механізм утворення ДТП було утворено в наслідок порушення ПДР саме ОСОБА_2 .. Також вважали, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки показанням ОСОБА_1 , фотознімкам на яких відображено механічні пошкодження транспортних засобів, а тому вважали, що вину ОСОБА_1 не доведено належним чином. Позиція апеляційного суду Адвокат Куліков Г.І., ОСОБА_1 , в судове засідання не зявились хоча завчасно повідомлялись про час та місце судового розгляду, клопотань про відкладення не заяляли, що на думку суду не перешкоджає апеляційному перегляду , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя, у відповідності до положень статей 280 та 283 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Визнаючи винним правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме: -протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №468394 від 13.07.2024 року, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення; -схемою місця ДТП від 13.07.2024 року; -рапортом інспектора-чергового СПД №1 ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Кирьяк Д.В. від 13.07.2024 року; -рапортом інспектора РПП СПД №1 ВП №4 ОРУН №2 ГУНП в Одеській області Гніденко О.; -поясненнями ОСОБА_3 щодо обставин вчиненого адміністративного правопорушення від 13.07.2024 року; -поясненнями ОСОБА_4 щодо обставин вчиненого адміністративного правопорушення від 13.07.2024 року; -поясненнями ОСОБА_2 щодо обставин вчиненого адміністративного правопорушення від 13.07.2024 року; -поясненнями ОСОБА_5 щодо обставин вчиненого адміністративного правопорушення від 13.07.2024 року; -поясненнями ОСОБА_1 щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення від 13.07.2024 року; -фотофіксаціями, доданими до вказаного протоколу; -відеозаписом, долученим до матеріалів справи представником ОСОБА_1 , адвокатом Куліковим Г.І., який будо надано йому з ТЦ «Рів`єра» на адвокатський запит; -відповідь начальника ОРУП №2 ВП №4 СПД №1 Марченко Є. від 19.08.2024 року №15542, де повідомлено, що на місці події ДТП відсутні камери відеоспостереження, тому підставою для складення протоколу були пояснення свідків. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі. Апеляційним судом перевіряючи мотиви з яких виходив суд першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив вірний висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №468394 від 13.07.2024 року відповідно до якого встановлено, що 13.07.2024 року о 11:40 год ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mitsubishi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_1 на 17 км + 56 м автодороги М-28 «Одеса-Южне», здійснив проїзд регульованого перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофора, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Skoda, державний номерний знак НОМЕР_2 , який здійснював маневр ліворуч в зустрічному напрямку при додатковій зеленій стрілці, а автомобіль Mitsubishi Outlander по інерції здійснив зіткнення з автомобілем Opel, державний номерний знак НОМЕР_3 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Тобто вказана дорожньо-транспортна пригода сталася у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 п.8.7.3е Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.; - схемою місця ДТП від 13.07.2024 року, відповідно до якої встановлено розташування транспортних засобів учасників ДТП, розташування місця зіткнення, ділянку автомобільної дороги у вигляді Т-образного перехрестя, напрямки руху транспортних засобів учасників ДТП, дорожню розмітку, дорожні знаки та розташування світлофору. -рапортом інспектора-чергового СПД №1 ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Кирьяк Д.В. від 13.07.2024 року; -рапортом інспектора РПП СПД №1 ВП №4 ОРУН №2 ГУНП в Одеській області Гніденко О., відповідно до якого інспектор доповідає керівництву про обставини даної ДТП; -поясненнями ОСОБА_3 щодо обставин вчиненого адміністративного правопорушення від 13.07.2024 року; -поясненнями ОСОБА_4 щодо обставин вчиненого адміністративного правопорушення від 13.07.2024 року; -поясненнями ОСОБА_2 щодо обставин вчиненого адміністративного правопорушення від 13.07.2024 року; -поясненнями ОСОБА_5 щодо обставин вчиненого адміністративного правопорушення від 13.07.2024 року; -поясненнями ОСОБА_1 щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення від 13.07.2024 року; -фотознімками, відповідно до яких вбачається, що автомобіль Skoda, державний номерний знак НОМЕР_2 має механічні пошкодження передньої частини автомобілю, автомобіль Mitsubishi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_1 має пошкодження уздовж всієї правої бічної частини кузову автомобіля, автомобіль Opel, державний номерний знак НОМЕР_3 має пошкодження передньої лівої дверцяти; -відеозаписом, долученим до матеріалів справи представником ОСОБА_1 , адвокатом Куліковим Г.І., який будо надано йому з ТЦ «Рів`єра» на адвокатський запит; -відповідь начальника ОРУП №2 ВП №4 СПД №1 Марченко Є. від 19.08.2024 року №15542, де повідомлено, що на місці події ДТП відсутні камери відеоспостереження, тому підставою для складення протоколу були пояснення свідків. Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що в порушення вимог п.8.7.3е Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, ОСОБА_1 допустив утворення механізму дорожньо-транспортної пригоди за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП. Доводи апеляційної скарги, що рапорти поліцейських не можуть бути належними доказами у справі, так як поліцейські не були очевидцями ДТП та виклали інформацію зі слів учасників ДТП та фактично в рапорті виклали свої власні думки, апеляційний суд вважає не слушними, так як суд при дослідженні матеріалів в сукупності оцінює всі наявні докази у справі, тому апеляційний суд зазначає, що за сукупністю обставин такі докази є належними та допустимими, адже вони підтверджуються схемою з місця ДТП, фотознімками пошкоджень транспортних засобів, поясненнями свідків. Стосовно доводів апеляційної скарги, що у справі є суперечливими дії працівників поліції, адже з початку вони скаладали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , але вході оформлення матеріалів змінили свою позицію і склали протокол відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає, що дії поліцейських у встановленому законом порядку не оскаржувались, так як в матеріалах справи відсутні будь-які докази визнання дій поліцейських неправомірними, а тому такі доводи не заслуговують на задоволення. Щодо доводів апеляційної скарги, що сторона захситу вважає, що ОСОБА_1 є невиновим у вказаній ДТП так як, на поліцейських було завдано впливу з боку невідомих осіб, які вже під час складення протоколу відносно ОСОБА_2 змінили свою позицію і склали протокол відносно ОСОБА_1 , жодними належними та допустими доказами факту неупередженості поліцейських не спростовано, і ще раз додатково апеляційним судом наголошується, що дій поліцейських при складанні даних матеріалів не оскаржувалось у встановленому законом порядку. Посилання на те, що надані пояснення ОСОБА_3 не можуть свідчити про обставини ДТП у повному обсязі, так як останній бачив тільки світло світлофору, на думку апеляційного суду, це судження сторони захисту є переоціненим, адже в сукупності із іншими наявними доказами у справі наявність таких свідчень вказує на наявність вини і в діях ОСОБА_1 , що іншими належними доказами не спростовано. Доводи апеляційної скарги щодо пояснень наявних в матеріалах справи, оцінені судом першої інстанції належним чином, а стороною захисту на їх спростування не предприйнято жодних дій, так як апелянти взагалі не оскаржують постанову суду першої інстанції в частині відмови від проведення судової експертизи, не звертаються до апеляційного суду з жодним клопотанням про проведення експертизи, витребування інформації, щодо перевірки пояснень наявних в матеріалах справи, а тому такі доводи апеляційний суд вважає не слушними та такими, що не підлягають задоволенню. Стосовно доводів апеляційної скарги, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки відеозапису з зовнішніх камер відеоспостереження, які були долучені до матеріалів справи за допомогою адвокатського запиту, апеляційний суд вважає, що без застосування спеціальних знань відповідних судових експертів, з`ясувати механізм ДТП з даного відеозапису не видається за можливе, через віддаленість об`єктів а тому такі доводи є необґрунтованими. Щодо доводів апеляційної скарги, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки показанням ОСОБА_1 , фотознімкам на яких відображено механічні пошкодження транспортних засобів, через що вважали, що вину ОСОБА_1 не доведено належним чином, апеляційний суд вважає не слушними так як, жодними іншими доказами у справі не підтверджено такі доводи, та не спростовано наявні у справі докази, до цього ж відмову суду першої інстанції у проведенні судових експертиз не оскаржено, нових клопотань апеляційному суду не заявлено, а тому апеляційний суд позбавлений можливості перевірити такі доводи сторони захисту, через що такі доводи не можуть бути задоволені. Апеляційний суд зауважує, що доводи апеляційної скарги у своїй сукупності зводяться до незгоди з законністю діями поліцейських, але ж при цьому жодних доказів оскарження дій, бездіяльності поліцейських стороною захисту не оскаржувалось у встановленому законом порядку. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР). Також апеляційний суд зазначає, що в разі встановлення вини ОСОБА_2 у вчиненні даної ДТП, не вбачається відсутності вини в діях ОСОБА_1 .. На даному етапі розгляду справи апеляційний суд позбавлений можливості визначити ступінь вини ОСОБА_2 , але ж роз`яснює, що це не позбавляє права ОСОБА_1 у порядку цивільного судочинства довести факт, що ДТП відбулось не лише через недотримання останнім ПДР, а і ОСОБА_2 теж. Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати). Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, , що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Отже, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Доводи ж апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 зі складенням щодо нього протоколу та ухваленням постанови судом. Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено. З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Кулікова Геннадія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2024 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлений 20 грудня 2024 року. Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький