Постанова 4811 № 1329/4488/12

Справа № 1329/4488/12 Головуючий у 1 інстанції: Варениця В.С. Провадження № 22-ц/811/1934/18 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри при секретарі: Л.М. Чиж розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 07 лютого 2014 року у справі за позовом Виробничо-акціонерного товариства «КомБейс АТ» до ОСОБА_1 , ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», треті особи ТзОВ «Європейські послуги і нерухомість», ТзОВ «Геодезично-землевпорядна група «Мірничий», ТзОВ «КепКо Юкрейн» про витребування майна з чужого незаконного володіння, - В С Т А Н О В И В: 04.10.2012 року Виробничо-акціонерне товариство «КомБейс АТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», треті особи ТзОВ «Європейські послуги і нерухомість», ТзОВ «Геодезично-землевпорядна група «Мірничий», ТзОВ «КепКо Юкрейн», в якому просило витребувати у ОСОБА_1 та передати ВАТ «КомБейс АТ» нежитлові приміщення, які знаходяться в АДРЕСА_1 , а саме будівлі та споруди фабрики по ремонту електронної техніки: виробничий корпус А-2 - площею 1914,3 кв.м, прохідну Б-1 - 20,3 кв.м; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на дане майно зі скасуванням відповідного свідоцтво про право власності, зобов`язати ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» здійснити державну реєстрацію права власності на вищевказане майно за ВАТ «КомБейс АТ». В обґрунтування своїх вимог покликалося на те, що ВАТ «КомБейс АТ» набуло права власності на зазначене нерухоме майно в АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області №869 від 26.12.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20.03.2008 року та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.03.2008 року. Однак, рішенням Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 року, ухваленим у справі за позовом ТзОВ «КепКо Юкрейн» до ВАТ «КомБейс АТ», визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Яворівської міської ради №869 від 26.12.2007 року, скасовано свідоцтво про право власності та державну реєстрацію права власності за ВАТ «КомБейс АТ» на дані будівлі, визнано за ТзОВ «КепКо Юкрейн» право власності на будівлі фабрики по ремонту електронної техніки. Потановою Вищого господарським суду України від 20.03.2012 року рішення Львівського апеляційного господарського суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким у позові ТзОВ «КепКо Юкрейн» відмовлено. Проте, в період постановлення зазначених судових рішень будівлі фабрики по ремонту електронної техніки ТзОВ «КепКо Юкрейн» були відчужені ТзОВ «Геодезично-землевпорядна група «Мірничий», останнє відчужило Товариству з обмеженою відповідальністю ТзОВ «Європейські послуги і нерухомість». Після постановлення рішення Вищим господарським судом ВАТ «КомБейс АТ» як власник майна звернулося до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. Однак, під час розгляду справи Господарським судом Львівської області стало відомо, що право власності на будівлі фабрики від ТзОВ «Європейські послуги і нерухомість» перейшло до відповідача ОСОБА_1 , яка на час переходу права власності достеменно знала, що право власності на будівлі фабрики належить ВАТ «КомБейс АТ яка спочатку була представником ВАТ «КомБейс АТ, займалася первісним оформленням права власності за позивачем, і в матеріалах реєстраційної справи є неодноразові звернення представника ВАТ «КомБейс АТ» з проханням утриматися від вчинення будь-яких дій щодо порушення права власності ВАТ «КомБейс АТ». Оскаржуваним рішенням позов Виробничо-акціонерного товариства «КомБейс АТ» задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_1 нежитлові приміщення: будівлі та споруди фабрики по ремонту електронної техніки: виробничий корпус А-2 - площею 1914,3 кв.м., прохідну Б-1 - 20,3 кв.м., які знаходяться в АДРЕСА_1 та передано їх ВАТ "КомБейс АТ". Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на будівлю фабрики з ремонту електронної техніки літ. "А-1", площею 1914,3 кв.м., та будівлю прохідної літ. "Б-1", площею 20,3 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з гр. ОСОБА_1 в користь Виробничо-акціонерного товариства «КомБейс АТ» 3326 грн 30 коп витрат по оплаті судового збору. Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 . Вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що оскаржуваним рішення суд витребував у неї майно, яке їй не належить, і задовольняючи вимогу про скасування державної реєстрації права власності суд не зазначив, з яких підстав дана вимога підлягає задоволенню. При цьому, суд не взяв до уваги її доводів про те, що підставою набуття нею права власності на будівлю фабрики був договір іпотеки від 14.02.2012 року, а відтак не можна вирішувати питання про скасування державної реєстрації права власності без вирішення питання дійсності укладеного договору. Справа про визнання недійсним іпотечного договору за позовом ВАТ «Ком Бейс АТ» перебуває у провадження Яворівського районного суду Львівської області. Також апелянт зазначила, що суд не дав оцінки доказам про ліквідацію позивача, що підтверджується письмовим перекладом витягу з торгового реєстру адміністративного суду м. Ашафенбург, також не надав оцінки тому, що позивача в даній справі представляли громадяни України - Стасів Р.З. та Худзій Д.М., хоча як зазначає сам суд в оскаржуваному рішенні згідно офіційного підтвердження адміністративного суду м. Ашафенбург під час процедури банкрутства представництво інтересів товариства здійснюється виключно через призначеного судом арбітражного керуючого. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. У засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта Юрчак В.В. скаргу підтримав з підстав, наведених у ній. Просив скаргу задоволити. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем майна, яке у неї витребувано оскаржуваним рішенням суду. Представник позивача ВАТ «Ком Бейс АТ» - Ничка Ю.В. проти скарги заперечив. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів. Відповідно до положень ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мало права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач) власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим чином. Згідно положень ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Встановлено, що спірне нерухоме майно - нежитлові приміщення фабрики по ремонту електронної техніки: виробничий корпус А-2, площею 1914,3 кв.м, прохідна Б-1, площею 20,3 кв.м, знаходяться в АДРЕСА_1 . Згідно даних Львівського ОКП «БТІ та ЕО» остання державна реєстрація права власності проведенна за відповідачем ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки від 14.06.2012 року. Будівництво будівлі фабрики проводилось на підставі договору комісії від 03.03.2006 року, укладеногом між ВАТ «Ком Бейс АТ» (комітент) та ТзОВ «КепКо Юкрейн» (комісіонер), останнім за рахунок комітента було укладено договори підряду на будівництво будівлі фабрики та інших необхідних правочинів, після завершення будівництва було прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт - будівлю фабрики, по акту передачі-приймання від 06.12.2007 року новозбудоване майно було передано комітенту як інвестору будівництва. В подальшому, рішенням виконавчого комітету Яворівської міської ради №869 від 26.12.2007 року «Про оформлення права власності на новозбудовану фабрику у АДРЕСА_1 » вирішено оформити право власності на новозбудовану будівлю фабрики по ремонту електронної техніки, розташованої в АДРЕСА_1 , а саме: виробничий корпус «А-2» загальною площею 1914,3 кв.м, прохідної «Б-1» площею 20,3 кв.м за Акціонерним товариством «КомБейс» м.Карлштайн ФРН в цілому, з видачею відповідного свідоцтва про право власності. Також була проведена державна реєстрація права власності на спірне майно за Акціонерним товариством «КомБейс», про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.07.2010 року. Підставність набуття права власності на новозбудовану фабрику оспорило ТзОВ «КепКо Юкрейн», директор якого гр. ОСОБА_2 уповноважувалася АТ «КомБейс» на здійснення дій по оформленню права власності на новозбудоване майно, шляхом пред`явлення позову про визнання незаконним та скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на будівлі фабрики. Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.09.2011 року було задоволено позовні вимоги ТзОВ «КепКо Юкрейн». Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 року вищевказане рішення було скасовано, ухвалено нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги ТзОВ «КепКо Юкрейн», визнано недійсним рішення виконавчого комітету Яворівської міської ради №869 від 26.12.2007 року про оформлення права власності на новозбудовану фабрику за ВАТ «Ком Бейс АТ», визнано недійсними свідоцтво про право власності та державну реєстрацію права власності на будівлі фабрики за ВАТ «Ком Бейс АТ», визнано за ТзОВ «КепКо Юкрейн» право власності на будівлі фабрики по ремонту електронної техніки. Постановою Вищого Господарського Суду України від 20.03.2012 року касаційну скаргу ВАТ «Ком Бейс АТ» задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у позові ТзОВ «КепКо Юкрейн» відмовлено. Таким чином, постановою Вищого Господарського Суду України від 20.03.2012 року підтверджено правомірність набуття, оформлення та державної реєстрації права власності на спірне майно за ВАТ «Ком Бейс АТ» та необґрунтованість заявлених вимог про право власності на вказане майно ТзОВ «КепКо Юкрейн». Матеріалами справи також встановлено, що в період чинності судового рішення Львівського апеляційного господарського суду, яким було задоволено позовні вимоги ТзОВ «КепКо Юкрейн», і до його скасування постановою Вищого Господарського Суду України, третьою особою ТзОВ «КепКо Юкрейн» було проведено державну реєстрацію права власності на спірне майно на підставі судового рішення та укладено договір купівлі-продажу від 25.01.2012 року, згідно якого спірне майно було відчужено третій особі по справі - ТзОВ «Геодезично-землевпорядна група «Мірничий». В подальшому, третя особа ТзОВ «Геодезично-землевпорядна група «Мірничий» після державної реєстрації права власності на спірне майно за Товариством приймає рішення (протокол зборів учасників №1 від 10.02.2012 року) про передачу будівлі фабрики як внесок у статутний капітал третьої особи у справі - ТзОВ «Європейські послуги та нерухомість». На підставі протоколу зборів учасників ТзОВ та акту приймання-передачі майна від 14.02.2012 року, на підставі рішення виконавчого комітету Яворівської міської ради №59 від 15.03.2012 року право власності на будівлю фабрики по ремонту електронної техніки «А-2» площею 1914,3 кв.м та будівлю прохідної «Б-1» площею 20,3 кв.м у АДРЕСА_1 було зареєстровано за ТзОВ «Європейські послуги та нерухомість» в цілому, з видачею відповідного свідоцтва про право власності. Також була проведена державна реєстрація права власності на спірне майно за ТзОВ «Європейські послуги та нерухомість», що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.03.2012 року. При цьому, всі дії, пов`язані з реєстрацією права власності на спірні приміщення за ТзОВ «Європейські послуги та нерухомість» проводилися представником ТзОВ «Європейські послуги та нерухомість» - відповідачем ОСОБА_1 на підставі довіреності від 02.02.2012 року. Також судом встановлено, що 14.06.2012 року між гр. ОСОБА_1 та ТзОВ «Європейські послуги та нерухомість» було укладено договір позики грошових коштів на суму 305000 грн з терміном повернення не пізніше 01.07.2012 року, та в забезпечення виконання договору позики було укладено договір іпотеки, предметом якого є спірне майно. У зв`язку з невиконання іпотекодавцем ТзОВ «Європейські послуги та нерухомість» основного зобов`язання за договором позики іпотекодержателем ОСОБА_1 було звернуто стягнення на предмет іпотеки (будівлі фабрики) та в подальшому проведено державну реєстрацію права власності на спірне майно за гр. ОСОБА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.07.2012 року. Задовольняючи частково позовні вимоги ВАТ «Ком Бейс АТ» про витребування у ОСОБА_1 нежитлових приміщень фабрики, які знаходяться в АДРЕСА_1 в користь ВАТ "КомБейс АТ" та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на зазначені нежитлові приміщення, районний суд виходив з того, що усі вищевказані правочини щодо цього майна (договір позики, договір іпотеки) за участю відповідача ОСОБА_1 були вчинені після ухвалення Вищим Господарським Судом України постанови від 20.03.2012 року, яким фактично було підтверджено право власності на спірне майно за ВАТ «Ком Бейс АТ», а також під час судового розгляду справи Господарським судом Львівської області за позовом ВАТ «Ком Бейс АТ» до ТзОВ «Європейські послуги і нерухомість», Львівського ОКП «БТІ та ЕО», треті особи ТзОВ «Геодезично-землевпорядна група «Мірничий», ТзОВ «КепКоЮкрейн» про витребування майна, скасування державної реєстрації, скасування свідоцтва та зобов`язання здійснити державну реєстрацію права власності за ВАТ «Ком Бейс АТ». По даній справі було ухвалено рішення від 08.06.2012 року, яке набрало законної сили, згідно якого було витребувано спірне майно з володіння ТзОВ «Європейські послуги і нерухомість» на користь ВАТ «Ком Бейс АТ» та скасовано свідоцтво про право власності на спірне майно за ТзОВ «Європейські послуги і нерухомість». За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи встановлено законність набуття, оформлення та державної реєстрації права власності на спірне майно за позивачем ВАТ «Ком Бейс АТ», що підтверджується постановою Вищого Господарського Суду України від 20.03.2012 року і фактично ніким із сторін не оспорюється. З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки таке відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам. Крім того, згідно ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Цивільним Кодексом України одним зі способів захисту порушених прав передбачено віндикацію. Віндикація - це витребування своєї речі не володіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного безпосередньо із власником договору. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Для застосування пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України ключовими аспектами є відсутність волі власника на відчуження майна, добросовісність набувача, а також оплатність при відчуженні спірного майна. Стаття 388 ЦК України передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Тому право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі зазначеної норми залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК країни ) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Відповідно до сформованих правових висновків Верховного Суду, такий неодноразово звертав увагу на те, що можливість задоволення позовних вимог на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язане із встановленням двох основних обставин - наявності волі у власника (позивача, який витребував майно) та обставин переходу права власності до останнього набувача (чи було таке набуття добросовісним чи не добросовісним). Разом з тим, положеннями зазначеної норми не зазначено наслідки у випадку, якщо за встановлених обставинами справи одночасно встановлено і відсутність волі у власника під час вибуття з його володіння майна і наявність добросовісного оплатного набуття права власності відповідачем-володільцем спірного майна. Зміст статті 388 ЦК України (в редакції статті, чинній на момент подання позову у цій справі) дає підстави для висновку про те, що єдиною безумовною підставою для відмови у задоволенні віндикаційного позову до добросовісного відповідача є продаж спірного майна у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Отже, для застосування положень пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України є визначальним питання добросовісності/недобросовісності набувача, оплатність чи неоплатність набуття добросовісним набувачем такого майна, а також обставини, за яких спірне майно вибуло з володіння первісного власника (за волею чи без волі власника, наприклад, чи в порядку продажу майна у виконавчому провадженні при виконанні судового рішення чи за інших умов), а тому такі обставини підлягають обов`язковому з`ясуванню та перевірці судом для правильного вирішення ним спору. Колегія суддів враховує, що у цій справі судами попередніх інстанцій було встановлено, що спірні нежитлові приміщення вибули з володіння позивача на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасоване, а правовою підставою витребування майна в цьому випадку зазначено пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України. Аналіз судової практики свідчить, що вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у постановах від 05.12.2018 у справі № 522/2110/15-ц, від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц). Крім того, власник, за наявності підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (див. висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, 14.11.2018 у справі № 183/1617/16). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає характеру спірних правовідносин і призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 28.01.2020 у справі № 50/311-б, від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц). Як зазначено вище, незаконність набуття на підставі рішення суду права власності на спірне майно за ТзОВ «КепКо Юкрейн» встановлена судовим рішенням Вищого Господарського Суду України від 20.03.2012 року, відтак спірні нежитлові приміщення вибули з володіння позивача (власника) поза його волею. Щодо доводів апелянта про відсутність доказів правосуб`єктності апелянта, то зазначене питання вже вирішувалося судом апеляційної інстанції при розгляді справи № 460/877/14-ц ( Провадження № 22-ц/811/803/23) у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області, виробничо-акціонерного товариства «Ком Бейс АТ» про скасування рішення, до розгляду якої зупинявся розгляд даної справи, та постановою Львівського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року встановлено, що «…Вищий господарський суд України в постанові від 20.03.2012 року, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зазначив, що судами невірно відхилена довіреність представника ВАТ «Ком Бейс АТ», оскільки за змістом ст.ст.202, 237, 244 ЦК України, наявність довіреності свідчить про вчинення особою правочину, а в силу положень ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним, доказів про визнання довіреності недійсною в силу закону чи за рішенням суду не надано.Суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим посилання представника ВАТ «Ком Бейс АТ» на положення ст.34 Закону України «Про міжнародне приватне право», відповідно до якої порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, в якій видана довіреність. Назване товариство є юридичною особою за законодавством ФРН і довіреність на представництво інтересів товариства Мотилем В.І., в якій наявне право останнього передоручати надані йому цією довіреністю права третім особам, видавалась також у ФРН, а отже, при вирішенні питання щодо припинення довіреності підлягає застосуванню законодавство ФРН, як і питання припинення ВАТ «Ком Бейс АТ», як юридичної особи, повинно вирішуватись на підставі норм права держави створення цього товариства, тобто ФРН. За клопотанням сторони позивача, стороною відповідача ВАТ «Ком Бейс АТ» наданий апеляційному суду документ, запитуваний 15.02.2024 року в Дільничного суду м. Ашаффенбург - суду, який веде реєстри - Торговий реєстр Розділ В 7788, а саме: Офіційно засвідчений чинний витяг з реєстраційного журналу про те, що «Рішенням місцевого суду м. Ашаффенбург від 01.07.2009 року (номер справи №198/09) було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність щодо активів компанії (номер компанії HRB 7788). Таким чином, компанія припиняє свою діяльність (перебуває на стадії банкрутства). Офіційно зареєстровано відповідно до параграфів 32 Торгового кодексу, 263 Закону про акціонерні товариства. Дата останнього запису: 06.07.2009 р.». Згідно офіційного підтвердження Адміністративного суду м. Ашаффенбург, ВАТ «Ком Бейс АТ», Зелігенштедтерштрасе 100, 63791 Карлштайн на Майні, зареєстрованого в торгівельному реєстрі акціонерних товариств Ашаффенбурга під номером HRB 7788, представленого арбітражним керуючим, адвокатом Тобіасом Гьофером, зареєстрованим Адміністративним судом - Судом у справах банкрутства, рішенням від 01.07.2009, реєстраційний номер ІN 198/09 за офіційною адресою 63739 Ашаффенбург, Вермбахштрасе 19, юридична особа виробничо-акціонерне товариство «Ком Бейс АТ», зареєстроване в торгівельному реєстрі акціонерних товариств Ашаффенбурга під номером HRB 7788, продовжує своє існування та має право брати участь в судових процесах. Також, на даній стадії (стадії банкрутства) підприємство як юридична особа має право володіти майном, купувати та продавати, а також здійснювати інші правові дії, які є необхідними для ведення справ. Так само підтверджується, що призначений арбітражний керуючий Тобіас Гьофер, Ашаффенбург, має право надавати довіреності щодо судового представництва виробничо-акціонерне товариство «Ком Бейс АТ». Доводи скарги правильних висновків не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія судів не вбачає. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 07 лютого 2014 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 17 грудня 2024 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді Я.А. Левик М.М. Шандра