Ухвала КЦС ВС № 643/1239/24

УХВАЛА 18 грудня 2024 року м. Київ справа № 643/1239/24 провадження № 61-16341ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Крата В. І., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 22 квітня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Салтівської окружної прокуратури про відшкодування шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури, ВСТАНОВИВ: У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Салтівської окружної прокуратури про відшкодування шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури у розмірі . Вказував, що в зв`язку зі складанням та поданням скарги у справі № 643/3167/23 ним було понесено витрати на юридичну допомогу у розмірі 9 000 грн, які просив стягнути з Салтівської окружної прокуратури. Рішенням Московського районного суду міств Харкова від 22 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення. 28 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі № 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Ціна позовів у цій справі становить 9 000,00 грн, яка не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн * 250 = 757 000,00 грн). У касаційній скарзі ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що справа оскаржується до Верховного Суду згідно підпункту б) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає про існування інших справ, посилаючись на ухвалу колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 643/10640/24. Разом з цим, позивач не зазначив, які саме фактичні обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, позивач буде позбавлений можливості спростувати при розгляді справи № 643/10640/24 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність дізнавача щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42021222040000017 від 15 квітня 2021 року. Саме лише посилання на наявність інших справ (кримінального провадження) не свідчить про необхідність підстав для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України). Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 22 квітня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у справі № 643/1239/24. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Є. В. Краснощоков В. І. Крат П. І. Пархоменко