LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС739/2830/23

від 19.12.2024 · Цивільна
Резолютивна:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Костюченком Владиславом Костянтиновичем, на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області …

line-break:strict'> УХВАЛА 19 грудня 2024 року м. Київ справа № 739/2830/23 провадження № 61-16579ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Костюченком Владиславом Костянтиновичем, на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2024 року та постанову Чернігівської апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у справі за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк») звернулося до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 22 березня 2018 року у розмірі 102 167,02 грн. Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2024 року позов АТ «Акцент-Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22 березня 2018 року, станом на 27 вересня 2023 року, у розмірі 82 428,86 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2 165,46 грн Постановою Чернігівської апеляційного суду від 13 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2024 року, у оскаржуваній частині, змінено, викладено другий, третій, четвертий абзаци його резолютивної частини у наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22 березня 2018 року, станом на 27 вересня 2023 року, у розмірі 77 344 грн. У задоволенні решти позовних вимог АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» 2 031,91 грн., в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.» Стягнуто з АТ «Акцент-Банк» на користь держави 241,56 грн, в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. У грудні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Костюченко В. К., шляхом формування документа у системі «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2024 року та постанову Чернігівської апеляційного суду від 13 листопада 2024 року, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, та направити справу на новий судовий розгляд. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Загальна ціна позову у даній справі становить 102 167,02 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 х 250= 757 000,00 грн). Отже, судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі або у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37). При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36). Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023) Ураховуючи наведене, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Костюченком Владиславом Костянтиновичем, на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2024 року та постанову Чернігівської апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у справі за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: Р. А. Лідовець І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»