Ухвала КЦС ВС № 459/1093/23

УХВАЛА 19 грудня 2024 року м. Київ справа № 459/1093/23 провадження № 61-16105ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В., розглянув касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 17 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я, ВСТАНОВИВ: У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області90 000 грн відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків внаслідок професійного захворювання. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 17 липня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 22 000 грн заподіяної моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 17 липня 2023 року змінено в частині визначення розміру моральної шкоди та стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 45 000 грн на відшкодування моральної шкоди. В решті рішення залишено без змін. 29 листопада 2024 року засобами поштового зв`язку Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало касаційну скаргу на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 17 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом частини дев`ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України). Ціна позову у розглядуваній справі становить 90 000 грн, що не перевищує тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 30 = 90 840 грн). Розмір оспореної суми за касаційною скаргою становить 45 000 грн. Оскільки справа № 459/1093/23 належить до категорії малозначних, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Заявником не обґрунтовано наявності підстав, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для касаційного перегляду судових рішень у малозначній справі. Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 17 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року у цивільній справі № 459/1093/23. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников