Постанова Львівський апеляційний суд № 462/7695/24

Справа № 462/7695/24 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М. Провадження № 33/811/1633/24 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Прудиуса Олега Орестовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу зі змінами особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2024 року, встановив: цією постановою, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрано йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , 25.09.2024 о 13 год 10 хв на вул. Кульпарківська, 230 А у м. Львові здійснював рух на мотоциклі марки Geon Scrambler 250, номерний знак НОМЕР_1 , при цьому будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, чим повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. На вказану постанову особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2024 року, змінити постанову Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2024 року у справі № 462/7695/24, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті 126 цього Кодексу застосувавши адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом - мотоцикл, керування яким дозволяється за наявності посвідчення водія, категорії - «А», які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. сантиметрів і більше, строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги як військовослужбовця та учасника бойових дій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що суд першої інстанції приймаючи постанову від 21.10.2024 не в повній мірі з`ясував питання, яке стосується підстав для позбавлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності права керування транспортними засобами, адже на думку скаржника суд мав вирішити питання щодо позбавлення його права керування саме таким видом транспортного засобу, яким він керував не маючи на це відповідного посвідчення водія тобто мотоцикла. Стверджує, що під час судового засідання з розгляду цієї справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 надавав свої усні пояснення суду при чому наголошував на тому, що має посвідчення водія, в якому відображено, що він має право керувати транспортними засобами, які відносяться до категорії «В», «С» та «СІ» - автомобілі та призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів, тобто має документ, який дає йому право керування такими видами транспортного засобу, як автомобіль та вантажні автомобілі, однак не має відкритої категорії «А», яка дає право керування таким видом транспортного засобу як мотоцикл. Вказує, що 25.09.2024 о 13:10 год ОСОБА_1 автомобілем чи вантажним автомобілем, не керував тому вважає, що не може бути позбавлений права керувати такими транспортними засобами як передбачені категоріями «В», «С» та «СІ» - автомобілі та призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів. Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що оскільки текст постанови був отриманий ОСОБА_1 , 29.10.2024, оскаржувану постанову суду не було вручено йому в день проголошення такої, відтак вважає такий пропущено з поважних причин. У поданих змінах до апеляційної скарги просить провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вказує про те, що матеріали справи не містять відеодоказів чи інших доказів того, що саме ОСОБА_1 25.09.2024 керував транспортним засобом. Заслухавши виступ захисника адвоката Прудиуса О.О., пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги зі змінами, перевіривши доводи апеляційної скарги зі змінами та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався частково. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі зі змінами не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Винуватість ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 136540 від 25 вересня 2024 року, що відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, який підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень (а.с.1); даними рапорта командира роти 1 батальйону 2 УПП у Львівській області ДПП від 25 вересня 2024 року(а.с.2); довідкою з інформаційного порталу Національної поліції України від 30 вересня 2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП(а.с.5); відеозаписом події (а.с.3); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 985395 від 25.09.2024 (а.с.7), та іншими матеріалами справи у їх сукупності. Об`єктивних даних, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, матеріали справи не містять і в апеляційній скарзі зі змінами не наведено. Враховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 , який повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Обґрунтовуючи висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, суд першої інстанції вірно поклав в основу оскаржуваної постанови наявні в матеріалах справи докази, зокрема відображені у таких джерелах доказування, як довідка з інформаційного порталу Національної поліції України. Так, згідно долученої довідки, вбачається, що ОСОБА_1 протягом року, притягувався до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП України. Використання баз даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, передбачено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853. Так, відповідно до п. 4, п. 5 вказаної Інструкції, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а за матеріалами про адміністративні правопорушення, передбачені частинами другою та третьою статті 130 КУпАП, - довідку про належність транспортного засобу. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення. Відповідно, доводи апелянта про відсутність доказів підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП, повторно протягом року, є необґрунтованими та спростовуються долученими до матеріалів справи документами, зокрема довідкою з інформаційного порталу Національної Поліції України. Доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів того, що саме він керував транспортним засобом, апеляційний суд не бере до уваги та розцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення останнім відповідальності за скоєне. При цьому, як слідує з відеозапису події ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом. Окрім цього, факт керування стверджується копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 985395 від 25.09.2024. Відтак, твердження захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Доводи апеляційної скарги про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі зі змінами, не впливають на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій. Апеляційним судом встановлено, що в мотивувальній частині постанови Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2024 року суддя вказав, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Однак, як слідує із резолютивної частини постанови Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2024 року, суддя прийняв рішення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, проте не вказав за без оплатне вилучення транспортного засобу. За таких обставин, з метою виправлення порушень допущених судом першої інстанції при накладенні остаточного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне постанову змінити, та вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу. Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2024 року. Апеляційну скаргу зі змінами особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задоволити частково. Постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП змінити. Вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу на 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (сорок тисяч вісімсот гривень) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу. В решті постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук