Постанова 4876 № 904/1766/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.12.2024 року м. Дніпро Справа № 904/1766/24 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач) суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Соловйова А.Є.) від 07.05.2024 р. у справі № 904/1766/24 за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання неплатоспроможним, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 р. у справі № 904/1766/24 повернуто без розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і додані до неї документи. Не погодившись із зазначеною ухвалою до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 р. у справі № 904/1766/24 та направити справу для розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що в суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, адже заявником були подані необхідні докази, що підтверджують наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а вимога суду щодо не зазначення загальної суми, яка має бути сплачена арбітражному керуючому за період виконання своїх повноважень не відповідає абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Коваль Л.А., суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 р. у справі № 904/1766/24 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи. На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Коваль Л.А. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2024 р. зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 р. у справі № 904/1766/24 для розгляду у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Зобов`язано заявника протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме надати: - належним чином укладену заявником угоду з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність, або докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. 02.05.2024 Заявником подано заяву б/н від 01.05.2024 про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, до якої додано Угоду № 02/04 від 02.02.2024 про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність). 02.05.2024 Заявником подано заяву б/н від 02.05.2024 про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, до якої додано Угоду № 30/04 від 30.04.2024 про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Як вбачається з поданої заявником заяви б/н від 02.05.2024, ОСОБА_1 просить суд вважати неподаною заяву про усунення недоліків у справі № 904/1766/24 від 01.05.2024. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 р. у справі № 904/1766/24 повернуто без розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і додані до неї документи. Повертаючи заяву боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, місцевий господарський суд виходив з того, що заявником не усунуто недоліків поданої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений судом строк. Такий висновок суду першої інстанції мотивований тим, що надана заявником угода, що укладена з арбітражним керуючим, не містить загальної суми, яка буде сплачена арбітражному керуючому за період виконання його повноважень відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому доказів авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок Господарського суду Дніпропетровської області заявником також не надано. Проте, судова колегія апеляційного суду вважає такий висновок суду першої інстанції безпідставним та помилковим, з огляду на наступне. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". На час постановлення оскаржуваної ухвали набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами). Згідно зі ст. 113 Книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Відповідно до ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 116 КУзПБ). У ч. 2 ст. 116 КУзПБ містяться вимоги до змісту заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у відповідності до якої у заяві зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім`я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв`язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви. Частиною 3 ст. 116 КУзПБ передбачений перелік документів, які мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема: - докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень (п. 12). Водночас абзацом 7 п. 16 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду. Отже, Кодексом України з процедур банкрутства, під час дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування, передбачена можливість відкриття провадження у справі про банкрутство без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду, за умови надання суду копії укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття. Відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 складає 3 028,00 грн. Отже, виходячи із застережень абз. 7 п. 16 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, угодою з обраним заявником арбітражним керуючим, укладеною на підставі цієї норми, має бути встановлена винагорода в розмірі, що не може перевищувати 15 140,00 грн за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (із розрахунку: 3028 * 5 = 15 140,00 грн). З матеріалів справи вбачається, що заявником до заяви про усунення недоліків від 02.05.2024 додано Угоду № 30/04 від 30.04.2024 р., що укладена між Арбітражною керуючою Захарчук Ксенією Олегівною (надалі - "виконавець"), діюча на підставі свідоцтва № 1982 від 13.01.2021 року, виданого Міністерством юстиції України відповідно до наказу № 4312/5 від 14.12.2020 року, та фізичною особою ОСОБА_1 (надалі - "замовник"). Згідно з п. 1.1. Угоди її предметом є виконання арбітражною керуючою Захарчук Ксенією Олегівною повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника фізичної особи ОСОБА_1 . У п. 3.1. Угоди сторони погодили, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) становить 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, що з 01.01.2024 становить 15 140,00 грн. Згідно з п. 3.2 Угоди для виконання вимоги Кодексу України з процедур банкрутства щодо оплати послуг арбітражної керуючої для виконання нею повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених п. 3.1 цієї Угоди, розмір якої не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом, сторони домовилися про відстрочення оплати винагороди арбітражній керуючій під час виконання нею повноважень у справі про банкрутство боржника до реалізації майна боржника. У п. 5.2. Угоди сторони визначили, що Угоду складено з метою альтернативного врегулювання питання винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень у справі про неплатоспроможність, зокрема на умовах відстрочення у відповідності до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/726/20 та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану" № 3249-ІХ від 13.07.2023 року. Повертаючи заяву боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, місцевим господарським судом зазначено, що надана заявником угода, що укладена з арбітражним керуючим, не містить загальної суми, яка буде сплачена арбітражному керуючому за період виконання його повноважень відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. Проте судова колегія звертає увагу, що абзацом 7 п. 16 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства не встановлено вимоги зазначати в угоді з арбітражним керуючим загальної суми, яка буде сплачена останньому за період виконання його повноважень, а лише обмежено максимальний розмір такої винагороди тим, який встановлений цим Кодексом. При цьому ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначає обмеження розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень не загальною сумою, яка буде сплачена арбітражному керуючому за період виконання його повноважень, а розміром оплати за кожен місяць виконання ним повноважень. За таких обставин, судова колегія вважає, що, визначивши в п. 3.1. Угоди № 30/04 від 30.04.2024 р., що укладена між Арбітражною керуючою Захарчук Ксенією Олегівною та заявником, основну грошову винагороду арбітражного керуючого у розмірі 15 140,00 грн за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, сторони дотрималися норм, встановлених, зокрема абзацом 7 п. 16 Прикінцевих та перехідних положень та ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства. Водночас судова колегія звертає увагу, що стаття 3 Цивільного кодексу України серед загальних засад цивільного законодавства визначає свободу договору. У частині 1 ст. 627 Цивільного кодексу України деталізовано принцип свободи договору та зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Враховуючи, що сторони є вільними у визначенні умов договору, і такі умови не суперечать чинному законодавству України, зокрема Кодексу України з процедур банкрутства, отже, наведені місцевим господарським судом обставини, що слугували підставою для повернення заяви, є помилковими. Також судова колегія має відзначити, що згідно зі ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява № 48778/99). Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Белле проти Франції" від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення у справі "Белле проти Франції" від 04 грудня 1995 року та "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10 квітня 2003 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року). Згідно з ч.ч. 1, 7 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку. Проте, повертаючи заяву боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав не зазначення в угоді, що укладена з арбітражним керуючим, загальної суми, яка буде сплачена арбітражному керуючому за період виконання його повноважень, суд першої інстанції не взяв до уваги зазначених норм національного та міжнародного права, а також практики Європейського суду з прав людини, а тому на переконання судової колегії припустився надмірного формалізму. Частиною 3 ст. 271 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, при цьому допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 р. у справі № 904/1766/24 і направлення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду першої інстанції для розгляду на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Оскільки у цьому випадку судом апеляційної інстанції не здійснюється розгляд справи по суті спору, розподіл судових витрат пов`язаних зі сплатою апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги має бути здійснений судом першої інстанції у відповідності до ст. 129 ГПК України за результатами вирішення справи. З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 р. у справі № 904/1766/24 - задовольнити. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 р. у справі № 904/1766/24 - скасувати. Справу № 904/1766/24 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за заявою ОСОБА_1 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України. Головуючий суддя А.Є. Чередко Суддя В.Ф. Мороз Суддя Ю.Б. Парусніков