Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/5425/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/5425/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І. Суддя-доповідач - Сушко О.О. 18 грудня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 09.02.2024 року № 262540014436; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію ОСОБА_1 з 17.03.2024 року, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи: з 01.08.1984 по 25.05.1985, з 05.06.1985 по 03.02.1987, з 10.02.1987 по 31.08.1992, з 01.09.1992 по 28.03.1996, з 01.04.1996 по 29.12.1997. Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаські області № 262540014436 від 09.02.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи 31 рік, передбаченого ст. 26 Закону №1058-IV. Зазначає, що до страхового стажу не зараховано: - періоди роботи в колгоспі згідно трудової книжки від 20.05.1985 НОМЕР_1 з 01.08.1984 по 25.05.1985, з 05.06.1985 по 03.02.1987, оскільки записи до трудової книжки внесено з порушенням Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 24.04.1975 року. Довідки про кількість відпрацьованих виходів, встановлений річний мінімум, перейменування, реорганізацію колгоспу (за необхідності) не надано; - період роботи з 10.02.1987 по 31.08.1992, оскільки виправлення у даті та в наказі на звільнення; - періоди роботи з 01.09.1992 по 28.03.1996 та з 01.04.1996 по 29.12.1997, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків. Страховий стаж позивача склав 23 роки 10 місяці 26 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року. Частиною 1 статті 24 Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"). Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії. За змістом статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637). В силу пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Як свідчать матеріали справи, позивачу відмовлено у зарахуванні трудового стажу: - періоди роботи в колгоспі згідно трудової книжки від 20.05.1985 НОМЕР_1 з 01.08.1984 по 25.05.1985, з 05.06.1985 по 03.02.1987, оскільки записи до трудової книжки внесено з порушенням Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 24.04.1975 року. Довідки про кількість відпрацьованих виходів, встановлений річний мінімум, перейменування, реорганізаацію колгоспу (за необхідності) не надано; - період роботи з 10.02.1987 по 31.08.1992, оскільки виправлення у даті та в наказі на звільнення; - періоди роботи з 01.09.1992 по 28.03.1996 та з 01.04.1996 по 29.12.1997, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків. Водночас, в матеріалах справи міститься трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_1 від 30.05.1985, згідно записів якої, позивач у спірні періоди: 01.08.1984 - прийнята на роботу в колгосп "Прогрес" с. Липки на посаду завідуючої дитячого садка; 25.05.1985 - звільнена з роботи завідуючої дитячого садка по власному бажанню; 05.06.1985 - зачислена на посаду вихователя дитячого садка колгоспу "Будівник комунізму" с. Саверці, Попільнянського району Житомирської області; 03.02.1987 - звільнена з посади вихователя дитячого садка за власним бажанням. Відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_2 згідно записів якої, позивач у спірні періоди: 10.02.1987 - прийнята на посаду вихователя в Любарський яслі-сад №2; 31.09.1992 - розрахована з посади вихователя за власним бажанням в зв`язку зі зміною місця проживання; 01.09.1992 - прийнята учителькою релігії в Римо-катол. приход св. Івана Христителя; 28.03.1996 - звільнена по ст. 38 КЗОТ України за власним бажанням; 01.04.1996 - зарахована на посаду повара Хмельницької римо-католицької церкви; 29.12.1997 - звільнена по ст. 38 за власним бажанням. Відтак, у трудовій книжці позивача наявні відповідні записи про роботу у спірний період, тому ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження страхового (трудового) стажу. Також трудова книжка колгоспника НОМЕР_1 містить відомості про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих людиноднів. Разом з тим, є безпідставними твердження пенсійного органу щодо незарахування позивачу стажу роботи через наявність неточностей в трудовій книжці, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його документах, що підтверджують трудову діяльність. При цьому, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової документації, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення такої. Враховуючи наведене правове регулювання спірних правовідносин та усталеної судової практики, суд першої інстанції вірно сформулював висновок по суті спору, відповідно до якого позивач не може нести відповідальність за правильність заповнення та ведення трудової книжки. Також, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірний запис у трудовій книжці є недійсними та недостовірними. Отже, оскільки спірний період роботи позивача підтверджений записами в трудовій книжці, тому наявні підстави для зобов`язання пенсійного органу зарахувати його до страхового стажу позивача. Беручи до уваги встановлені обставини та наведені вище норми закону, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в призначені пенсії за віком позивачу прийняте необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню. Згідно з ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Оскільки, позивач досягнув 60 років 16.03.2024, а його звернення до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії відбулось 02.02.2024, то призначення і виплата пенсії має відбутися з 17.03.2024 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку). Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.