Постанова Закарпатський апеляційний суд № 309/4757/24

Справа № 309/4757/24 П О С Т А Н О В А 13 грудня 2024 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє його захисник Габор Ярослава Іванівна, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Хустського районного суду від 08 листопада 2024 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Хустського районного суду від 08 листопада 2024 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Відповідно до постанови, - 06 жовтня 2024 року приблизно о 20 год. 30 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» спільно з офіцерами прикордонного оперативно-розшукового відділу (з м.д.н.п. Яблунівка) в межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Велятино (територія Вишківської територіальної громади) Хустського району на напрямку 150 прикордонного знаку було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з ОСОБА_2 здійснив злісну непокору законним вимогам військовослужбовця Державної прикордонної служби України зі складу прикордонного наряду під час виконання ним службових обов`язків, а саме на вимогу пред`явити документи, що посвідчують особу, відкрито відмовився в складі групи осіб. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 23 Закону «Про державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 та його захисник Габор Я. І. подали апеляційну скаргу. Просять скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Одночасно порушують питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді. Клопотання про поновлення строку мотивують тим, що копія судового рішення їм не надсилалася, про винесену постанову дізналися тільки 29 листопада 2024 року, коли захисник ознайомився з матеріалами справи. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути, виходячи з таких підстав. Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Вищевказана норма ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення. Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. Як вбачається з матеріалів справи, - постанова судді винесена 08 листопада 2024 року, а отже останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 18 листопада 2024 року. Апеляційна скарга подана 09 грудня 2024 року (згідно штампу Хустського районного суду), тобто по спливу одного місяця. Судом не встановлено поважних причин, через які ОСОБА_1 чи його захисник Габор Я. І.не подали апеляційну скаргу у встановлений законом 10-ти денний строк. З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення. У справі також є довідки про доставку СМС на телефон, який вказав сам правопорушник у своїй заяві до Хустського районного суду (а.с.7, 12-13). Під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 користувався послугами професійного юриста (адвоката), про що свідчить заперечення останнього, додане до матеріалів справи (а.с.14-17). Отже, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Гр. ОСОБА_1 та його захисник Габор Я. І. не виявили бажання брати участь у розгляді справи і без поважних причин не оскаржили в установлений законом строк постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності. В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що наведені апелянтом обставини не перешкоджали реалізації правана апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у передбачений ст. 294 КУпАП строк. Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Існування інших обставин, які би свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено, на такі сторона захисту не посилається у клопотанні про поновлення пропущеного строку. На будь-які інші обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо) на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку не вказується. Отже, апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено. Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє його захисник Габор Ярослава Іванівна, на постанову судді Хустського районного суду від 08 листопада 2024 року повернути особі, яка її подала. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя: Фазикош Г. В.