Ухвала КАС ВС № 300/2256/24

УХВАЛА 16 грудня 2024 року м. Київ справа №300/2256/24 адміністративне провадження № К/990/47421/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі № 300/2256/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив суд: - визнати бездіяльність протиправною щодо поновлення виплати з 01.01.2024 року щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; - зобов`язати відновити з 01.01.2024 року виплату щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», до прийняття відповідних змін, без обмеження максимальним розміром, із врахуванням 83% суми грошового забезпечення та з урахуванням рішень судів. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення з 01.01.2024 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2024 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. При цьому, пенсія позивачу нараховувалась виходячи з вислуги 31 років, із розрахунку 83% від грошового забезпечення на відповідній посаді. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 року у справі №300/1166/22, скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року у справі № 300/1166/22 та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яка викладена у листі № 9721-9101/А-02/8-0900/21 від 17.12.2021 року, щодо проведення перерахунку пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 9/1/1245 від 21.04.2021 року, із урахуванням 83 % від суми грошового забезпечення (згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року у справі № 300/2710/20). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити, починаючи з 01.04.2019 року, перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 9/1/1245 від 21.04.2021 року, із урахуванням 83 % від суми грошового забезпечення (згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року у справі № 300/2710/20). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На виконання рішення у справі №300/1166/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснено відповідний перерахунок пенсії позивачу. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.08.2023 року у справі №300/3971/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити щомісячну доплату до призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 28.12.2022 року, пенсійним органом було проведено 01.12.2023 відповідний перерахунок пенсії. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 року у справі №300/6191/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі відомостей довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , про розмір грошового забезпечення № 8/1/1069 від 10.03.2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум. На виконання вказаного судового рішення, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу в розмірі 21 475,54 грн., однак повторно зменшено відсотковий розмір пенсії з 83% до 70% грошового забезпечення та обмежено пенсію максимальним розміром 20930 грн. Суд першої інстанції (рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції) задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що зменшення відсоткового розміру пенсії з 83% до 70% грошового забезпечення та обмеження пенсії позивача максимальним розміром під час перерахунку пенсії з 01.01.2024 року є протиправним. 09 грудня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якій заявник просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного. Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності. У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника. Втім, зміст доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, позаяк скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Стосовно доводів касаційної скарги в частині посилань на підпункт «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення є необґрунтованим, оскільки такі посилання з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно або винятково значимих. Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі № 300/2256/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець Судді С.Г. Стеценко Л.В. Тацій