Постанова Львівський апеляційний суд № 459/2595/24

Справа № 459/2595/24 Головуючий у 1 інстанції: Мельникович М.В. Провадження № 33/811/1700/24 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2024 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 04 листопада 2024 року, встановив: постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 04 листопада 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Згідно постанови суду, 24.09.2024 о 03:03 год у м. Шептицькому (Червоноград) по вул. Б. Хмельницького,15, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Мерседес», д. н. з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння; огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 0181, результат огляду 1,33%, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. На зазначену постанову особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 04 листопада 2024 року щодо нього, закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП; скасувати рішення щодо сплати судового збору. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є не обгрунованою, а матеріали, складені працівниками патрульної поліції без дотримання процесуального порядку їх оформлення та ґрунтуються на припущеннях поліцейських, а не на належних і допустимих доказах та не відповідають дійсним обставинам справи. Стверджує, що ОСОБА_1 засліпив зустрічний автомобіль і тому він заїхав у кювет, в результаті чого автомобіль отримав технічні пошкодження. Апелянт зміг виїхати на дорогу і доїхати до м.Шептицький, де автомобіль апелянта заглох навпроти будинку №15. Надалі апелянт намагався додзвонитися до когось із знайомих з лаветою, щоб відтранспортувати пошкоджений автомобіль, але нікого не знайшов і тому вирішив заночувати в автомобілі з метою збереження його цілісності. Вжив алкоголь через хвилювання, пляшка була у авто. Після цього заснув, і у такому сплячому стані апелянта виявили працівники патрульної поліції. Наголошує, що на відеозаписі, долученому до матеріалів справи відсутній запис щодо керування апелянтом автомобілем, тобто під час руху, як і відсутній момент зупинки транспортного засобу. Відеозапис починається з того, що поліцейський підходить до автомобіля, який стоїть із виключеним двигуном і має пошкодження переднього вітрового скла. На пропозицію пройти перевірку на стан алкогольного сп`яніння спочатку апелянт погодився, але в процесі перевірки і при подальшому спілкуванні з поліцейськими він їм неодноразово заявляв, що не керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, а тільки знаходився в салоні припар кованого автомобіля і спав. Поліцейський після складання протоколу не озвучив його повного тексту і не роз`яснив права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП і не пропонував отримати копію протоколу, що підтверджується відеозаписами. Сам відеозапис, у порушення законодавчих вимог не є безперервним. Відтак, на думку апелянта, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні 24 вересня 2020 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В судове засідання до суду апеляційної інстанції адвокат Петренко П.В. не з`явився, однак подав клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 та його представника. Просить суд скасувати постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 04 листопада 2024 року, оскільки стверджує що автомобілем не керував. У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Так, винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №135618 від 24.09.2024; результаті тестування від 24.09.2024 на алкоголь на приладі «Drager Alkcotest» 6820 ARLJ-0181, результат 1,33%; акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначений результат огляду на стан сп`яніння: проба позитивна 1,33%, де зазначено, що ОСОБА_1 від підпису відмовився; направленні водія на огляд до КП «ЦМП ЧМЛ» від 24.09.2024; відеозаписі події. Доводи в апеляційній скарзі про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами. Твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32). Крім того, на оглянутому апеляційним судом відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення. Такий відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів. Судом апеляційної інстанції не встановлено з боку працівників патрульної поліції порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 04 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ