Ухвала КАС ВС № 140/3065/24

УХВАЛА 16 грудня 2024 року м. Київ справа №140/3065/24 адміністративне провадження № К/990/41718/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі №140/3065/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дії та бездіяльності протиправними, ВСТАНОВИВ: Представник позивача, Савчин Анастасія Ігорівна, в інтересах позивача, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), звернулась із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової грошової винагороди позивачу у збільшеному до 100 000 гривень розмірі за період з 06 травня 2023 року по 01 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату додаткової грошової винагороди позивачу у збільшеному до 100 000 гривень розмірі за період з 06 травня 2023 року по 01 червня 2023 року. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії. Не погодившись із прийнятим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України подала апеляційну скаргу. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме: вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, оскільки до неї не додано доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 140/3065/24 повернуто скаржнику. До Суду надійшла повторна касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі №140/3065/24. Верховний Суду ухвалою від 08 листопада 2024 року відмовив Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу залишив без руху надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів, документу про сплату судового збору, а також доказів надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України. На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду клопотання про поновлення строку та про повторно заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору. Суд звертає уваги, що скаржником не надано жодних доказів, які б могли містити відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону №3674-VІ. Крім того, суд зазначає, що доводам, викладеним у зазначеному клопотанні, вже надано оцінку в ухвалі Верховного Суду від 08 листопада 2024 року у цій справі, якою вирішувалось наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження. Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина 4 статті 45 КАС України). З огляду на викладене Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання. Станом на день постановлення цієї ухвали недоліки касаційної скарги скаржник не усунув. Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. За наслідками невиконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, відповідно до частини другої статті 332 КАС України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху. Ураховуючи, що у встановлений строк недоліки касаційної скарги не усунуто, касаційну скаргу слід повернути скаржнику. Керуючись статтями 169, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі №140/3065/24 - повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

4. Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко