Постанова 4803 № 209/6427/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/10449/24 Справа № 209/6427/23 Головуючий у першій інстанції: Лобарчук О. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 грудня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Красвітної Т.П., суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю., за участю секретаря Сахарова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 вересня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Орган опіки та піклування Кам`янської міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, призначення опікуном,- ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, обґрунтовуючи це тим, що 25 жовтня 2014 року було укладено шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином позивачки та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка після одруження змінила прізвище на " ОСОБА_6 ". В шлюбі у них народилися діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 . З появою дітей батьки не дуже піклувалися про них, більшу частину часу діти проводили у позивачки та її чоловіка, останні три роки діти постійно проживають з ними за адресою: АДРЕСА_1 . Батьки дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 самоусуваються від опікування своїми малолітніми дітьми ОСОБА_7 , 2015 р.н. та ОСОБА_8 , 2017 р.н., не забезпечують їх виховання, навчання і розвиток, не піклуються про їхнє здоров`я, взагалі не мають бажання та змоги створити належні умови для їх проживання та розвитку. Так, старша дитина ОСОБА_7 мала важке захворювання, витрати на її лікування цілком було покладено на позивачку, всі організаційні питання щодо її лікування та розвитку також вирішує ОСОБА_1 .. Батьки дітей, як відомо позивачці, постійних статків не мають, не працевлаштовані, джерело їх існування позивачці невідомо. ОСОБА_1 має підстави вважати, що вони вживають алкогольні або наркотичні речовини оскільки часто в неадекватному стані, є безвідповідальними щодо інтересів дітей, вони не приділяють уваги духовному та моральному розвитку дітей, не дбають про матеріальне благополуччя дітей, не виконують батьківських обов`язків по їх утриманню та вихованню. Отже є підстави вважати, що батьки не створили та не можуть створити належних умов для проживання, виховання та розвитку дітей. Позивачкою створені належні умови для розвитку та навчання дітей, вона вирішує всі питання стосовно інтересів дітей, має намір та можливість належним чином дбати про дітей, приділяти їм достатньо уваги, брати участь у їх вихованні та здійснювати всі передбачені законом та моральним засадам суспільства батьківські обов`язки замість батьків. Відповідачі участь в цьому не приймають, повноцінно не цікавляться життям та здоров`ям дітей, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, належної та повноцінної матеріальної допомоги на утримання дітей не надають. Так, позивачка влаштовувала старшу дитину до школи, молодшу до дитячого садочка, бере участь у виховному процесі, спілкується з педагогами, робить домашні завдання з дитиною, приділяє увагу розвитку дітей. Позивачка також опікується здоров`ям дітей. Особисто піклувалася про укладення декларації в сімейного лікаря, приводить дітей на планові та позапланові огляди, сплачує витрати, пов`язані зі здоров`ям дітей. Повністю взяла на себе витрати, пов`язані з лікуванням ОСОБА_9 коли в неї був перебіг тяжкої хвороби серця. Також піклується про здоров`я молодшої дитини, коли дитина захворіла, водила його до лікаря, придбавала ліки, дотримувалася графіка лікування. Позивачка повністю утримує своїх онуків матеріально, купує їм одяг, взуття, приладдя до школи, дитсадочку, батьки в утриманні дітей участі не беруть. ОСОБА_1 багато разів просила відповідачів здійснювати оплати за відвідування молодшою дитиною ОСОБА_10 дитячого закладу дошкільної освіти, але вони цього не роблять. Діти її сприймають як рідну людину, частину сім`ї. Зазначене підтверджується висновком психолога про діагностичну роботу з позивачкою щодо її батьківського потенціалу. Спільно з чоловіком має у власності квартиру, де створено належні умови для проживання та розвитку дітей. Чоловік ОСОБА_1 є дідусем дітей, також приділяє увагу онукам, забезпечує їх матеріально, не заперечує проти того, що в інтересах дітей дітям краще проживати з бабусею і дідусем. Діти майже постійно проживають з позивачкою, отже в них склалися сталі соціальні зв`язки за місцем проживання, школа, дитячий садочок, друзі навколо. Позивачка захищає інтереси дітей, оскільки вважає що відповідачі є безвідповідальними та такими що абсолютно не володіють поняттям про потреби дітей, не можуть дбати про їх розвиток та виховання. Так 29 травня 2023 року матір з батьком забрали у заявниці дітей до себе (наразі вони мешкають за адресою: АДРЕСА_2 ). Позивачка телефонувала своєму синові, який є батьком дітей, аби дізнатися як справи та нагадати про прийом ліків, але на дзвінки відповідала весь час старша дівчинка ОСОБА_9 , яка повідомляла що батьки сплять, а вони голодні. Врешті, 31 травня 2023 року старшу дитину ОСОБА_9 батько привіз до позивачки, вона була брудна, одягнута в брудні речі не за розміром і сезоном, голодна. ОСОБА_11 дитина залишилися у батьків, потім позивачка дізналася, що насправді мати дитини відвезла ОСОБА_12 до своєї прабабці. У відповідь на наполегливі прохання, а також у зв`язку із тим, що прабабці складно опікуватися дитиною молодшу дитину ОСОБА_12 привезли до позивачки 13.06.2023. При цьому дитина пропустила прийом ліків, порушила графік лікування та рекомендації лікаря незважаючи на постійні нагадування позивачки до матері, однак остання знехтувала здоров`ям дитини та зіпсувала весь прогрес дитини у лікуванні. Після цього випадку ОСОБА_1 в інтересах онуків звернулася до управління - служби у справах дітей Кам`янської міської ради для визначення тимчасового влаштування дітей з нею. 28.07.2023 позивачці довелося викликати поліцію, бо відповідачі прийшли ніби побачитися з дитиною, чому позивачка ніколи не перешкоджала, але вони були в стані алкогольного сп`яніння, виманили дитину на вулицю аби зняти якесь відео. Після того, як ОСОБА_1 намагалася розібратися із ситуацією мати дитини погрожувала їй фізичною розправою, ображала нецензурною лайкою. Поліція батькам дітей не повернула у зв`язку із неадекватною поведінкою останніх. Тому, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивачка просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів на двох дітей але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подання заяви і до повноліття дітей; позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів на двох дітей але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подання заяви і до повноліття дітей; призначити опікуном ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , бабусю ОСОБА_1 . Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Орган опіки та піклування Кам`янської міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, призначення опікуном - задоволено частково. Позбавлено ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В іншій частині позовних вимог позивача про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , стягнення аліментів з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , призначення опікуном малолітніх дітей- відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 гривень. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , стягнення аліментів з відповідачів та призначення ОСОБА_1 опікуном над малолітніми дітьми. Згідно доводів апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не оскаржується. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування рішення з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, зареєстрована у квартирі АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Заводським РВ у Дніпродзержинського МУ УМВС України у Дніпропетровській області 12.07.1996 (а.с. 9-11). Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , 19 липня 1986 року ОСОБА_13 зареєструвала шлюб з ОСОБА_14 . Після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_15 » (а.с. 23) Згідно довідки від 14.07.2023 року, ОСОБА_1 перебуває під наглядом лікаря КНП КМР «ЦПМСД №3» (а.с. 13) Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_3 , ОСОБА_1 працює дезінфектором відділення дезінфектології в ДУ «Дніпропетровський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України з 06.03.2000 року по теперішній час (а.с.14-16) Згідно характеристики на дезінфектора відділення вогнищевої дезінфектології в ДУ «Дніпропетровський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" Сопільняк І.В., остання працює на різних посадах з 2000 року. За час роботи проявила себе, як працелюбний і відповідальний співробітник. За період роботи дисциплінарних стягнень не мала, в колективі користується заслуженим авторитетом. Виконавча, доброзичлива до колег, дорожить своєю роботою (а.с.17). За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2022 рік, та з І по ІІ квартал 2023 року, ОСОБА_1 щомісячно отримує заробітну плату (а.с.18-21). Згідно характеристики на ОСОБА_14 , останній свою трудову діяльність в ПрАТ «Дніпровагонмаш» розпочав 01.11.2016 року в енергосиловому цеху. Нині він один з кращих слюсарів-електромонтажників СГЕ. Крім того, він приймає активну участь у громадському житті - є наставником молоді, котрій допомагає оволодівати процесією слюсаря-електромонтажника. Порушень трудової та виробничої дисципліни немає. ОСОБА_14 - хороший сім`янин, має дружину і дорослого сина (а.с.28). Згідно довідки від 14.07.2023 року, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває під наглядом лікаря КНП КМР «ЦПМСД №3» (а.с. 29). Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 24.12.1997 року ВАТ «Дніпроцемент», квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_16 (а.с. 30). З технічного паспорту, виданого МП «Ордер» 10.01.1998 року вбачається, що квартира №42 , що знаходиться у власності ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , у буд. АДРЕСА_5 , складається з двох кімнат, житловою площею 33,0 кв.м., загальною площею 61,9 кв.м. (а.с. 32-35). Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, 25 жовтня 2014 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_17 (а.с. 36). Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, ІНФОРМАЦІЯ_8 народилась ОСОБА_7 , батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 40). ІНФОРМАЦІЯ_9 народився ОСОБА_8 , батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого Заводським районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 37). З листа №134 від 13.07.2023, виданого КЗ «Академічний ліцей №15 КМР вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається в закладі з 01.09.2022 року по теперішній час. За період навчання у шкільному житті учениці активну участь приймали бабуся, дідусь і тато. Протягом 2022-2023 навчального року ОСОБА_7 навчалась у 1-а класі за програмою «Інтелект України». З педагогами у навчальний період спілкувалися та цікавилися шкільним життям учениці ОСОБА_18 її бабуся, дідусь і тато. Домашні завдання з дитиною виконувала переважно бабуся. Так само бабуся робила заяви стосовно інтересів дитини у школі, відвідувала батьківські збори (а.с. 41). Згідно листа, виданого КЗ «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №32 «Дельфін» КМР №164 від 14.07.2023, дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який станом на 14.07.2023 року є вихованцем ЗДО №32 «Дельфін», здебільшого опікується бабуся ОСОБА_1 , менше - батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_3 . Бабуся ОСОБА_1 спілкується з вихователем та помічником вихователя групи, яку відвідує дитина; цікавиться розвитком, успіхами онука, дбає про систематичне відвідування дитсадка дитиною, піклується про виховання хлопчика (а.с. 38). Згідно характеристики учениці 1-А класу КЗ "Академічний ліцей №15" КМР, ОСОБА_7 за час навчання зарекомендувала себе як старанна, працьовита і вихована учениця. Має навчальні досягнення достатнього рівня і достатній рівень шкільної мотивації, проявляє здібності до вивчення математики, іноземної мови (англійської мови), курсу «Я пізнаю світ». Протягом 2022-2023 навчального року навчалася у 1-А класі за програмою «Інтелект України». Відповідно свідоцтва досягнень за 2022-2023 навчальний рік сформовано очікувані результати за всіма видами навчальної діяльності. Малиновська ОСОБА_9 має гарну пам?ять, увагу, уяву, виявляє логічне мислення, до навчання ставиться із зацікавленістю. Бере активну участь в громадському житті школи і класу. Протягом 2022-2023 навчального року відвідувала позашкільні заняття з малювання від Станції юних техніків при закладі освіти. ОСОБА_9 має товариські стосунки з однолітками, відвідує класний колектив із задоволенням, адекватно реагує на зауваження вчителів. Завжди дотримується правил шкільного розпорядку та норм поведінки. Бабуся ОСОБА_18 особливо зацікавлена у навчанні та вихованні дитини (а.с. 42). Наказом Служби у справах дітей Кам`янської міської ради Дніпропетровської області "Про тимчасове влаштування малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 " №24тв/05-16 від 19.06.2023, тимчасово влаштовано малолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в сім`ю гр. ОСОБА_1 (а.с. 44). Згідно довідки за результатами психодіагностичної роботи з ОСОБА_1 від 27.07.2023, складеною практичним психологом ОСОБА_19 , зроблені припущення, що ОСОБА_1 має оптимальний батьківський потенціал (а.с. 45-46). Відповідно до довідки за результатами психодіагностичної роботи з ОСОБА_8 від 27.07.2023, складеною практичним психологом ОСОБА_19 , ОСОБА_8 має ситуативну тривогу, виражені соматичні симптоми тривоги та прагне звільнитися від ситуації, яка викликає ці стани. Має дифузний образ батька та матері. Ідентифікує свою родину в складі бабусі, сестри та себе. ОСОБА_20 повідомляє, що хочеться мати контакт з батьками, але на безпечній території, де будуть присутні бабуся, сестра. Невербально вказує на тривожну реакцію щодо батьків (а.с. 49-51). Згідно довідки за результатами психодіагностичної роботи з ОСОБА_7 від 27.07.2023, складеною практичним психологом ОСОБА_19 , ОСОБА_7 має позитивну прихильність до бабусі та брата, як «легалізованих» членів родини, виражені акумульовані соматичні симптоми тривоги, роздратування на незадоволену потребу у спілкуванні з матір`ю та батьком, також за допомогою включення нейтральних фігур «хрещеної матері» прагне звільнитися від ситуації, яка викликає ці стани. Ідентифікує свою родину в складі бабусі, себе та брата (а.с. 56-58). Згідно висновку Виконавчого комітету Кам`янської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , відносно їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 №8вих-20/218 від 16.02.2024 року, орган опіки та піклування вважає позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , відносно їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 доцільним (зворот а.с. 80-81 ). З Довідки №6 від 01.07.2024 вбачається, що ОСОБА_3 працює у ТОВ "Харківський ливарно-механічний завод" маляром з 27.06.2024 року (Наказ № 240-к від 26.06.2024 року) (а.с. 140). З наданих відповідачкою квитанцій, зокрема, від 24.07.2024 та від 16.08.2023 вбачається, що ОСОБА_3 оплачувала харчування у дитячому садочку " ОСОБА_21 ", який відвідує ОСОБА_8 (а.с. 119-120). Відповідно до листа від 16.02.2024, згідно даних автоматизованої системи документообігу суду КП "Д-3" у Дніпровському районному суді м.Дніпродзержинська відсутні вироки та постанови винесені відносно ОСОБА_3 (а.с. 121). Згідно психолого-педагогічної характеристики вихованця загальної групи для дітей старшого дошкільного віку №4 КЗ "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №32 "Дельфін" КМР №87 від 18.04.2024, ОСОБА_8 дошкільний заклад відвідує з 30.08.2020. ОСОБА_12 розумний, врівноважений, старанний. Має достатній рівень підготовки до навчання у школі. ОСОБА_22 позитивно налаштований, дружній з усіма дітьми в групі. Має друзів. В групі діти ставляться до нього з повагою, дружньо. У ОСОБА_12 сформована культура спілкування з дорослими та однолітками. Мати, ОСОБА_3 та батько, ОСОБА_4 , не опікуються сином, не цікавляться його життям у дитячому садку. Вихованням та життям ОСОБА_12 займаються бабуся ОСОБА_1 та дідусь ОСОБА_14 . Вони відповідально ставляться до забезпечення умов життя та виховання онука ОСОБА_12 . Постійно цікавляться життям групи, успіхами ОСОБА_12 , його самопочуттям та настроєм в дитячому колективі (а.с. 127). В судовому засіданні суду першої інстанції допитані свідки ОСОБА_23 , ОСОБА_14 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 . Так, свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив, що він сусід позивача більше 20-ти років. Онуків позивачки він бачить кожного дня. Дітки акуратні, посміхаються. Кожного ранку позивачка водить дітей до школи, садка. Відповідачку він бачить декілька разів на місяць, сварок не чув. Свідок ОСОБА_14 пояснив, що він чоловік позивачки та дідусь дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_9 . ОСОБА_27 з ними вже мешкає біля 4-х років, а онук- з червня 2023 року. Його син з невісткою привели дітей, щоб вони пожили у них, бо їм потрібно було працювати. Провідували інколи дітей. До школи, садочка дітей водить його жінка, здає кошти. Свідок ОСОБА_24 пояснила в судовому засіданні, що вона сусідка позивачки ОСОБА_1 з 1996 року. Дуже часто бачить дітей у бабусі. Може сказити, що онуки постійно мешкають із бабусею та дідусем. Вона на прохання ОСОБА_28 забирала ОСОБА_9 із шкільного табору. Мати дітей вона бачила, знає візуально. За останній рік бачила мати дітей 1 раз, нетверезою її вона не бачила. На питання відповідачки зазначила, що часто вживає пиво. Свідок ОСОБА_25 пояснила в судовому засіданні, що знайома із відповідачкою років

15. Їй відомо, що ОСОБА_29 домовилася із свекрухою, щоб діти ОСОБА_12 та ОСОБА_9 деякий час пожили у них, бо вони із чоловіком працювали. Вона бачила, що відповідачка зустрічається із дітьми, допомагає матеріально. Їй відомо, що ОСОБА_9 останній час мешкала із бабусею. Свідок ОСОБА_26 пояснив в судовому засіданні, що він на даний час мешкає із відповідачкою з вересня 2023 року. Діти відповідачки мешкають із бабусею, і вона забороняє ОСОБА_29 бачитися із дітьми. Відповідачка купує дітям продукти та передає бабусі, але бачиться із дітьми може лише біля будинку бабусі або після садочка. Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»). Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини. При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини. Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі №522/10703/18 (провадження №61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі №760/468/18 (провадження №61-8883св19). Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»). При вирішенні даної справи колегія суддів звертає увагу, що, згідно висновку №8вих-20/218 від 16.02.2024, виданого Виконавчим комітетом КМР, доцільним є позбавити батьківських прав, зокрема, ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У силу частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Колегія суддів зазначає, що лише самого висновку Виконавчого комітету КМР про доцільність позбавлення відповідачку батьківських прав та встановлення факту неналежного виконання матір`ю свого обов`язку щодо виховання дітей, згідно із положеннями діючого в Україні сімейного законодавства, є недостатнім для позбавлення особи батьківських прав. Наданий у даній справі висновок органу опіки та піклування має лише рекомендаційний характер та є недостатньо обґрунтованим, оскільки зроблений без наведення достатніх доказів про ухилення відповідачки від батьківських обов`язків, не містить даних, які об`єктивно характеризують відповідачку як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків, а також позитивного впливу такого рішення на інтереси малолітніх дітей. Оскільки вказаний висновок не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування щодо відповідачки такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, - даний висновок Виконавчого комітету КМР не може бути покладений в основу судового рішення про позбавлення батьківських прав відповідачки. Матеріали справи не містять негативних характеристик відповідачки, зокрема, притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності, перебування на обліку у зв`язку із вживанням алкогольних або наркотичних засобів, ведення аморального способу життя та інше. Згідно пояснень відповідачки в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, вона намагається брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми та має намір забрати дітей від бабусі, які за наказом органу опіки та піклування тимчасового до неї влаштовані, відтак апеляційний суд вважає, що відповідачка не втратила інтересу до участі у вихованні дітей, має намір на відновлення відносин з ними, вживає заходи для матеріального утримання дітей, розуміє значення матері у житті своїх дітей, проявляє любов та турботу до дітей. Виходячи з наведеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши недоведеність свідомого нехтування ОСОБА_3 своїми батьківськими обов`язками; приймаючи до уваги бажання відповідачки брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми; враховуючи, що законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав, - суд першої інстанції, з урахуванням якнайкращих інтересів дітей, дійшов правильного висновку про відсутність безумовних підстав для задоволення позову в частині позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивачки аліментів на утримання двох малолітніх дітей. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно наказу №24тв/05-16 від 19.06.2023 органом опіки та піклування тимчасового влаштовано малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в сім`ю гр. ОСОБА_1 (а.с. 44). Згідно пояснень ОСОБА_3 в судовому засіданні суду першої інстанції 29 липня 2024 року остання зазначає, що малолітні діти з кінця червня 2023 року проживають у позивачки ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею 180 встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 2 статті 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Згідно з ч. 3 вказаної норми, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Частиною 2 статті 179 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. У відповідності до ч. 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Згідно з положеннями статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частина 2 статті 181 СК України врегульовує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Але суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Колегія приймає до уваги особисті пояснення відповідачки ОСОБА_3 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції щодо надання певної матеріальної допомоги своїм малолітнім дітям у період влаштування дітей в сім`ю позивачки. На підтвердження вказаного, ОСОБА_3 надано: - квитанції про купівлю продуктів харчування та напоїв для дітей (солодощі, молочні продукти, фрукти, овочі, соки, м`ясні продукти тощо), зокрема, від 15.07.2024 на суму 55,90 грн, від 16.07.2024 на суму 345,00 грн, від 22.07.2024 на суму 112,90 грн, від 02.08.2024 на суму 236,20 грн, від 15.08.2024 на суму 485,30 грн, від 19.08.2024 на суму 284,17 грн; від 21.08.2024 на суму 71,90 грн, від 21.08.2024 на суму 110,70 грн, від 23.08.2024 на суму 94,00 грн, від 29.08.2024 на суму 156,00 грн., від 31.08.2024 на суму 62,90 грн, від 31.08.2024 на суму 63,90 грн, від 13.09.2024 на суму 97,10 грн; від 29.09.2024 на суму 124,90 грн, від 09.10.2024 на суму 115,70 грн, від 12.10.2024 на суму 315,00 грн, від 12.10.2024 на суму 152,10 грн., від 12.10.2024 на суму 238,27 грн, від 13.10.2024 на суму 158,20 грн, від 20.10.2024 на суму 209,90 грн, від 06.11.2024 на суму 110,10 грн, від 08.11.2024 на суму 349,65 грн; - квитанція про купівлю дитячих іграшок (зокрема, лапки кішки, шарики, автомати, мильні бульбашки тощо) від 30.07.2024 на суму 328,00 грн, від 30.07.2024 на суму 79,00 грн, від 25.11.2024 на суму 12,00 грн, від 25.11.2024 на суму 318,00 грн., від 25.11.2024 на суму 20,00 грн; - квитанції про купівлю матеріалів та інструментів для творчості та канцелярського приладдя для дітей (зокрема, нитки в`язальні, контейнери, гачки для в`язання, пряжа, бісер та намистинки, лампа) від 30.07.2024 на суму 299,00 грн, від 25.08.2024 на суму 182,70 грн, від 26.08.2024 на суму 721,00 грн, від 26.08.2024 на суму 110,00 грн, від 01.09.2024 на суму 175,00 грн., від 12.10.2024 на суму 117,00 грн; від 12.10.2024 на суму 53,13 грн., від 12.10.2024 на суму 119,00 грн; - квитанції про оплату за харчування малолітнього ОСОБА_30 в дитячому садочку "Дельфін" від 22.05.2024 на суму 1000,00 грн, від 19.07.2024 на суму 990,00 грн, від 21.08.2024 на суму 395,00 грн, від 04.10.2024 на суму 1000,00 грн. Такі дії відповідачки свідчать про її бажання брати участь у вихованні дітей ОСОБА_31 , ОСОБА_30 та їх утриманні. Однак, з наданих вище квитанцій вбачається, що вказані покупки та сплати відповідачкою здійснюються не систематично, не містять фіксованої суми та здійснюються на власний розсуд, без урахування щоденних, зокрема побутових, потреб дітей. Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить - 2833,00 грн. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить - 3196,00 грн. З наведеного вбачається, що надана ОСОБА_3 матеріальна допомога у вигляді періодичної купівлі, зокрема, продуктів харчування, іграшок, матеріалів для творчості та канцелярії тощо, є недостатньою для всебічного та гармонійного розвитку дітей та для забезпечення всім необхідним для проживання дітей відповідного віку. Також, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не надає матеріальної допомоги на утримання дітей. Виходячи з інтересів дітей, враховуючи вищенаведені обставини справи та вимоги закону, працездатний вік відповідачів, задовільний стан здоров`я відповідачів; приймаючи до уваги, що матеріальна допомога ОСОБА_3 на утримання дітей не є систематичною та достатньою; враховуючи, також, що позбавлення батьківських прав не звільняє ОСОБА_4 від обов`язку щодо утримання дітей; з урахуванням якнайкращих інтересів дитини, - колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на утримання дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліментів у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) кожного з відповідачів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на користь фізичних чи юридичних осіб на утриманні яких перебувають діти, починаючи стягнення з 27 жовтня 2023 року (день подання позову) до повноліття дітей. Визначений судом розмір аліментів є достатнім для задоволення потреб дітей з урахуванням обов`язку обох батьків дбати про їх добробут та забезпечить малолітнім дітям - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , гармонійний розвиток їх здібностей та достатній рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Щодо позовної вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном над малолітніми дітьми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , колегія зазначає наступне. Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Положеннями ст. 58-59 ЦК України передбачено, що піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена. Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вони позбавлені батьківського піклування. За змістом статті 243 СК України, опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України . Згідно частини четвертої статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Відповідно до частин першої та другої статті 244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Опікун, піклувальник зобов`язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування (частина перша стаття 249 СК України). Частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Судом встановлено, що згідно листа Служби у справах дітей Кам`янської міської ради 301-11/2678вих від 30.08.2024, повідомлено, зокрема, що позивачка гр. ОСОБА_1 надала до органу опіки та піклування пакет документів, передбачений чинним законодавством України для встановлення опіки, однак у зв?язку з тим, що у позовній заяві відсутні вимоги щодо призначення її опікуном, пакет документів для підготовки подання органу опіки та піклування на розгляд комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Кам?янської міської ради не виносився. У вказаному листі також зазначено, що у разі позбавлення гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 батьківських прав, опіка може бути призначена органом опіки та піклування. Колегія звертає увагу, що матеріали справи не містять висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради про необхідність встановлення опіки та призначення ОСОБА_1 опікуном над малолітніми дітьми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Клопотань про витребування вказано висновку ні місцевому суду, ні суду апеляційної інстанції заявлено не було. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що висновок органу опіки та піклування відповідно до частини шостої статті 19 СК України повинен бути достатньо обґрунтованим та відповідати інтересам дитини. Виходячи з викладеного, колегія дійшла висновку, що вимога ОСОБА_1 про призначення її опікуном над малолітніми дітьми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - є необгрунтованою та передчасною. Колегія суддів звертає увагу, що позивачка не позбавлена можливості вирішити питання щодо призначення її опікуном над малолітніми дітьми та встановлення опіки шляхом звернення до відповідного органу опіки та піклування або повторно звернутись з позовом до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд звертає увагу, що, відповідно до змісту та вимог апеляційної скарги, рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 вересня 2024 року в частині задоволених позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - не оскаржується, тому апеляційний суд справу в цій частині не переглядає. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування рішення з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 вересня 2024 року в частині відмови у стягненні аліментів - скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП невідомий) на утримання дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на користь фізичних чи юридичних осіб на утриманні яких перебувають діти, починаючи стягнення з 27 жовтня 2023 року до повноліття дітей. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП невідомий) на утримання дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на користь фізичних чи юридичних осіб на утриманні яких перебувають діти, починаючи стягнення з 27 жовтня 2023 року до повноліття дітей. В іншій оскаржуваній частині, в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , призначення опікуном ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді В.С. Городнича М.Ю. Петешенкова