LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд643/6527/24

від 11.12.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №: 643/6527/24 Головуючий 1 інстанції: Мельникова І.Д. Провадження №: 33/818/1736/24 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 грудня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Болотові О.О., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , з участю його захисника Бишкова О.В., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові, справу за апеляційною скаргою захисника Бишкова О.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2024 року, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Судом першої інстанції встановлено, що 12.06.2024 року о 15 год. 09 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ21074», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Бучми 32, у м. Харкові, з ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, сповільненість ходи, мови, неприродня блідість), від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОНД, з метою встановлення наркотичного сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються зібраними матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 287594, відеозаписом, рапортом. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка містить прохання поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Московського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення №643/6527/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення з підстав, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, захисник вказує на те, що ОСОБА_1 не було вчасно отримано копію ухвали суду першої інстанції, а сам захисник зміг ознайомитись з матеріалами справи лише через місяць після винесення постанови, що оскаржується. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, захисник наголошує на відсутності конкретних доказів, що підтверджували б наявність ознак наркотичного сп`яніння, про які зазначається у рапорті та протоколі. Позиції учасників апеляційного провадження В судове засідання суду апеляційної інстанції прибули особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Бишков О.В. В судовому засіданні правопорушник вину не визнавав, він та його захисник висловили незгоду з рішенням суду першої інстанції та просили скасувати постанову Московського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2024 року та закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Захисник висловив думку про те, що вбачає системну проблему у тому, що працівники поліції зупиняють водіїв нібито з ознаками наркотичного сп`яніння, і внаслідок відмови від проходження огляду слідує фінансово-обтяжлива санкція. Правопорушник стверджував, що підозри працівників поліції є вигаданими, а самі вони ставилися до нього упереджено. На підтвердження поважності пропуску строків на апеляційне оскарження захисником подано копії витягу з перевірки статусу відстеження відправлення Укрпоштою копії постанови суду першої інстанції з Московського районного суду м. Харкова та копію отриманого конверта. ОСОБА_1 було подано завірену характеристику з місця навчання, згідно з якою останній навчається у Харківському автотранспортному фаховому коледжі, характеризується позитивно. Також ним подано копію постанови Московського районного суду м. Харкова від 18.11.2024 у справі № 643/4986/24, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні низки однакових адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення 1) від 05.05.2024, 2) від 18.07.2024, 3) від 19.07.2024, 4) від 20.07.2024, 5) від 20.07.2024, 6) від 10.10.2024, справи щодо яких були об`єднані в одне провадження, та накладено на нього штраф у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнено судовий збір 605,60 грн. А також подано копії квитанцій про сплату штрафу і судового збору по цій справі. На запитання суду про причину такого багаторазового невиконання ним вимог поліцейських, ОСОБА_1 зазначив, що останні переслідують його та ставляться до нього упереджено. На запитання суду про зміст п. 2.5 ПДР України щодо обов`язку водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, ОСОБА_1 відповів, що не пам`ятає змісту даних правил. ОСОБА_1 стверджував, що не вживає наркотичних засобів, на підтвердження чого подав копії висновків щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.08.2024, 28.08.2024 та 29.08.2024, дані огляди проходив на вимоги поліцейських, коли ті в черговий раз його зупиняли і він врешті погодився проходити огляд. Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню як пропущений з поважних причин. Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості. Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до пункту 2.5 ПДР України Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Процедура проведення поліцейським огляду водія на стан наркотичного сп`яніння відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 12.06.2024 року о 15 год. 09 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ21074», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Бучми 32, у м. Харкові, з ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, сповільненість ходи, мови, неприродня блідість), від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОНД, з метою встановлення наркотичного сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Суд апеляційної інстанції з метою перевірки матеріалів справи та доводів апеляційної скарги надав сторонам провадження всі можливості для представлення доказів по справі для підтримання їхньої правової позиції. На думку суду апеляційної інстанції, доводи апелянта щодо упередженого характеру дій поліцейських є суб`єктивним сприйняттям водієм ситуації, що склалася, що не звільняє останнього від обов`язку підкорятись Правилам дорожнього руху, керуючи транспортним засобом. Як вбачається з відеозапису з бодікамери поліцейського, у працівників поліції виникла підозра про перебування ОСОБА_1 під дією наркотичних речовин, у зв`язку з чим йому було запропоновано проїхати до відповідного закладу охорони здоров`я для проходження спеціального огляду у передбаченому законодавством порядку. Однак водій усупереч положенню п. 2.5 ПДР відмовився від проходження такого огляду. Згідно з п. 12 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції N 1452/735 від 09.11.2015 року у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Перевірка на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише в медичних закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу. Оскільки у ОСОБА_1 працівники поліції виявили ознаки можливого наркотичного сп`яніння, які передбачені в пункті 4 розділу I вищезазначеної Інструкції, на місці зупинки транспортного засобу, однак провести такий огляд за допомогою лабораторного дослідження біоматеріалу на місці неможливо, тому працівники поліції обґрунтовано пропонували йому пройти такий огляд у медичному закладі в лікаря-нарколога. Доводи апелянта щодо відсутності конкретних доказів вчинення адміністративного правопорушення є необґрунтованими, оскільки починаючи з моменту затримання правопорушника велась безперервна відеофіксація на бодікамеру поліцейського. На запитання суду про ставлення до п. 2.5 ПДР України ОСОБА_1 відповів, що не пам`ятав такого припису, свою вину не визнає, оскільки стверджує, що не вживав наркотичних засобів того дня. Натомість суд апеляційної інстанції звертає увагу, що правопорушник притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП саме за фактом порушення п. 2.5 ПДР України, тобто за відмову від проходження огляду, відтак його вина полягає у порушенні обов`язку пройти на вимогу працівника поліції огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, а факт реального перебування чи неперебування його під дією наркотичних препаратів у той день на кваліфікацію даного адміністративного правопорушення не впливає. На відеозаписі з бодікамери поліцейського чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Виходячи з того, що факт відмови правопорушника від проходження встановленого законом огляду на предмет перебування його в стані наркотичного сп`яніння є доведеним, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме вказана особа визнана судом винуватою за відмову від проходження огляду на предмет перебування його у стані наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку. Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні, у зв`язку з чим апеляційний суд вбачає у діях ОСОБА_1 , склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. У рішенні ЄСПЛ по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різним, залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу надавати детальну відповідь на кожен аргумент. З вищезазначеного випливає, що інші доводи та пояснення апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними або необґрунтованими. З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та є потенційно небезпечним для суспільства, становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд ПОСТАНОВИВ : Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, - задовольнити, поновивши вказаний строк. Постанову Московського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2024 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Апеляційну скаргу захисника правопорушника, - залишити без задоволення. Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено. Суддя Харківського апеляційного суду О.М. Курило

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»