Постанова 4812 № 473/3720/24

13.12.24 33/812/581/24 Справа № 473/3720/24 Провадження № 33/812/581/24 ПОСТАНОВА Іменем України 13 грудня 2024 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць В.В. із секретарем судового засідання Богуславською О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Ліпатова Сергія Володимировича, на постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, У С Т А Н О В И В : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29 червня 2024 року серії ААД №784736 29 червня 2024 року о 01:42 год. по вул. Михайлівська, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Opel Astra» номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Стан сп`яніння визначався DRAGER ALCOTEST № 4423 1,31 % позитивний, чим порушила вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 та її захисник адвокат Ліпатов С.В. - подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 листопада 2024 року скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначали, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом вини ОСОБА_1 . У протоколі суть правопорушення сформульована незрозуміло, не зазначено, який порядок проходження такого огляду було запропоновано водієві та відповідно який саме результат застосовано встановлення факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння до ОСОБА_1 (на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічних засобів, чи в лікарні за результатами токсилогічного дослідження). У протоколі не зазначені конкретні дії правопорушника, які б підпадали б під об`єктивну сторону та мали ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В графі «до протоколу додаються» не вказано всі додатки, а вказано лише DVD диск, що порушує вимоги Інструкції з оформлення матеріалів провадження. В матеріалах справи відсутнє направлення на медичний огляд та сама процедура видачі направлення та роз`яснення наслідків таких дій не зафіксована на відео належним чином. На диску, що доданий до протоколу містяться відеофайли на яких зафіксовано, що поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою ALKOTESTER DRAGER та вказано підстави для цього, від такої пропозиції ОСОБА_1 не відмовилась, але пропозиції пройти огляд в лікарні, як альтернатива, водієві запропонована не була. В порушення Інструкції ОСОБА_1 зупинив спочатку один наряд поліції, а вже потім інший наряд поліції оформляв адміністративні матеріали. Також матеріали справи не вказують, що ОСОБА_1 допустила порушення правил дорожнього руху України, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити закону зупинку транспортного засобу під керуванням останньої. Безпідставна зупинка транспортного засобу є незаконною, що узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 15 березня 2019 року у справі №686/11314/17. Також апелянти вказували, що долучені до протоколу матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, а отже копії зазначених матеріалів повинні бути засвідчені електронним цифровим підписом або надані суду в оригіналі, проте уповноваженою особою цього порядку не дотримано, а тому наявний у справі відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом. Крім цього відеозапис не повний, оскільки не містить факт складання адміністративного протоколу та роз`яснення прав у відповідності до ст. 268 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки містить істотні недоліки, дані відображені в ньому не можуть сприйматися судом як належні і допустимі докази обставин адміністративного правопорушення, оскільки викликають обґрунтовані сумніви, які відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України тлумачаться на користь ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування уповноваженій нею особі, що викликає сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів. В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її захисник Ліпатов С.В. не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином сповіщені: захисник Ліпатов С.В. на електронну пошту та телефонограмою, за змістом якої він зобов`язався повідомити Василинич Ю.Р. про дату та час судового засідання, а ОСОБА_1 шляхом доставки судової повістки-повідомлення у додаток «Viber». Від захисника Ліпатова С.В. надійшло клопотання, в якому він просив розглядати справу без його участі та без участі ОСОБА_1 з урахуванням усіх доводів викладених в апеляційній скарзі. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст 252 КУпАП). Відповідно до п.п. "а" п.2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Положеннями частин 1-3 статті 266 КУпАП встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. З оскаржуваної постанови вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29 червня 2024 року серії ААД №784736 29 червня 2024 року о 01:42 год. по вул. Михайлівська, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Opel Astra» номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Стан сп`яніння визначався DRAGER ALCOTEST № 4423 1,31 % позитивний, чим порушила вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.(а.с. 1). Даний протокол підписаний ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень. Згідно роздруківки тестування ОСОБА_1 на місці зупинки на алкоголь №4423 від 29 червня 2024 року за допомогою спеціального технічного засобу Alkotester Drager 6810, результат становить 1,31 ‰ (проміле). Вказане тестування підписане ОСОБА_1 власноручно (а.с. 2). Аналогічні дані щодо тестування ОСОБА_1 зазначені у Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів (а.с. 3). Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, також підтверджується відеозаписами, проведеними працівниками поліції на боді-камеру, на яких зафіксовано проходження ОСОБА_1 за її згодою огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Alkotester Drager 6810 та складання адмінматеріалів (а.с. 4). Зазначені докази в їх сукупності суд першої інстанції належним чином проаналізував та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп`яніння спростовуються зібраними у справі доказами. Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам чинного законодавства. Так, вказаний протокол складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також з урахуванням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення відображає всі істотні ознаки складу правопорушення, за яке ОСОБА_1 , притягається до адміністративної відповідальності. Що стосується посилань апеляційної скарги про безпідставність зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 то такі не можуть бути прийняті до уваги, Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, поліцейський належним чином інформував скаржника про причину зупинки, а саме було повідомлено, що в порушення правил дорожнього руху вона користувалися дальнім світлом та виїхала на зустрічну смугу, що ОСОБА_1 не заперечувала (відео: 01:45:43 01:46:03). З приводу доводів, що в порушення п. 9 розділу 2 Інструкції № 1376 поліцейський не вказав у протоколі, на які докази він посилається та які конкретно докази долучені до адмінматеріалів, то викладене спростовується змістом протоколу ААД №784736 від 29 червня 2024 року, в якому зазначено, що до протоколу додається DVD-диск. Посилання апеляційної скарги на те, що долучені до протоколу матеріали справи на оптичному диску є неналежним доказом, так як не засвідчені електронним цифровим підписом уповноваженої на те особи не заслуговують на увагу. Норми законодавства про адміністративні правопорушення (КУпАП) не містять вимог щодо порядку подання електронних доказів, а тому обставини справи мають доводитись за загальними вимогами щодо доказів (стаття 251 КУпАП). Відеозаписи, які долучені до протоколів про адміністративні правопорушення у справі, сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації та фабрикації та є належним доказом у розумінні ст. 251 КУпАП. Вказана відеозйомка здійснювалась працівниками поліції нагрудною камерою на законних підставах у відповідності до вимог статті 40 Закону України "Про Національну поліцію". Доводи апеляційної скраги, щодо відсутності направлення в медичний заклад та те, що ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд в медичному закладі, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки з відеозапису з бодікамери працівника поліції вбачається, що працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки або в лікарні (відео 01:52:47 01:52:50). Направлення для проходження огляду на стан сп`яніння працівник поліції виписує у разі згоди особи пройти огляд в медичному закладі, тоді як водій ОСОБА_1 погодилася пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» та оскільки повністю погодилася із отриманим результатом огляду, то у працівника поліції були відсутні підстави виписувати направлення та доставляти її до медичного закладу. Також не заслуговують на увагу посилання апелянтів в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено її прав передбачених ст. 268 КУпАП. За змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були роз`яснені її права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також повідомлено про розгляд справи у суді, про що свідчить власноручний підпис ОСОБА_1 у протоколі. Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 зупиняв один наряд поліції, а інший наряд поліції оформляв адміністративні матеріали, не впливають на правильність дій поліцейських, які узгоджуються з положеннями ч.1 ст. 251 КУпАП, у відповідності до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Апеляційний суд звертає увагу на те, що жодних зауважень чи заяв з боку ОСОБА_1 на дії працівників поліції відеоматеріали та письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Твердження в апеляційній скарзі про те, що матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки таке не впливає на обсяг вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і не є підставою для скасування оскаржуваного рішення судді. Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. З урахуванням наведеного, суд дійшов правильного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, за обставин, встановлених судом першої інстанції і доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Таким чином, немає підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що просять апелянти. За такого прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. Керуючись ст. 294 КУпАП суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Ліпатова Сергія Володимировича, залишити без задоволення. Постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 листопада 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду В.В. Коломієць