Ухвала КАС ВС № 160/18516/23

УХВАЛА 11 грудня 2024 року м. Київ справа №160/18516/23 адміністративне провадження № К/990/45862/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 160/18516/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не підготовці та не надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 01.02.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із застосуванням вимог п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 ( в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), де обчислено розмір посадового окладу, окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, встановлені станом на 01.02.2023, для перерахунку з 01.03.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 01.02.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із застосуванням вимог п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 ( в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), у довідці обчислити розмір посадового окладу, окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премію, встановлені за останньою посадою ОСОБА_1 перед звільненням на пенсію, станом на 01.02.2023, у тому числі про надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% та премію в розмірі 429% для перерахунку з 01.03.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити оновлену довідку, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.02.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії та надати ОСОБА_1 копію такої довідки, а також листа про її направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та вчинення певних дій - задоволено частково: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 які полягають у не підготовці та не надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із застосуванням вимог п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 ( в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), де обчислено розмір посадового окладу, окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, встановлені станом на 01.02.2023, для перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 01.02.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із застосуванням вимог п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 ( в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), у довідці обчислити розмір посадового окладу, окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премію, встановлені за останньою посадою ОСОБА_1 перед звільненням на пенсію, станом на 01.02.2023 для перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) копію такої довідки, а також листа про її направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; в решті позовних вимог - відмовлено. 28.11.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій скаржник просить: скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №160/18516/23 й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Як на підставу касаційного оскарження вказаних судових рішень скаржник покликається на підпункт «а» частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики), а також пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку). Зокрема, викладеного в постанові Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №520/17087/23, від 30.10.2024 у справі № 520/19420/23, від 31.10.2024 у справі №260/3080/23. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до наступного висновку. У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Зокрема, для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на значну кількість спорів. Втім скаржник такого обґрунтування в касаційній скарзі не навів та не зазначив обґрунтувань чому перегляд цієї справи у касаційному порядку матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Також у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України. Окрім того оскаржувані судові рішення відповідають правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.06.2020 у справі №160/8324/19. Відповідач у касаційній скарзі не наводить доводів про помилковість застосування судами першої та апеляційної інстанцій в судових рішеннях вищезазначеного висновку Верховного Суду. Покликання скаржника на правові висновки Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 520/17087/23, від 30.10.2024 у справі № 520/19420/23, від 31.10.2024 у справі № 260/3080/23 суд не бере до уваги, оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про визначення значення складових оновленої довідки у процентному співвідношенні до грошового забезпечення. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у цій справі. З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333, 347, 355, 359 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 160/18516/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя - доповідач: С.М. Чиркін Судді: Я.О. Берназюк В.М. Шарапа