Постанова Київський апеляційний суд № 373/2793/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи 373/2793/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/10438/2024Головуючий у суді першої інстанції - Залеська А.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 грудня 2024 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк», на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2024 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: У грудні 2023 року АТ «ОТП Банк» звернулося до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором № 2014048563 CARD від 25 листопада 2016 року у загальному розмірі 100616,93 грн, що складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту 30925,28 грн; заборгованість за відсотками 3426,17 грн; заборгованість за простроченим тілом кредиту 37864,79 грн; заборгованість за простроченими відсотками 28400,69 грн. та судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилалося на те, що 25.11.2016 між кредитодавцем Акціонерним товариством «ОТП Банк» та позичальником ОСОБА_1 на публічних умовах запропонованих Банком був укладений кредитний договір № 2014048563, який є змішаним договором, а саме: договір споживчого кредиту у розмірі кредиту 7496,90 грн на цільове використання коштів - придбання товару зі строком повернення кредитних коштів протягом 24 місяців до 25.11.2018 та договір про видачу і обслуговування кредитної картки зі встановленням кредитного ліміту в розмірі 500 грн (з можливістю збільшення) на строк 3 роки (із правом пролонгації). Позивач 25.11.2016 перерахував 7496,90 грн на рахунок продавця за придбаний позичальником (покупцем) товар та одночасно відкрив кредитну лінію ОСОБА_1 , на умовах, визначених договором, який є Публічним договором про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових каток, що розміщені на Інтернет сайті Банку. Підписанням цього договору позичальник підтвердив, що ознайомився з Правилами кредитування та публічним договором, погоджується з ними та зобов`язується належно та неухильно виконувати свої обов`язки. На підтвердження отримання платіжної картки ОСОБА_1 (держатель картки) надав розписку, де своїм підписом підтвердив ознайомлення з правилами користування карткою та діючими тарифами АТ «ОТП Банк». За умовами договору погашення боргових зобов`язань здійснюється держателем щомісяця в розмірі не менше як визначеного, що включає в себе часткове погашення тіла кредиту та проценти за користування коштами. У випадку несплати мінімального платежу заборгованість переходить в прострочені боргові зобов`язання, які в подальшому додаються до наступного обов`язкового мінімального платежу, який боржник повинен сплатити в наступному платіжному період. Тобто кожного платіжного періоду у випадку несвоєчасної сплати мінімального платежу такий обов`язковий платіж збільшується на суму несплачених у попередній період відсотків (прострочені відсотки) і тіла кредиту (прострочене тіло кредиту). У такий спосіб поточна заборгованість стає простроченою. Також позивач зазначає, що згідно умов договору у випадку перевищення боржником кредитного ліміту нараховується плата за овердрафт (короткостроковий, непрогнозований кредит). Відповідач тривалий час виконував умови договору, вчасно сплачував мінімальний платіж, однак допустив заборгованість за договором в загальній сумі 100616,93 грн, яка визначена станом на 10.10.2023 та підлягає стягненню з відповідача. Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15.03.2024 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 110-116). В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не урахував наданих позивачем доказів на підтвердження отримання та користування відповідачем кредитними коштами, зокрема, розрахунку заборгованості та звіту-рахунку по кредитній карті, внаслідок чого дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про недоведеність пред`явлених вимог. Ухвалами Київського апеляційного суду від 01.05.2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Копію апеляційної скарги з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження направлено на адресу відповідача 09.05.2024 року. Поштове відправлення повернулося на адресу Київського апеляційного суду з відміткою поштового відділення про невручення ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Отже, відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не поданий. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту наявної у відповідача заборгованості, проте з таким висновком суду колегія суддів погодитися не може, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що 25 листопада 2016 року ОСОБА_1 заповнено анкету-заяву на отримання кредиту. У графі сума бажаного кредиту зазначено 7 646,90 гривень. Строк кредиту - 24 місяці (а.с. 73). 25 листопада 2016 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2014048563 (а.с. 71). Відповідно до розділу 1 Надання кредиту кредит надано на придбання товару/послуг у Продавця

1. Загальна сума Кредиту - 7 496,90 гривень. Строк кредиту 24 місяці. Розмір першого внеску 1000,00 гривень. Розмір процентної ставки 0,01% річних. Згідно договору терміни, що використовуються у цьому договорі: Продавець 1 - ТОВ «Комфі Трейд». Товар/послуга - Товар/послуга, згідно рахунку-фактури №СФРКН-0000007606 від 25 листопада 2016 року, що позичальник купує у Продавця 1 із залученням кредитних коштів Банку, загальною вартістю 7496,90 гривень. Пунктом 2 визначено, що Банк та Позичальник підтверджують факт укладення між ними Договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток на підставі Правил кредитування, Правил користування кредитною карткою MasterCard Standart, що розміщені на Інтернет сайті Банку та на умовах викладених в цьому розділі. Згідно пункту 2.1 за умовами належного виконання позичальником умов Кредитного договору та прийняття банком позитивного рішення про надання Держателю кредиту, Банк відкриває Держателю картковий рахунок в гривнях та випускає кредитну картку типу MasterCardStandart, а також виконує розрахункове обслуговування Платіжних операцій, здійснених з використанням Кредитної картки. Згідно пункту 2.2 розмір кредитного ліміту - 500,00 гривень. Строк дії кредитної лінії становить три роки з моменту підписання банком і позичальником цього договору (пункт 2.3). Пунктом 2.4 договору передбачено, що за користування кредитом, в тому числі Простроченим кредитом та Овердрафтом, банк нараховує проценти у розмірі встановленому Тарифами Банку та на дату Угоди розмір процентів становить 40% річних по операціях, розрахунків карткою за товари та в мережі Інтернет, та по операціях зняття готівки в банках та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15 відсотків на день. Згідно даних додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №2014048563 від 25 листопада 2016 року, убачається, що останній внесок за погашення кредиту мав бути сплачений 25 листопада 2018 року (а.с. 72). Відповідно до пунктів додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №2014048563 від 25 листопада 2016 року кредит надається в національній валюті на придбання товарів та/або послуг. Відсотки нараховуються на суму заборгованості, яка була на початку розрахункового циклу та/або виникла протягом такого циклу, з урахуванням усіх надходжень в погашення зазначеної заборгованості протягом даного розрахункового циклу. Відсотки за користування кредитом розраховуються з урахуванням фактичної суми використаного кредиту та фактичного часу користування кредитом включаючи день виникнення заборгованості за кредитом та включаючи день повернення кредиту. Податковий режим сплати відсотків та державні субсидії за кредитом не встановлюються. Відповідно до даних рахунку-фактури №СФКІО-0000007606 від 25 листопада 2016 року установлено, що такий містить в собі 9 товарів на загальну вартість 8 496,90 гривень (а.с. 74). З даних розрахунку заборгованості за кредитним договором №2014048563, наданого позивачем на підтвердження позовних вимог, убачається, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 100 616,93 гривень. З цього ж розрахунку убачається, що картковий рахунок періодично поповнювався. Загальна сума поповнень цього рахунку склала 461 062,89 гривень. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України). Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Звертаючись до суду з цим позовом позивачем надано договір про надання споживчого кредиту №2014048563 від 25 листопада 2016 року з додатком до нього, анкету-заяву відповідача на отримання кредиту від 25 листопада 2016 року, рахунок-фактуру №СФКІО-0000007606, копію видаткової накладної №ЧКІО2-0111 від 25 листопада 2016 року, довідку про наявність заборгованості від 10.10.2023 року, розрахунок заборгованості станом на 10.10.2023 року, звіт-рахунок від 07.11.2023 року за період з 13.02.2017 року по 10.10.2023 року. У матеріалах справи міститься інформація про отримання відповідачем кредитної картки № НОМЕР_1 . Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Кредитний договір є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і клієнту надається декілька різних видів послуг - кредитування та видача і обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та/або корпоративних. Відповідно до п. 9.1. Публічного договору ПАТ «ОТП Банк», цей договір набирає чинності з дати його розміщення на офіційній інтернет-сторінці (офіційному сайті) Банку за електронною адресою: www.otpbank.com.ua, для держателя - з дати підписання ним Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», діє до прийняття сторонами чи однією із сторін рішення про його розірвання та за умови належного виконання сторонами інших положень цього договору. Незважаючи на зміст п. 9.1. (з підпунктами) цього договору, п. 9.1.3. договору діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Відповідно до п. 9.1.1. Публічного договору ПАТ «ОТП Банк», дострокове розірвання цього договору за ініціативою Держателя можливе у разі виконання Держателем, договір (сорок п`ять) календарних днів до бажаної дати рощірвання цього Договору, наступних обов`язків: (а) надання на адресу Банку письмової заяви про розірвання цього Договору; (б) повернення Банку Картки/ток, строк дії яких не закінчився; (в) повного погашення Боргових зобов`язань. Відповідно до п.

1. Додаток №2до Договору про видачу та обслуговування міжнародних пластикових карток (особистих) (редакція від 30 грудня 2015 року) Плавила користування карткою (надалі - Правила користування карткою), визначено, що боргові зобов`язання - це зобов`язання Держателя перед Банком, включаючи Поточні Боргові зобов`язання повернення суми Кредиту, сплати комісій, штрафних санкцій, витрат, збитків Банку, включаючи, але не обмежуючись, неодержані доходи, у зв`язку з неналежним виконанням Держателем своїх зобов`язань перед Банком за Кредитним договором та інших платежів, якщо такі матимуть місце. Відповідно до п.

1. Правил користування карткою, визначено, що витратний ліміт - це сума коштів в межах залишку на Картковому рахунку, доступна Держателю Платіжної картки протягом певного періоду для здійснення операцій з Платіжною карткою. Банк відповідно до умов Кредитного договору видав відповідачу картку 25.11.2016. Судом першої інстанції невірно оцінені долучені до позовної заяви докази, а саме додатки та зміст кредитного договору, зокрема розрахунок заборгованості та Звіт-рахунок (Виписка про рух коштів по рахунку) за період з 13.02.2017 року по 10.10.2023 року та Довідку про наявність заборгованості станом на 10.10.2023 року. У рішенні суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову АТ «ОТП Банк» зазначив, що у змісті позову та у довідці від 10.10.2023, складеній в довільній формі, та підписаній представником позивача за довіреністю Лісової В.Ю., стверджується, що до суми кредитної заборгованості 100616,93 грн. увійшли такі нарахування: 30925,28 грн. заборгованість за тілом кредиту; 3426,17 грн. заборгованість за відсотками; 37864,79 грн. - заборгованість за прострочене тіло кредиту; 28400,69 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, як джерело інформації, використаної для складання вищевказаної довідки представник вказує виключно розрахунок заборгованості за договором № 2014048563 CARD від 25.11.2016, який проаналізовано судом детально та встановлено невідповідність інформації в розрахунку заборгованості тій, яка зазначена представником у змісті позову, довідці та у позовних вимогах. Однак, розрахунок заборгованості по Кредитному договорі № 2014048563 CARD від 25.11.2016 складається із використання кредитних коштів, плати за обслуговування рахунку/списання за смс-інформування, відсотків за незадоволенні перевитрати та надходження коштів на рахунок. За період з 13.02.2017 по 10.10.2023 ОСОБА_1 було використано кредитних коштів у розмірі 455269,32 грн., нараховано плату за обслуговування рахунку/списання за смс-інформування у розмірі 22142,76 грн. та відсотків у розмірі 55436,16 грн., надійшло на рахунок за цей період 461062,89 грн. Розрахунок заборгованості здійснено за формулою (використання кредитних коштів + плата за обслуговування рахунку/списання за смс-інформування + нарахування % + нарахування штрафу) - надходження коштів на рахунок = сума заборгованості. (455269,32+22142,76+83967,74+300)-461062,89=100616,93 грн. Таким чином за період з 13.02.2017 до 10.10.2023 року ОСОБА_1 мав сплатити 561679,82 грн., однак сплатив лише 461062,89 грн., у зв`язку з чим винила заборгованість у розмірі 100616,93 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту 30 925,28 грн., заборгованості за відсотками 3426,17 грн., заборгованості за прострочене тіло кредиту 37864,79 грн., заборгованості за простроченими відсотками 28400,69 грн. Звіт-рахунок (виписка) про рух коштів містить детально відображені всі здійсненні операції по рахунку: нарахування по тілу кредиту, відсоткам, простроченому тілу та простроченим відсоткам. Крім того, інформація із звіту-рахунку (Виписка про рух коштів по рахунку) за певний період, містить щомісячно інформацію про загальну суму заборгованості на початок періоду, а також загальну суму нарахованих відсотків за користування, суму простроченої заборгованості на кінець періоду. Отже, нарахована сума заборгованості відповідає умовам Кредитного договору, Договору, Правилам користування карткою та Тарифам Банку, є обґрунтованою, а отже підлягає стягненню з боржника. Позивачем було додано до позовної заяви належний розрахунок заборгованості та звіт-рахунок (виписка) про рух коштів по рахунку. Документи додані до позову повністю відповідають первинним, є чіткими та зрозумілими. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Отже, розрахунок заборгованості та звіт-рахунок відповідають всім вимогам до первинних документів, що підтверджують наявність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ОТП Банк» Також у рішенні суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову АТ «ОТП Банк» вказав, що звіт-рахунок за період з 13.02.2017 по 10.10.2023 року по рахунку боржника ОСОБА_1 № НОМЕР_2 з відомостями про операції з платіжними картками. У цьому звіті на першій сторінці вказано, що боргові зобов`язання за кредитом визначені усумі 100616,93 грн. без врахування відсотків за користування, що не відповідає наведеним вище відомостям розрахунку боргу. Колегія суддів не погоджується з данним висновком суду першої інстанції, адже твердження про відсутність нарахування відсотків в звіті-рахунку стосується періоду з 10.10.2023 року по 07.11.2023 року, розрахунок заборгованості здійснюється за період з 13.02.2017 року по 10.10.2023 року, а сам звіт-рахунок було сформовано 07.11.2023 року. Крім того, з наданого звіт-рахунку чітко вбачається, що за період з 13.02.2017 року по 10.10.2023 року відбувалось нарахування відсотків, яке здійснювалось відповідно до умов Кредитного договору. Тобто, наданий звіт-рахунок повністю підтверджує розмір заборгованості ОСОБА_1 та відповідає розрахунку заборгованості, довідці про наявність заборгованості та позовним вимогам АТ «ОТП Банк» Отже, зважаючи на викладене між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір №2014048563 від 25.11.2016 року (зміст якого відповідає засадам чинного цивільного законодавства, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 2 ЦК України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства), ОСОБА_1 підписав договір, отже погодився із умовами, тому всі нараховані суми у розрахунку заборгованості є актуальними та підлягають задоволенню повністю оскільки були нараховані відповідно до умов передбачених в Кредитному договорі. Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив надані докази до позовної заяви, не дослідив їх в сукупності, що у висновку призвело до ухвалення рішення, що суперечить нормам матеріального права та суперечить зобов`язальним обов`язкам між сторонами справи. Таким чином, суд першої інстанції не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не перевірив доводів та наданих сторонами доказів та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення заборгованості. Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України). Отже, ухвалене судом рішення, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову в повному обсязі. Оскільки, суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 684 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 026 грн. 00 коп. Також слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» - задовольнити. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2024 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати. Ухвалити нове судове рішення. Позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за договором № 2014048563_CARD_CARD від 25.11.2016 року станом на 10.10.2023 року, а саме: - заборгованість за тілом кредиту у розмірі 30925 (тридцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 28 коп.; - заборгованість за відсотками у розмірі 3426 (три тисячі чотириста двадцять шість) грн. 17 коп.; - заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 37864 (тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 79 коп., - заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 28400 (двадцять вісім тисяч чотириста) грн. 69 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Відомості про учасників справи: Позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ЄДРПОУ 21685166; Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М.І. Оніщук Судді В.А. Шебуєва О.В. Кафідова