Постанова 4824 № 369/19858/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 грудня 2024 року м. Київ Унікальний номер справи № 369/19858/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/14278/2024 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Борисової О.В., Кирилюк Г.М, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Янченко А.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в : У листопаді 2023 року представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Горшкодер В.О. звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 0834-8686 від 30 жовтня 2021 року в розмірі 21 917 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 3 100 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 18 817 грн.; стягнути судові витрати (а.с. 1-10). На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 20 жовтня 2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 0834-8686 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua). Зазначений кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» кредитний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А505 для підписання кредитного договору № 0834-8686 від 30 жовтня 2021 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Вказував, що відповідно до умов вказаного договору відповідач отримав кредит у розмірі 3 100 грн., строк кредитування 300 днів, заявлений строк - 21 днів, знижена % ставка 2,00 % в день, стандартна % ставка 3 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Проте, в подальшому, відповідач порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору. Відтак, станом на 19 жовтня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 21 917 грн., з яких: 3 100 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 18 817 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 1-10). Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2024 року позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 0834-8686 від 30.10.2021 року, в розмірі: 4 402 грн. 00 коп., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 3 100 грн. 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 1 302 грн. 00 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 431 грн. 26 коп. В решті позовних вимог відмовлено (а.с. 60-67). Не погодившись з рішенням районного суду, 04 липня 2024 року представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Шевченко В.О. звернулась до суду за апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення суду в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за нарахованими процентами за договором про надання споживчого кредиту № 0834-98686 від 31 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 0834-98686 від 31 жовтня 2021 року в розмірі 21 917 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом - 3 100 грн., прострочена заборгованість на нарахованими процентами - 18 817 грн. (а.с. 70-77). В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що рішення в частині часткової відмови в стягненні заборгованості, зокрема щодо відмови у нарахуванні та стягненні процентів за користуванням кредитом в строк договору, а саме 300 днів є незаконним, таким що прийнято з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального права. Зазначала, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п. 2.8. кредитного договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів (до 25.08.2022) з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Тобто, згідно п. 2.8. кредитного договору визначено законне право позивача нараховувати проценти за користування кредитом в межах строку договору погодженому між сторонами, а саме в межах 300 календарних днів (до 25.08.2022 року), що було здійснено ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відображено в розрахунку заборгованості. Судом першої інстанції помилково було зазначено в рішенні суду, що строк кредитування становить 21 день, а не 300 календарних днів (до 25.08.2022 року) згідно п. 2.8. договору. Звертала увагу, що п. 2.8. договору є діючим та погодженим між сторонами, відповідач не звертався до суду з позовом про визнання договору або умов договору, зокрема п. 2.8. договору недійсним, що свідчить про належність та дійсність умов договору, зокрема, щодо строку договору (кредитування) протягом якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» має право на нарахування процентів за користування кредитом. Крім того, відповідач не скористався правом відмови в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом 14 днів та продовжував користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах. Зазначала, що у п. 2.10. кредитного договору зазначена орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 31 000 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 27 900 грн. Звертала увагу суду, що базовий період - період (строк) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсоток за користування кредитом (в даному випадку - 21 день), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку - 300 днів). Отже, п. 2.6. кредитного договору передбачає нарахування процентів протягом строку дії кредитного договору. Посилалась на те, що згідно наданої разом з позовною заявою довідки про укладений договір (розрахунку заборгованості) від 19.10.2023, товариство здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом (згідно п. 2.6 кредитного договору ) в строк договору (згідно п. 2.8 Договору), що погоджений між сторонами. Вважала, що вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана (проінформована, доведена до відома) відповідачу, оскільки останнім не заперечується (визнається) укладення договору на вищезазначених умовах. Поряд з цим, позивачем дотримано нових правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування, викладених у Законі України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», де зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Ніяких штрафних санкцій відповідачу за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором не нараховувались. Судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права і як наслідок фактично «скасована» істотна умова кредитного договору щодо нарахування процентів за користування кредитним коштами. Враховуючи викладене, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вважає, що судом першої інстанції не було з`ясовано обставин справи щодо підстав нарахування процентів відповідачу і як наслідок зроблено хибний висновок про те, що проценти нараховувалися за не належне виконання умов кредитного договору, в той час як проценти нараховувалися за користування кредитним коштами протягом визначеного сторонами строку кредитування. З наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем. Крім того, відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача або об`єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності. Враховуючи вищенаведене, позивачем було доведено підставність нарахування простроченої заборгованості за нарахованими процентами (18 817 грн.) за користування кредитним договором № 0834-8686 від 30.10.2021 року. Судом першої інстанції помилково ототожнено, що проценти за користування кредитом (правове регулювання яких передбачене відповідно ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України), згідно п. 2.6 кредитного договору, що нараховуються протягом строку договору (п. 2.8 кредитного договору) є неустойкою (пенею) у разі невиконання (порушення, прострочення) зобов`язань боржником за кредитним договором, в зв`язку з чим помилково (незаконно) прийнято рішення про несправедливе нарахування ОСОБА_1 процентів за кредитом (а.с. 70-77). Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив. При цьому, судом апеляційної інстанції було забезпечено право відповідача ОСОБА_1 подати відзив (заперечення) проти апеляційної скарги та (або) докази на спростування заявлених позовних вимог, повторно було повідомлено відповідача про розгляд справи апеляційним судом на його адресу, про що є відмітка працівників пошти (трекінг-код) та повідомленням на офіційному веб-сайті Судової влади України, оскільки повідомлення повернулось із відмітками працівників пошти про відсутність адресата, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від відповідача до суду не надходили (а.с. 97-106). Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2024 року розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що кредитним договором сторони обумовили сукупну вартість кредиту лише в розмірі 4 402 грн., яка включає 3 100 грн. суми кредиту та 1 302 грн. процентів за користування кредитними коштами. Термін повернення кредитних коштів (заявлений строк користування кредитом) складав до 19.11.2021 року. При цьому, кредитний договір містив умови, що строк кредитування складає 21 день по 19.11.2021 року. Строк договору є рівним строку кредитування. Колегія суддів не погодилась з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Судом встановлено, що 30 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 0834-8686 у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А505 (а.с. 15-18). Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець зобов`язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип кредиту - кредитна лінія. Відповідно до п. 2.1 договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 3 100 грн. Згідно з п. 2.4 договору заявлений строк користування кредитом становить 21 календарних днів з дня надання кредиту. Заявлений строк - це обраний позичальником у момент укладення договору строк користування кредитом, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою (далі - Заявлений строк). Позичальник має право достроково до закінчення строку кредитування, передбаченого у п. 2.8 цього договору, сплатити кредит повністю у останній календарний день заявленого строку, як зазначено у п. п. 2. 4.1 - 2. 4.5 договору. Згідно з п. п. 2. 4. 1 - 2. 4. 5 договору, дата початку заявленого строку/дата видачі кредиту - 30 жовтня 2021 року; останній календарний день заявленого строку/дата першої сплати процентів за користування кредитом (дострокове повернення в кінці заявленого строку) - 19 листопада 2021 року; сума кредиту - 3 100 грн., нараховані проценти за користування кредитом у заявлений строк - 1 302 грн., разом до сплати - 4 402 грн. Пунктом 2.6 договору визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом: щоденно починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах: стандартна процентна ставка - 3,00 % за кожен день прострочення кредитом (застосовується протягом усього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою). Знижена процентна ставка - 2,00 %, право користування кредитом за такою ставкою згідно умов, визначених п. п. 3.4 - 3.9 цього договору. Пільгова процентна ставка - 0,01 %, право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п. п. 3.4 - 3.6 цього договору. Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів (до 25 серпня 2022 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування (п. 2.8 договору). В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 572 462 % (п. 2.9 договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту на день укладення договору (за весь строк кредитування) складає 31 000 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 27 900 грн. (п. 2.10 договору). Згідно з пунктом 7.1. договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця https://creditkasa.com.ua, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватися договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. Пунктом 7.2., 7.2.1. договору позичальник даним підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті https://creditkasa.com.ua, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансових послу без нав`язування її придбання (а.с. 15-18). До договору про відкриття кредитної лінії № 0834-8686 від 30 жовтня 2019 року, укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , позивачем долучено Правила відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (а.с. 19-28). Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 0834-8686 від 30 жовтня 2021 року, з якої вбачається, що відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 3 100 грн. (а.с. 41). ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов кредитного договору. Договір про відкриття кредитної лінії № 0834-8686 від 30 жовтня 2021 року підписано відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «А505» відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 15-18). Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на 19 жовтня 2023 року заборгованість відповідача становить суму у розмірі 21 917 грн., яка складається з 3 100 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 18 817 грн. простроченої заборгованість за нарахованими процентами ( а.с. 44-46). Так, згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки. Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших. Так, 30 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 0834-8686 у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А505, на підставі якого відповідачем був отриманий кредит шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківська картка) грошових коштів у розмірі 3 100 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 3,00% (стандартна процентна ставка), 2% (знижена процентна ставка), строком кредитування на 300 календарних днів. Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 3 100 грн. відповідачеві (позичальнику) підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 0834-8686 від 30 жовтня 2021 року (а.с. 41). Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на 19 жовтня 2023 року заборгованість відповідача становить суму у розмірі 21 917 грн., яка складається з 3 100 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 18 817 грн. простроченої заборгованість за нарахованими процентами ( а.с. 44-46). Відповідач розмір наявної у нього заборгованості жодним чином не спростовував. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Пунктом 2.6 договору визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом: щоденно починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах: стандартна процентна ставка - 3,00 % за кожен день прострочення кредитом (застосовується протягом усього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою). Знижена процентна ставка - 2,00 %, (право користування кредитом за такою ставкою згідно умов, визначених п. п. 3.4 - 3.9 цього договору). Пільгова процентна ставка - 0,01 %, (право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п. п. 3.4 - 3.6 цього договору). Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів (до 25 серпня 2022 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування (п. 2.8 договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту на день укладення договору (за весь строк кредитування) складає 31 000 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 27 900 грн. (п. 2.10 договору). Отже, сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 30 жовтня 2021 року по 25 серпня 2022 року за користування кредитними коштами. Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору. При цьому, як вбачається з розрахунку заборгованості кредитодавцем за період з 30 жовтня 2021 року по 19 листопада 2021 року нараховано відсотки за зниженою процентною ставкою - 2 % в день, з 20 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року - за стандартною процентною ставкою 3 % в день, за період з 24 лютого 2022 року по 24 квітня 2022 року позивач відсотки не нараховував, з 25 квітня 2022 року по 25 липня 2022 року нараховано відсотки за зниженою процентною ставкою - 2 % в день, а з 26 липня 2022 року по 25 серпня 2022 року - за стандартною процентною ставкою 3 % в день, з 26 серпня 2022 року по 19 жовтня 2023 року позивач відсотки не нараховував (а.с. 44-46). Суд першої інстанції не врахував, що кредит надавався строком на 300 днів, а не на 21 день, адже, з умов кредитного договору вбачається, що заявлений строк користування кредитом, який складає 21 є лише обраним позичальником строком користування кредитом, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою (п. 2.4. договору). Таким чином, знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками у повному обсязі. Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс»заборгованості за відсотками у розмірі 18 817 грн. Оскільки районний суд задовольнив позовні вимоги частково, що судом апеляційної інстанції визнано помилковим, вказана помилка не може бути виправлена шляхом зміни, а відтак оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Щодо судового збору. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову. При подачі позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 147,20 грн. (а.с. 14). Після перегляду справи в суді апеляційної інстанції позов було задоволено повністю. Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати у розмірі 2 147,20 грн. за розгляд справи районним судом. Крім того, при подачі апеляційної скарги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплатило судовий збір у розмірі 3 220,80 грн. (а.с. 82). Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, сплачений ним судовий збір при подачі апеляційної скарги в розмірі 3 220,80 грн. підлягає стягненню на його користь з відповідача. Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2024 року - скасувати, ухвалити нове. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором № 0834-8686 від 30 жовтня 2024 року - 3 100 грн. за тілом кредиту та 18 817 грн. за відсотками. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) - 2 147,20 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) - 3 220,80 грн.судового збору за розгляд справи апеляційним судом. Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець О.В. Борисова Г.М. Кирилюк