Постанова 4824 № 758/10220/24

Справа № 758/10220/24 Головуючий в суді І інстанції - Петров Д.В. Провадження № 33/824/5409/2024 Головуючий - Олійник В.І. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 грудня 2024 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Олійник В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Демури Івана Борисовича - захисника ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Згідно з постановою суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №963902 від 31.07.2024 року вбачається,що 31.07.2024 о 23:10 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi SQ 5» (державний номерний знак НОМЕР_1 ) в м. Києві по вулиці Набережно-Хрещатицькій, будинок №33 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, зіниці очей, що не реагують на світло (розширені), виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п.2.5. ПДР (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння), за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, адвокат Демура І.Б. - захисника ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до п.7 зазначеної вище Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). Так, ч.3 ст.266 КУпАП чітко передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Тобто, поліцейський, отримавши відмову особи від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки зобов`язаний здійснити всіх дій для доставки такої особи до найближчого закладу охорони здоров`я. Натомість, жодної пропозиції щодо проведення огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я поліцейським не зроблено, що є прямим порушення процедури огляду на стан сп`яніння. В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції, адвокат Демура І.Б. - захисник ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката Демури І.Б. - захисника ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав. Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно приписів ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд, у відповідності з вимогами ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. За правилами ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 31.07.2024 року о 23:10 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi SQ 5» (державний номерний знак НОМЕР_1 ) в м. Києві по вулиці Набережно-Хрещатицька, будинок 33 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, зіниці очей, що не реагують на світло (розширені), виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п.2.5. ПДР, а саме. відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що докази, які містяться в матеріалах справи, є належними, допустимим та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. За положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (зі змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №963902 від 31.07.2024 року. Вказаний протокол складений уповноваженою особою, містить всі необхідні реквізити встановлені ст.256 КУпАП та підписаний ОСОБА_1 ; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія»; - постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2726983 від 31.07.2024 року. - відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону. Зазначена у протоколі інформація відповідає обставинам, зафіксованим на долученому до протоколу відеофайлі, тому доводи апеляційної скарги щодо порушення працівниками патрульної поліції порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння та складення протоколу про адміністративне правопорушення не беруться до уваги апеляційним судом, так як з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від неодноразової пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, після чого працівниками поліції було роз`яснено про наслідки відмови від його проходження. Слід зазначити, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, так само, як і за керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №963902 від 31.07.2024 року підписаний ОСОБА_1 без будь яких заперечень. Тому, доводи апеляційної скарги суд не може прийняти до уваги, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, зазначене ним порушення спростовується матеріалами справи, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження. Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги адвоката Демури І.Б. - захисника ОСОБА_1 . Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу адвоката Демури Івана Борисовича - захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.І. Олійник