Постанова 4812 № 490/3598/24

12.12.24 22-ц/812/1693/24 Провадження № 22-ц/812/1693/24 Суддя першої інстанції Чаричанський П.О. Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М. П О С Т А Н О В А Іменем України 10 грудня 2024 року м. Миколаїв Справа № 490/3598/24 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Царюк Л.М., суддів Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М., при секретарі судового засідання Колосовій О.М., за участю представниці позивача ОСОБА_1 , представниці відповідачки - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2024 року, повний текст якого складено 17 вересня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Чаричанського П.О., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, В С Т А Н О В И В: 03 травня 2024 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів. Позов обґрунтовував тим, що на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2012 року з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 лютого 2012 року до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист за вказаним рішенням знаходився на виконанні в Олександрівському відділі ДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. 26 жовтня 2017 року державним виконавцем Олександрівського відділі ДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документу без виконання. На підставі ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 вересня 2023 року було видано дублікат виконавчого листа, за яким постановою державного виконавця від 25 грудня 2023 року відкрито виконавче провадження № 73660110 про стягнення аліментів на неповнолітнього сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 03 лютого 2012 року і до досягнення ОСОБА_6 повноліття. Розмір заборгованості по сплаті аліментів було перераховано та постановою державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22 січня 2024 року у ВП №73660110 звернуто стягнення на доходи позивача, встановлено здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 50% (25% - поточні аліменти, 25%- на погашення боргу) доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка станом на 31 грудня 2023 року складала 45 062.19 грн. Після призначення аліментів судовим рішенням від 03 лютого 2012 року у позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син, ОСОБА_7 , який наразі знаходиться на повному утриманні ОСОБА_4 , оскільки його мати, ОСОБА_8 , перебувала у відпустці по догляду за дитиною. Крім того, дружина позивача не лише не отримує дохід та ще й потребує додаткових витрат на лікування та облаштування нормальних умов життя, оскільки є особою з інвалідністю з дитинства. До того ж, на частковому утриманні позивача перебуває і його матір ОСОБА_9 , яка є інвалідом 2 групи безстроково. Позивач не забезпечений власним житлом. Проживає в однокімнатній квартирі, що належить його дружині, всі кошти, що були ним відкладені для поліпшення житлових умов були витрачені на погашення заборгованості по аліментам. З часу присудження аліментів за рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2012 року у справі № 2-5874/11 з позивача на утримання ОСОБА_6 змінився сімейний стан позивача, отже, змінились обставини, що впливають на визначений розмір аліментів, і з урахуванням вимог статті 192 СК України, факт наявності у позивача другої дитини, утримання дружини є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів. Посилаючись на викладене, ОСОБА_6 просив суд зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з нього на користь ОСОБА_3 на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2012 року на неповнолітнього сина ОСОБА_6 з частки до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2024 року позов задоволено. Зменшено розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2012 року у справі №2-5874/11 на неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 на 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з дня набрання рішенням законної сили по даній справі та до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду мотивовано тим, що суд доходить висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог про зміну розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів) позивача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, оскільки сімейне становище позивача змінилося після призначення аліментів сину ОСОБА_11 , саме народженням іншої дитини ОСОБА_12 . На переконання суду, такий розмір аліментів відповідатиме майновому становищу позивача та буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та з урахуванням того що згідно статті 180 СК України на обох батьків покладається обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Не погодившись з рішення суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в справі виник спір з сімейних відносин, а тому ця справа не могла бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, чим порушив норми процесуального права, що в свою чергу є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідно до пункту 7 частини 3 статті 376 ЦПК України та ухвалення нового судового рішення. Визначений розмір аліментів частки від заробітку (доходу) позивача є розумним і справедливим та сприяє якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, тому зменшення розміру стягнутих з позивача аліментів з підстав зміни його сімейного стану, а саме наявності іншої дитини, без встановлення факту зміни його майнового стану та відповідно неможливості сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_11 у вже визначеному розмірі не є підставою для зміни розміру аліментів. Доходи позивача станом на час звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів не зменшились, а збільшились. Вказаним обставинам взагалі не було надано оцінку судом першої інстанції. При ухвалені оскаржуваного рішення суд не врахував вимоги пункту 1 частини 3, пунктів 3, 4, 6 частини 4 статті 265 ЦПК України, оскільки рішення не містить мотивувальної оцінки аргументів відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову. Судом першої інстанції не було досліджено та встановлено обставин погіршення майнового стану позивача, у зв`язку з наявністю іншої дитини від іншого шлюбу, не враховано розмір доходів останнього та відсутність можливості сплачувати аліменти у визначеному рішенням суду розмірі. Рішення суду не містить інформації про встановлення таких обставин. Позивач жодним чином не підтверджує належними та допустимими доказами погіршення свого матеріального стану, у тому числі із народженням іншої дитини. Позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, який є його матеріальний стан на теперішній час. Саме по собі народження у позивача другої дитини, є самостійною, але не безумовною підставою саме для зменшення, вже визначеного судовим рішенням розміру аліментів на утримання сина. На день слухання справи відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надходило. За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_10 є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2012 року у справі № 2-5874/11 з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_6 у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 лютого 2012 року до досягнення дитиною повноліття. На підставі ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 вересня 2023 року у справі № 2-5874/11 було видано дублікат виконавчого листа, за яким постановою державного виконавця від 25 грудня 2023 року у ВП № 73660110 відкрито виконавче провадження про стягнення аліментів на неповнолітнього сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 03 лютого 2012 року і до досягнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття. Постановою Комунарського відділу ДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25 грудня 2023 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 лютого 2012 року і до досягнення дитиною повноліття на підставі виконавчого листа № 2-5874/11, виданого 03 листопада 2023 року Центральним районним судом м. Миколаєва. Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з громадянкою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 10 серпня 2019 року зареєстрували шлюб, про що Хортицьким районним у м. Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у запорізькій області складено відповідний актовий запис № 274, прізвище дружини після одруження ОСОБА_14 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народився син ОСОБА_7 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане 02 червня 2021 року, матір`ю дитини є ОСОБА_8 . Згідно з відповідю Міністерства внутрішніх справ України від 25 грудня 2023 року щодо зареєстрованих за ОСОБА_4 транспортних засобів зареєстрований транспортний засіб BMW 520, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 . ОСОБА_4 присвоєно РНОКПП НОМЕР_5 . Згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22 січня 2024 року за фізичною особою РНОКПП якої - НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 , право власності не зареєстровано. Зі змісту довідок, наданих за місцем служби позивача, починаючи з 2012 року до 2023 року його грошове утримання збільшилось, а також збільшились суми відрахування аліментів, що відраховуються на виконання судового рішення. Аналізуючи доводи апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на таке. За приписами частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, під жених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. На переконання колегії суддів апеляційного суду рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина 3 статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_4 посилався на те, що у нього змінився сімейний стан, а отже, змінились обставини, що впливають на визначений розмір аліментів. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи позов ОСОБА_4 , вірно застосував статтю 192 СК України та дійшов до правильного висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів у цій справі. Суд першої інстанції, установивши, що змінився сімейний стан ОСОБА_4 , а саме народження від іншого шлюбу сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказана обставина є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на користь ОСОБА_3 з 1/4 на 1/6 частки. Доводи апеляційної скарги про те, що ця справа не могла бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження є безпідставними з огляду на таке. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ. За приписами пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними є справи про стягнення аліментів, збільшення чи зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства). Отже, цивільні справи, предметом позову яких є зменшення розміру аліментів, віднесені законодавцем до малозначних та таких, що можуть бути розглянуті у спрощеному позовному провадженні. 07 травня 2024 року суд першої інстанції, дотримуючись цих процесуальних вимог, відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також не заслуговують на увагу аргументи скарги про відсутність оцінки суду першої інстанції запереченням відповідачки про те, що станом на час звернення до суду з позовом доходи позивача не зменшились, а збільшились, оскільки у цій справі позивач пов`язує зменшення розміру аліментів не з погіршенням майнового стану, а з зміною сімейних обставин, як самостійною підставою, визначеною статтею 192 СК України. Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2024 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, розподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється. Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий Л.М. Царюк Судді: Т.М. Базовкіна Ж.М. Яворська Повний текст постанови складено 12 грудня 2024 року.