Ухвала КАС ВС № 400/5378/24

УХВАЛА 10 грудня 2024 року м. Київ справа №400/5378/24 адміністративне провадження №К/990/45049/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, дійсних станом на 01.01.2023, 01.01.2024 для перерахунку пенсії з 01.02.2023 та з 01.02.2024; зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обов`язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, дійсних станом на 01.01.2023, 01.01.2024 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023, 01.02.2024. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в неоформленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 ; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою П`ятого окружного адміністративного суду від 30.10.2024 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 повернуто апелянту. Ухвалою П`ятого окружного адміністративного суду від 14.10.2024 в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року - повернуто апелянтові. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк, доказів сплати судового збору скаржником до суду не надано, тобто недолік поданої скарги апелянтом не усунений. 25.11.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій скаржник просить: скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі № 400/5378/24 та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 та відстрочити за подання апеляційної скарги до часу проголошення рішення суду по суті направленої апеляційної скарги по даній справі; відстрочити ІНФОРМАЦІЯ_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 по справі №400/5378/24. Вказує, що у зв`язку з відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат на оплату судового збору, ІНФОРМАЦІЯ_2 вимушений кожного разу звертатись до Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою щодо фінансування витрат з оплати судового збору або безпосереднього здійснення оплати судового збору за розгляд поданої апеляційної скарги. В той же час процедура виділення коштів та фактичне здійснення оплати судового збору займає велику кількість часу, та фактично не може бути здійснена у стислі строки. Окрім того ІНФОРМАЦІЯ_2 додатково був направлений лист помічнику командувача Сухопутних військ Збройних Сил України - начальнику фінансово-економічного управління, щодо дофінансування та виділення коштів. Дані кошти планувалось використати на сплату судового збору за подачу апеляційних скарг на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду. Скаржник зазначає, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Однак у період з листопада 2023 року по сьогоднішній день за кодом економічної класифікації 2800 на рахунках ІНФОРМАЦІЯ_1 були відсутні кошти необхідні для сплати судового збору. Скаржник вважає, що вжив всіх необхідних заходів для своєчасної оплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 по справі № 400/5378/24. Наголошує, що у зв`язку з тим, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України оголошено воєнний стан на всій території України у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, та з метою виконання вимог Закону України «Про оборону України», Закону України «Про Збройні Сили України» є необхідність у збереженні фінансових ресурсів, виділених Урядом, для матеріально-технічного забезпечення діяльності підрозділів Збройних Сил України, забезпечення збалансованого підходу до використання фінансових та матеріальних ресурсів. Крім того, всі фінансові ресурси Міністерства оборони України першочергово спрямовані на фінансування потреб діяльності підрозділів Збройних Сил України та ССО. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до наступного. Відповідно до частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. За приписами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Тобто перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Відповідно до абзацу 1 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Натомість у касаційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_1 не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. В той же час суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Отже у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права, які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен вказати, яку саме норму права судом апеляційної інстанції застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Стаття 349 КАС України визначає, повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. В той же час скаржник в касаційній скарзі просить: cкасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №400/5378/24 та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 та відстрочити за подання апеляційної скарги до часу проголошення рішення суду по суті направленої апеляційної скарги по даній справі. Проте, КАС України не передбачає таких прав суду касаційної інстанції не має. Отже скаржник має привести прохальну частину касаційної скарги у відповідність до вказаної норми, оскільки на відповідача покладений обов`язок скласти касаційну скаргу, складовою частиною якої є прохальна частина, у відповідності приписам пункту 5 частини другої статті 330 КАС України, з урахуванням частини першої статті 349 КАС України. Щодо клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає, наступне. Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі - Закон № 3674-VІ). Керуючись частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Статтею 8 Закону № 3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Зважаючи невідповідність скаржника зазначеним умовам, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду, зокрема і суб`єкта владних повноважень. В той же час, звільнення юридичної особи від сплати судового збору, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Скаржник покликається на утруднену процедуру виділення коштів на сплату судового збору та відсутність таких на сплату судового збору. В той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Водночас колегія суддів звертає увагу, що скаржник є бюджетною установою, фінансове забезпечення якої починається із належним чином складеного та поданого уповноваженому органу бюджетного запиту, який своєю чергою має містити пропозиції до проекту бюджету на плановий бюджетний період з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього обов`язків. Інформація про дотримання бюджетної дисципліни та умови бюджетного забезпечення можуть слугувати належними та допустимими доказами за наявності підстав визначених спеціальним законом для відстрочення сплати судового збору. Проте скаржник не виконав вимог закону щодо надання суду належних та допустимих доказів з цього приводу. З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки організація процедури виділення коштів для сплати судового збору, матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень, не є належною підставою для відстрочення сплати судового збору в силу частини першої статті 8 Закону № 3674-VI. В порядку передбаченому частинами два та три статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 - 3 028 гривень. Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Отже, ставка судового збору, яку слід сплатити за подання цієї касаційної скарги, складає 2 422,40 грн (3 028 грн * 0,4 * 200%). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження та вимоги до суду касаційної інстанції із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали висновків та надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач: С.М. Чиркін Судді: Я.О. Берназюк В.М. Шарапа