LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС400/15050/23

від 10.12.2024 · Адміністративна

УХВАЛА 10 грудня 2024 року м. Київ справа №400/15050/23 адміністративне провадження №К/990/41343/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №400/15050/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачці середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку 25 листопада 2023 року по виплаті грошового забезпечення з 01 січня 2020 року по 23 лютого 2022 року; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку 25 листопада 2023 року по виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 01 січня 2020 року по 23 лютого 2022 року відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року№ 100» із застосуванням істотної частки середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені з врахуванням висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року позов частково задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за час затримки розрахунку з 24 лютого 2022 року до 19 січня 2023 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.02.2022 р. до 19.01.2023 р. в сумі 114 721,23 грн. (сто чотирнадцять тисяч сімсот двадцять одна гривня двадцять три копійки). У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , Військова частина НОМЕР_1 подали апеляційні скарги, обґрунтовані посиланням на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 23 лютого 2022 року по 18 липня 2022 року, з 19 липня 2022 року по 25 листопада 2023 року за шість місяців у сумі 102 839,64 грн., з відрахуванням податків та зборів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. До Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №400/15050/23. Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2024 року відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі. На виконання цієї ухвали та в межах встановленого у ній строку, скаржник направив до суду заяву, в якій скаржник просить продовжити строк для усунення недоліків. Проаналізувавши вищезазначене клопотання скаржника, Верховний Суд прийшов до наступних висновків. Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновку про можливість для продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків, для надання можливості скаржнику сплатити судовий збір в повному обсязі, строком у десять днів. Керуючись частиною третьою статті 3, статтею 121, статтею 332,КАС України, Суд - УХВАЛИВ :

1. Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків задовольнити.

2. Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги для сплати судового збору в повному обсязі.

3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк , Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»