Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/4441/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4441/24 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ЯНКІВСЬКА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 грудня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі,- В С Т А Н О В И В : Національна академія внутрішніх справ звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року позовну заяву задоволено. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що наказом ректора НАВС від 23.07.2017 року №114о/с ОСОБА_1 з 14.08.2017 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання НАВС. Між НАВС (Виконавцем), ГУ НП в Черкаській області (Замовником) та відповідачем (Особа) 22.11.2017 року укладено Контракт №2017/597 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - Контракт). Відповідно до Контракту, відповідач проходив в НАВС підготовку за державним замовленням на денній формі навчання здобувача вищої освіти бакалавра за спеціальністю «Право», і зобов`язався після закінчення навчання прибути до місця призначення та приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою. Пунктом 2.1.1. Контракту передбачено обов`язок Виконавця забезпечити навчання Особи згідно з освітньо-професійною програмою підготовки для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра, а також згідно з п. 2.1.2. Контракту, створити умови для теоретичної та практичної підготовки Особи згідно з освітньо-професійною програмою. Під час проходження підготовки, відповідач перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг. Після закінчення навчання, відповідно до наказу НАВС від 05.07.2021 року №690 відповідачу видано диплом бакалавра відповідно до напрямку підготовки. 15.04.2024 року на адресу НАВС надійшло повідомлення про те, що наказом ГУ НП в Черкаській області від 25.03.2024 року №99 о/с 29.03.2024 року звільнено відповідача зі служби до відпрацювання трирічного терміну після закінчення навчання. За таких умов, відповідно до п. 2.3.5. Контракту, відповідач зобов`язаний, у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, відшкодувати МВС України в особі Виконавця витрати, пов`язані з утриманням у ВНЗ, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідач проходив підготовку в НАВС з 14.08.2017 року по 05.07.2021 року. Вартість витрат пов`язаних з утриманням під час підготовки становить 95 763,60 грн, з яких: вартість грошового забезпечення - 15 045,36 грн; вартість продовольчого забезпечення - 35 826.68 грн; вартість медичного забезпечення - 362.62 грн; вартість речового забезпечення - 10 780,42 грн; вартість комунальних послуг та спожитих енергоносіїв без врахування періодів перебування у відпустках - 33 748,52 грн. 29.03.2024 року Головне управління Національної поліції в Черкаській області надіслало на адресу позивача повідомлення про зобов`язання відшкодування витрат, які пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі №953/12/11/02-2024, в якому зазначено про необхідність відшкодування витрат пов`язаних з утриманням у ВНЗ в сумі 32882,35 грн. 24.04.2024 року Головне управління Національної поліції в Черкаській області надіслало на адресу позивача лист №46/10/1448 «Про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у НАВС», в якому зазначено, що сума витрат становить 95763,60 грн та запропоновано відшкодувати дану шкоду. На підставі викладеного та у зв`язку з тим, що відповідачем в добровільному порядку витрати, пов`язані з утриманням останнього в навчальному закладі, у встановлений контрактом строк сплачено не було, позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон). Згідно з ч. 2 ст. 74 цього Закону підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається. Відповідно до частин 4, 5 цієї ж статті особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Тобто, вказані приписи зобов`язують особу, яка навчалася за державним замовленням у вищому навчальному закладі МВС України, у разі дострокового розірвання з нею контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 Закону, відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у такому закладі. Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах встановлений Порядком відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 (далі - Порядок №261). Згідно з пунктом 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Відповідно до пункту 3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку №261). Відповідно до пункту 5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася. Згідно з пунктом 6 Порядку №261 особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів. Примірна форма договору затверджується МВС. Відповідно до пункту 7 Порядку №261 сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису МВС. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа (пункт 8 Порядку №261). З огляду на вищевикладене, а також те, що з відповідачем достроково розірвано контракт у зв`язку зі звільненням його зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) та у зв`язку із тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті витрат, пов`язаних з його утриманням у Національній академії внутрішніх справ, в сумі 95763,60 грн, тому наявні підстави для стягнення з відповідача таких витрат. Щодо посилань представника відповідача на форс-мажорні обставини, судом першої інстанції було вірно зазначено наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, відшкодовують МВС України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Підпунктами 2, 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», передбачено лише дві підстави для звільнення зі служби в поліції без відшкодування витрат, а саме: за станом здоров`я - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Інших підстав для дострокового звільнення без відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, чинне законодавство України не передбачає. Враховуючи імперативний метод регулювання адміністративно-правових відносин, перелік підстав для звільнення зі служби в поліції без відшкодування витрат, зазначений у Законі України «Про Національну поліцію», є вичерпним, і інших підстав для звільнення з поліції без відшкодування витрат, законом не передбачено. В обґрунтування причин порушення умов контракту відповідач зазначив, що був змушений прийняти рішення про звільнення з поліції через хворобу своєї матері, та надав довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 08.04.2024 року №425719, якою ОСОБА_2 визнано інвалідом ІІ групи загального захворювання. Як було вірно встановлено судом першої інстанції, довідка МСЕК, надана відповідачем, містить висновок про умови та характер праці ОСОБА_2 , а саме їй протипоказані: важка фізична праця, тривала ходьба, статодинамічні навантаження. Відповідно до п. 27 «Положення про медико-соціальну експертизу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317, підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі. Водночас, відповідач не надав до акту встановлення факту здійснення відповідачем постійного догляду за ОСОБА_2 . Щодо посилань представника відповідача на невідповідність суми, яка підлягає стягненню, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач проходив підготовку в НАВС з 14.08.2017 року по 05.07.2021 року . Вартість витрат пов`язаних з утриманням під час підготовки становить 95 763,60 грн, з яких: вартість грошового забезпечення - 15 045,36 грн; вартість продовольчого забезпечення - 35 826.68 грн; вартість медичного забезпечення - 362.62 грн; вартість речового забезпечення - 10 780,42 грн; вартість комунальних послуг та спожитих енергоносіїв без врахування періодів перебування у відпустках - 33 748,52 грн. 29.03.2024 року Головне управління Національної поліції в Черкаській області надіслало на адресу позивача повідомлення про зобов`язання відшкодування витрат, які пов`язані з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі №953/12/11/02-2024, в якому зазначено про необхідність відшкодування витрат пов`язаних з утриманням у ВНЗ в сумі 32882,35 грн. 24.04.2024 року Головне управління Національної поліції в Черкаській області надіслало на адресу позивача лист №46/10/1448 «Про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у НАВС», в якому зазначено, що сума витрат становить 95763,60 грн та запропоновано відшкодувати дану шкоду. Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За таких обставин, враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.