Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/4998/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/4998/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року (суддя Хилько Л.І.) в справі № 340/4998/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2024 року № 000050122404 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 1 269 137,23 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 1 010 601,11 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 258 536,12 грн; податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2024 року № 000050112404 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 566 018,75 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 452 815,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 113 203,75 грн; податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2024 року № 000050162404 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 105 761,45 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 84 216,77 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 21 544,68 грн; податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2024 року № 000051142404 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020,00 грн; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23 квітня 2024 року № Ф-000050142404, якою вимагається сплатити заборгованість з єдиного внеску в розмірі 151 027,55 грн. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року призначено судову економічну експертизу у справі № 340/4998/24, проведення якої доручено судовому експерту Гавриш Г.О. На вирішення судового експерта поставлено наступні питання: - чи підтверджується документально висновок акту перевірки від 01.03.2024 року №1605/11-28-24-04/ НОМЕР_1 про порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 177.2, підпункт 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 1041048,82 грн, в т.ч. за 2018 рік у сумі 153824,65 грн, за 2021 рік у сумі 6904,34 грн та за 2022 рік у сумі 880319,83 грн та завищення суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 30447,41 грн, в т.ч. за 2019 у сумі 22104,65 грн, за 2020 рік у сумі 8343,06 грн? - чи підтверджується документально висновок акту перевірки від 01.03.2024 року №1605/11-28-24-04/ НОМЕР_1 про порушення ФОП ОСОБА_1 підпункту 1.1 -1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України в частині заниження суми податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 86854,07 грн, в т.ч. за 2018 рік у сумі 12818,72 грн, за 2021 рік у сумі 575,36 грн та за 2022 рік у сумі 73359,99 грн та завищення суми податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 2537,30 грн, в т.ч. за 2019 рік у сумі 1842,05 грн, за 2020 рік у сумі 695,25 грн? - чи підтверджується документально висновок акту перевірки від 01.03.2024 року №1605/11-28-24-04/ НОМЕР_1 про порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в частині заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 452815 грн, в т.ч. за грудень 2018 року на суму 89706 грн, за грудень 2019 року на суму 170711 грн, за грудень 2022 року на суму 192397 грн? - чи підтверджується документально висновок акту перевірки від 01.03.2024 року №1605/11-28-24-04/ НОМЕР_1 про порушення ФОП ОСОБА_1 частини 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та пункту 3 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, в частині заниження суми податкового зобов`язання по єдиному внеску на загальну суму 151027,55 грн, в тому числі за 2022 рік на 151027,55 грн? - чи підтверджується документально висновок акту перевірки від 01.03.2024 року №1605/11-28-24-04/ НОМЕР_1 про порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 176.2 "а", "б", "г" статті 176 Податкового кодексу України, в частині подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за IІ квартал 2019 року з недостовірними відомостями? - чи підтверджується документально висновок акту перевірки від 01.03.2024 року №1605/11-28-24-04/ НОМЕР_1 про порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 1 частини 2 статті 6, частини 5 статті 8, пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в частині заниження єдиного внеску із заробітної плати найманих працівників за червень 2019 року у сумі 4474,80 грн? В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає про необґрунтованість належним чином позивачем необхідності призначення судової економічної експертизи, а також про те, що висновки податкової перевірки зроблені на підставі дослідження первинних документів, відомостей відповідних реєстрів. За відсутності будь-яких зауважень позивача до арифметичних розрахунків та методології їх проведення фактично ставиться під сумнів правова складова висновків акту перевірки, що не віднесено до компетенції судової економічної експертизи. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Суд першої інстанції, враховуючи необхідність з`ясування питання, чи підтверджуються документально висновки акту податкової перевірки, сприяючи стороні позивача у наданні доказів, вважав можливим призначити судову економічну експертизу. Здійснюючи апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд виходить з наступного. Судом встановлено, що предметом доказування в цій справі є правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, військового збору, а також наявність підстав для нарахування єдиного внеску, за наслідками податкової перевірки, якою встановлено порушення позивачем податкового законодавства. Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно з частиною першою статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Відповідно до приписів частини першої статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. За позицією апелянта в спірному випадку відсутні підстави для призначення судової економічної експертизи, позаяк у позивача відсутні будь-які зауваження до арифметичних розрахунків та методології їх проведення, тому вважає, що позивачем фактично ставиться під сумнів правова складова висновків акту перевірки, що не віднесено до компетенції судової економічної експертизи. Частиною другою статті 101 КАС України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-XII судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Пунктом 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, встановлені основні види (підвиди) експертизи, серед яких визначений такий вид (пункт 1.2.3) як економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій. Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 також затверджено Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, пунктом 1.1 глави 1 «Експертиза документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності» розділу ІІІ «Економічна експертиза» яких передбачено, що основними завданнями експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності є визначення, зокрема, документальної обґрунтованості, задекларованої платником податку бази оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми податку, що підлягає сплаті за певний звітний період, визначеної органом податкового контролю; документальної обґрунтованості окремих елементів податків та зборів, визначених платником у відповідних деклараціях (розрахунках, звітах). Вирішення питань, що належать до компетенції органів державного фінансового та податкового контролю (здійснення експертами-економістами перевірки певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності установ, організацій, підприємств з метою виявлення наявних фактів порушення законодавства, фактів порушення податкового законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб), не належить до завдань економічної експертизи. Виходячи з акту податкової перевірки, підставою збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість є, зокрема, висновок контролюючого органу про завищення позивачем витрат на вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, а також витрат за рахунок вартості товарно-матеріальних цінностей, які не реалізовані та не рахуються в залишках (нестача ТМЦ, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю), що вплинуло на формування об`єкта оподаткування військовим збором, а також на розмір ЄСВ. За позицією позивача контролюючий орган при формулюванні висновків акту перевірки не взяв до уваги інформацію, що міститься в Єдиному реєстрі акцизних накладних, дані бухгалтерських документів, які надавались для перевірки, акцизних накладних, а виключно застосовано дані Єдиного реєстру податкових накладних, які не можуть братися для контролю за отриманням, зберіганням та реалізацією пального. Тобто, в контексті спірних правовідносин дослідженню підлягають не тільки правові питання, але й питання саме документального підтвердження висновків контролюючого органу. За таких обставин суд визнає обґрунтованими призначення судом першої інстанції судової економічної експертизи із поставлених судом першої інстанції питань. Суд не може погодитися із аргументом апелянта стосовно відсутності підстав для призначення судової економічної експертизи через те, що у позивача відсутні будь-які зауваження до арифметичних розрахунків та методології їх проведення, тому позивачем фактично ставиться під сумнів правова складова висновків акту перевірки, що не віднесено до компетенції судової економічної експертизи, адже вище судом вказано на необхідність в цій справі не тільки дослідження первинних документів та податкової звітності, а й дослідження питання саме документального підтвердження виявлених під час перевірки порушень. Згідно з частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні. Відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі не підлягає касаційному оскарженню після її перегляду в апеляційному порядку. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року в справі №340/4998/24 залишити без задоволення. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року в справі № 340/4998/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 11 грудня 2024 року та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 11 грудня 2024 року. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов