Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/5585/23-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/5585/23-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович Суддя-доповідач - Сушко О.О. 06 грудня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на роботі, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив: - визнати протиправним та скасувати наказ №187 від 11.07.2023 про звільнення зі служби цивільного захисту підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ; - поновити підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 на займаній посаді; - стягнути з Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.07.2023 по день поновлення на службі. Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що не погоджується із наказом №187 від 11.07.2023, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Вказував, що через особисті неприязні стосунки із керівництвом, під час проходження служби, для нього створювались обставини, через які він ніс службу з певними ускладненнями. У квітні місяці 2023 року атестаційною комісією йому було запропоновано іншу посаду, на яку він погодився. Керівництвом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області було застосовано до нього психологічний тиск для написання ним рапорту про звільнення за згодою сторін. При цьому, було гарантовано подальше проходження служби на тій же посаді. У зв`язку із цим, ним був написаний рапорт від 30.05.2023 про звільнення за згодою сторін. Водночас, як зазначав позивач, реального бажання звільнятися у нього не було, про що свідчить рапорт від 02.06.2023 про відкликання раніше поданого рапорту від 30.05.2023, що на думку позивача, є підставою для визнання оскаржуваного наказу незаконним. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що згідно контракту №79/19, до якого вносились зміни контрактом від 21.04.2022 №57-22, ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту ДСНС у Чернівецькій області. 30.05.2023 позивач звернувся до начальника Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області з рапортом, в якому просив звільнити його зі служби цивільного захисту відповідно до пп. 10 п. 176 (за згодою сторін) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу. 01.06.2023 позивачем подано до начальника Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області рапорт, в якому доповів, що з 01.06.2023 перебуває на лікарняному, у зв`язку із хворобою. 02.06.2023 позивачем подано до начальника Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області рапорт про відкликання рапорту про звільнення від 30.05.2023. Відповідачем складено акт про відмову позивачем від проведення індивідуальної бесіди перед звільненням із служби цивільного захисту від 11.07.2023 та акт про відмову від отримання особистих документів при звільненні із служби цивільного захисту від 11.07.2023. Наказом Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області від 11.07.2023 №187 (по особовому складу) звільнено підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника Головного управління, із служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 9 (за згодою сторін) 11 липня 2023. Від ознайомлення зі змістом наказу Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області від 11.07.2023 №187 позивач відмовився, про що складено акт про відмову від ознайомлення з наказом про звільнення із служби цивільного захисту від 11.07.2023. 11.07.2023 на адресу позивача надіслано повідомлення про необхідність отримання трудової книжки. Наказом Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області "Про внесення змін до наказу від 11.07.2023 №187" від 17.08.2023 №237 (по особовому складу) внесено до наказу Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області від 11.07.2023 №187 "Про звільнення зі служби цивільного захисту", яким серед іншого внесено зміни у абзац 2 слова "11 липня 2023 року" замінено словами "та виключити з кадрів ДСНС 19 липня 2023 року". Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій (далі - Положення № 1052). Згідно із Положенням №1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. На підставі пункту 15 Положення №1052 ДСНС є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства. Порядок прийняття, проходження та звільнення зі служби цивільного захисту врегульовано Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ України). В силу ч. 1 ст.101 КЦЗ України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Пунктом 1 ч. 1 ст. 103 КЦЗ України передбачено, що з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту укладається контракт про проходження служби цивільного захисту. За змістом ч. 3 ст. 21 КЗпП України, контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 103 КЦЗ України, контракт щодо проходження служби цивільного захисту укладається з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту на строк від трьох до п`яти років. Частиною 4 ст. 103 КЦЗ України визначено, що форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу. Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов`язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту визначається Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593 (далі - Положення). Служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період (п. 2 Положення). Відповідно до п. 3 Положення особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання. Згідно п. 33 Положення, на службу цивільного захисту із зарахуванням до кадрів ДСНС приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни з повною загальною середньою освітою, які досягли 18-річного віку, відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я виконувати службовий обов`язок. Пунктом 45 Положення передбачено, що контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби. Нормами п. 173 Положення зазначено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) - якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", і за станом здоров`я придатні до військової служби. На виконання пункту 175 Положення, перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту (крім осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, призначення (звільнення) яких здійснюється Кабінетом Міністрів України) безпосередні або прямі керівники (начальники) проводять з нею індивідуальну бесіду. У ході бесіди роз`яснюється порядок звільнення, уточнюються підстави та строк звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування в резерві служби цивільного захисту, визначається територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого буде направлено особу після звільнення. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань, пов`язаних із звільненням, та в разі потреби видається направлення до лікарсько-експертної комісії для обстеження. За наявності кількох підстав для звільнення особа рядового і начальницького складу обирає одну з них. До участі в бесіді в разі потреби можуть залучатися фахівці кадрової, юридичної, фінансової та інших служб. Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового і начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуш бесіди долучається до матеріалів щодо звільнення та зберігається в особовій справі. У разі коли під час бесіди особа, яка звільняється, порушує питання, що належать до повноважень прямих керівників (начальників), керівник (начальник), який проводив бесіду, доповідає про них старшому прямому керівникові (начальникові). Як свідчать матеріали справи, позивач відмовився від проведення індивідуальної бесіди перед звільненням із служби цивільного захисту від 11.07.2023, про що складено відповідний акт. Пунктом 176 Положення визначено ряд підстав при настанні яких дія контракту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту. Серед таких підстав визначено пп. 9, згідно якого контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту за згодою сторін. Відповідно до п. 177-4 Положення, особа рядового або начальницького складу звільняється із служби цивільного захисту за згодою сторін за умови попередньої домовленості між нею та відповідним керівником органу та підрозділу цивільного захисту. Звільнення здійснюється у строк, визначений сторонами. Звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється їх начальниками (керівниками), яким таке право надано відповідно до номенклатури посад, а осіб начальницького складу, які мають спеціальні звання від полковника служби цивільного захисту та вище, - виключно Головою ДСНС (п.185 Положення) Крім того, трудові відносини всіх працівників, правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, врегульовані Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України). Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Підстави припинення трудового договору встановлено ст. 36 КЗпП України, підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника статтями 38 і 39 цього Кодексу, підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - статтями 40, 41, 43, 431 і підстави розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) ст. 45 цього Кодексу. Однією з підстав припинення трудового договору, зокрема, є угода сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України). У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може відбутися лише тоді, коли власник або уповноважений ним орган і працівник дійшли взаємної згоди. Припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою. Як свідчать матеріали справи, 30.05.2023 позивач звернувся до начальника Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області з рапортом, в якому просив звільнити його зі служби цивільного захисту відповідно до пп. 10 п. 176 (за згодою сторін) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу. У зв`язку із цим, наказом Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області від 11.07.2023 №187 (по особовому складу) звільнено підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника Головного управління, із служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 9 (за згодою сторін) 11 липня 2023. З огляду на викладене, у позивача наявне волевиявлення на припинення служби та наявність домовленості між позивачем і відповідачем щодо припинення служби. Слід звернути увагу позивача на те, що з моменту подання ним до Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області рапорту про звільнення, у відповідача виникає обов`язок щодо його розгляду та прийняття рішення за результатами його розгляду. Таким чином, приймаючи оскаржуваний наказ про звільнення від 11.07.2023 №187, Головне управління ДСНС України у Чернівецькій області діяло у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому, доводи позивача щодо написання рапорту про звільнення під психологічним тиском, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги, оскільки жодного належного та допустимого доказу вчинення такого тиску позивач до суду не надав. Варто акцентувати увагу на тому, що ні у позовній заяві, ні в уточненій позовній заяві, ні в апеляційні скарзі, позивач не зазначив, у чому саме виражався тиск, яким чином, коли конкретно, в яких умовах і ким він здійснювався. Посилання позивача на те, що реального бажання звільнятися у нього не було, про що свідчить рапорт від 02.06.2023 про відкликання раніше поданого рапорту від 30.05.2023, що на думку позивача, є підставою для визнання оскаржуваного наказу незаконним, є безпідставними. З матеріалів справи встановлено, що дійсно 02.06.2023 позивачем подано до начальника Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області рапорт про відкликання рапорту про звільнення від 30.05.2023. Водночас, вказаний рапорт про відкликання рапорту про звільнення від 30.05.2023 надіслано позивачем до відповідача супровідним листом від 11.07.2023 та отримано відповідачем 13.07.2023, що підтверджується копією конверту. Відтак, рапорт про відкликання рапорту про звільнення від 30.05.2023 отримано відповідачем 13.07.2023, тобто після прийняття оскаржуваного наказу про звільнення від 11.07.2023 №187, а тому не може свідчити про порушення права позивача з боку відповідача. Тому, вказане спростовує доводи позивача щодо не розгляду відповідачем поданого ним рапорту від 02.06.2023 про відкликання рапорту про звільнення від 30.05.2023. Стосовно посилань позивача на прийняття відповідачем у серпні 2023 рішення про звільнення його зі служби цивільного захисту 19 липня 2023, тобто заднім числом, слід зазначити наступне. Судом встановлено, що позивач з 01.06.2023 по 09.06.2023 та з 11.07.2023 по 18.07.2023 був тимчасово непрацездатним у зв`язку із захворюванням. У зв`язку із цим, наказом Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області "Про внесення змін до наказу від 11.07.2023 №187" від 17.08.2023 №237 (по особовому складу) внесено до наказу Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області від 11.07.2023 №187 "Про звільнення зі служби цивільного захисту" зміни, яким серед іншого внесено зміни у абзац 2 слова "11 липня 2023 року" замінено словами "та виключити з кадрів ДСНС 19 липня 2023 року". Тобто, слід звернути увагу позивача на те, що наказ Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області "Про внесення змін до наказу від 11.07.2023 №187" від 17.08.2023 №237 не є наказом про звільнення позивача. Варто наголосити на тому, що зазначеним наказом лише внесено зміни до прийнятого 11.07.2023 Головним управлінням ДСНС України у Чернівецькій області наказу про звільнення позивача зі служби цивільного захисту №187 в частині дати звільнення позивача зі служби. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.