Постанова Тернопільський апеляційний суд № 595/1692/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 595/1692/24Головуючий у 1-й інстанції Созанська Л.І. Провадження № 33/817/846/24 Доповідач - Галіян Л.Є. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 грудня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є. з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рекуша О.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рекуша О.Р. на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 12 листопада 2024 року,- В С Т А Н О В И Л А : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень. Згідно даної постанови, 10 жовтня 2024 року о 16 год. 41 хв. в с. Язловець по вул. Поле водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «SkodaOctavia», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору «Alcotest Dragеr 6810», результат тесту позитивний 2,43 проміле, їхати в медичний заклад не бажав, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказані вимоги мотивує тим, що поліцейськими порушено порядок проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, а його зупинка була безпідставною. Вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні, об`єктивні та беззаперечні докази того факту, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, а огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений на місці зупинки відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП є недійсним, оскільки водій не висловив свою згоду із результатом огляду. Розглянувши матеріали справи, заслухавши апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити з мотивів викладених у ній, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступного висновку. Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 147527 від 10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції, пройшов огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу газоаналізатор Drager Alcotest 6810» №-ARBL-0858. Факт перебування в стані алкогольного сп`яніння підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме результатами тесту, проведеного за допомогою застосування приладу газоаналізатор Drager Alcotest 6810 прилад ARBL-0858 , згідно з якими рівень алкоголю становив 2,43%о. При цьому, результати огляду за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810, останнє калібрування якого здійснювалось 30.04.2024 року, що вбачається з роздруківки результату огляду, що є належним доказом у справі. Так, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. На виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 .. Долучені відеозаписи відображають події щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці зі згоди водія та результат огляду-2,43 ‰ . Вказаний відеозапис є належним доказом, оскільки на ньому чітко зафіксований факт проходження огляду на стан сп`яніння та встановлення факту перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, вказані обставини ОСОБА_1 у встановленому процесуальним законом порядку не спростовані. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі. Отже, матеріалами справи встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов`язкової присутності двох свідків при проведенні огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння. Зі змісту вимог ч.3 ст.266 КУпАП вбачається, що огляд на визначення стану сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами. З долученого до матеріалів справи відеозапису, на якому зафіксовано процес проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції, вбачається, що останній беззаперечно погодився на пропозицію працівника поліції пройти огляд поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. З результатом, визначеним технічним приладом газоаналізатора «Alcotest DRAGER 6810» - 2,43 ‰ (проміле) ОСОБА_1 був ознайомлений та погодився з таким результатом і не висловив бажання пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Таким чином доводи сторони захисту про порушення поліцейськими порядку огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, які не з`ясували у нього чи не бажає він ще пройти огляд у закладі охорони здоров`я, не ґрунтуються на матеріалах справи. Працівниками поліції також складено Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, із яким останній був ознайомлений та поставив свій підпис про згоду із результатом огляду. Крім того, ОСОБА_1 під час спілкування з патрульними поліцейськими сам повідомив, що вживав алкоголь напередодні. Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено підстави огляду, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та роз`яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Що стосується доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 був безпідставно зупинений працівниками поліції, то такі спростовуються даними відеозапису, із якого вбачається, що патрульний автомобіль їхав за автомобілем ОСОБА_1 і після зупинки працівник поліції повідомляв останньому про те, що причиною зупинки авто було те, що водій не користувався ременем пасивної безпеки, а в подальшому не пред`явив посвідчення водія, і з цього приводу також заперечень не було. Судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено. Що стосується призначеного стягнення ОСОБА_1 , то воно судом першої інстанції визначено вірно з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КупАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його сімейного стану, характеризуючих даних, враховано відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за вчинене правопорушення та визначив стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Отже, судом першої інстанції в повній мірі враховано вимоги з якими закон пов`язує призначення стягнення, а також ті, на які вказує апелянт у своїй скарзі, а тому його доводи про скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, у зв`язку із чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рекуша О.Р. залишити без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 12 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя