LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4805275/797/23

від 14.05.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішенняБрусилівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2023 року, - без змін.

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №275/797/23 Головуючий у 1-й інст. Миколайчук П. В. Категорія 46 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М., за участю секретаря Антоневської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 275/797/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Миколайчука П. В.,- ВСТАНОВИВ: У липні 2023 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що 13 вересня 2019 року між ПАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" та ОСОБА_2 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № EP- 101111878, забезпечений транспорт Mercedes-benz 312D, д.р.н. НОМЕР_1 . 10 травня 2020 року за участю забезпеченого транспортного засобу Mercedes-benz 312D, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Volkswagen Jetta, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 сталася ДТП. Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2020 року провадження в справі про адміністративні правопорушення № 275/422/23 відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито з нереабілітуючих підстав - закінченням строків, передбачених законом для накладання адміністративного стягнення. В подальшому позивачем виплачено страхове відшкодування власнику транспортного засобу Volkswagen Jetta, д.р.н. НОМЕР_2 , в розмірі 98000 грн. Оскільки відповідач керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в порядку регресу 98000 грн. Таким чином, просив суд стягнути з ОСОБА_1 виплачене страхове відшкодування в сумі 98000 грн Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 98 000 грн. Вирішено питання про стягнення судових витрат. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, зазначає, що відповідно до постанови Брусилівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2020 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ч. 1 ст. 130 КУпАП він винним не визнавався. Провадження у даній справі будо закрито у зв`язку з закінченням строків, передбачених законом для накладення адміністративного стягнення. Таким чином, доказування факту його перебування під час ДТП в стані алкогольного сп`яніння повинно було бути здійснено позивачем на загальних підставах та обґрунтовано належними та допустимими доказами. Таких доказів позивачем надано не було. Проте суд дійшов висновку про те, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, при цьому взявши до уваги доказ, який є недопустимим. Судом на клопотанням позивача витребувано матеріали справи № 275/422/20 про адміністративне правопорушення відносно нього за ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП. У даних матеріалах міститься доказ, який суд взяв до уваги як допустимий, а саме акт КНП «Брусилівська лікарня» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 10 травня 2020 року. Однак даний висновок не є допустимим доказом, оскільки огляд проведено більше ніж через дві години після ДТП. Натомість, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09.11.2015 року та вимог ст. 266 КУпАП, огляд на стан сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Судом встановлено та не оспорювалося сторонами той факт, що відповідний огляд проведено через 2 години 10 хвилин після ДТП. Тобто акт медичного огляду, складений з порушенням вимог Інструкції та вимог ст. 266 КУпАП, не являється допустимим доказом. Покази свідків та його пояснення, що у той день він пив пиво, також не являються допустимими доказами, оскільки лише огляд на стан сп`яніння, проведений з чітким дотриманням процедури самого огляду, є належним та допустимим доказом перебування особи у стані сп`яніння. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін. Зокрема, зазначає, що відповідно до постанови Брусилівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2020 року судом встановлено вину відповідача у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, проте провадження у справі закрито з нереабілітуючих підстав - закінченням строків, передбачених законом для накладання адміністративного стягнення. Медичний огляд відповідача на стан алкогольного сп`яніння було проведено в установленому законом порядку у КНП «Брусилівська лікарня». Органами Національної поліції було проведено всі відповідні дії та встановлено, що відповідач керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 сталася ДТП за участю транспортного засобу Mercedes-benz 312D, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Volkswagen Jetta, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Під час фіксації наслідків ДТП, працівниками поліції було встановлено факт перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, який було виявлено за наслідками медичного огляду в Брусилівській ЦРЛ. Ці обставини слугували підставою для складення відносно ОСОБА_1 матеріалів про адміністративне правопорушення за ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП. Цивільна відповідальність транспортного засобу Mercedes-benz 312D, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 забезпечена полісом № EP- 101111878 від 13.09.2019 (а.с.6). Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження в справі відносно ОСОБА_1 про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрито у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова суду не містить висновку про винуватість особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 7). Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 19377 від 16.06.2020 року, ремонтної калькуляції № 19377 та протоколу огляду власнику колісного транспортного засобу № 18951 від 22.09.2020 року було зафіксовано факт пошкоджень та визначено розмір завданого збитку (а.с. 11-32). Згідно з розрахунком суми страхового відшкодування до справи № 200000306630 від 01.07.2020 року вартість відновлювального ремонту становить 273160, 61 грн. (а.с. 31). Інший учасник ДТП, водій транспортного засобу Volkswagen Jetta, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 повідомив позивача про факт ДТП з подальшим проханням виплатити узгоджену суму страхового відшкодування (а.а.с. 8, 32). Сума узгодженого страхового відшкодування була виплачена ОСОБА_3 згідно з платіжним дорученням № РЗ065433 від 02.07.2020 року (а.с.34). Також в судовому засіданні досліджено матеріли справи № 275/422/20 щодо ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме: протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 10.05.2020 року, письмові пояснення потерпілого ОСОБА_3 , у який він вказує на перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння після аварії (а.с.4), письмові пояснення ОСОБА_1 , у який він вказує на вжиття пива перед керуванням авто (а.с.5), висновок КНП «Брусилівська лікарня» від 10.05.2020 року, відповідно до якого о 20.10 год ОСОБА_1 перебував у стані сп`яніння (а.с.7), протоколом судового засідання, у якому, зокрема, ОСОБА_1 заперечував вжиття алкоголю, а потерпілий вказував на стан сп`яніння ОСОБА_1 після ДТП (а.а. с.30,37). Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до вимог статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до п.п. «а» п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення. Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону. Вищенаведене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду викладеними у постановах: від 04 березня 2020 року у справі N 641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі N 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі N 927/623/18; від 29.04.2020 у справі N 686/4557/18. З точки зору матеріального (сутнісного) підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв`язку із чим відновлюються її добре ім`я, репутація), а нереабілітуючими - обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності. Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою / нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення. Таким чином, закриття провадження у справі за закінченням строків накладення адміністративного стягнення свідчить як про подію правопорушення, так і про вину у вчиненні правопорушення відповідної особи. В ході розгляду справи ОСОБА_1 користувався правничої допомогою, його захисник звертався з клопотанням про закриття провадження саме в зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, жодних висновків про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанова суд від 21 вересня 2020 року не містить, в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили та має для суду преюдиційний характер. Також, з досліджених матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 275/422/20 вбачається, що згідно з протоколом від 10.05.2020 року, висновку КНП «Брусилівська лікарня» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.05.2020 року відносно ОСОБА_1 та письмових пояснень самого ОСОБА_1 від 10.05.2020рокуї, який вказував на вживання пива, останній перебував в стані алкогольного сп`яніння. Законодавець, визначаючи, у п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», стан сп`яніння водія як підставу для регресної вимоги страховика (котрий задовольнив вимоги третьої особи), жодним чином не обмежував у способах чи засобах доведення цієї обставини. Та обставина, що огляд було проведено більш як через дві години після події ДТП не впливає на належність та допустимість вказаного письмового доказу при розгляді даної цивільної справи. Згідно з Інструкцією двогодинний строк на доставку особи до закладу охорони здоров`я встановлюється не з часу вчинення ДТП, а саме з часу виявлення поліцейським підстав для проведення огляду, що, вочевидь, не завжди тотожне моменту ДТП. Суду не було надано належних доказів на підтвердження тієї обставини, що огляд ОСОБА_1 проведено пізніше ніж через дві години саме з моменту виявлення підстав для його проведення. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду. Керуючись ст. ст. 259,268,270, 367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішенняБрусилівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2023 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»