Постанова Київський апеляційний суд № 361/9375/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий у суді першої інстанції: Василенко Т.К. Єдиний унікальний номер справи № 361/9375/24 Апеляційне провадження № 33/824/5494/2024 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мережко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2024 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн з позбавленням прав керування транспортними засобами на строк три місяці. Не погоджуючись із постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. У апеляційній скарзі просить постанову скасувати та закрити провадження у зв`язку із відсутністю в його діях порушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ані в протоколі, ані в оскаржуваній постанові не зазначено, яку саме частину ст. 121 КУпАП апелянт повторно порушив. Наголошує, що відповідальність за технічний стан та укомплектування автотранспортних засобів покладається не на водія, а на власника транспортного засобу чи уповноважену особу, яка несе відповідальність за технічний стан. Зазначає, що власником автотранспортного засобу «Богдан А-09202» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 , а апелянт працює на нього водієм та не може відмовлятися від виходу на лінію при допуску транспортного засобу механіком, який відповідає за технічний стан транспорту. Вважає, що суд першої інстанції не дотримався вимог статей 245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов'язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Також ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. Клопотання мотивує тим, що апелянт не був присутній під час розгляду справи у суді першої інстанції, оскільки не отримував повідомлення про дату і час розгляду справи. Про оскаржувану постанову апелянт дізнався 07 жовтня 2024 року з Єдиного реєстру судових рішень, після його опублікування. Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови. З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 04 жовтня 2024 року, а апеляційна скарга на неї подана 17 жовтня 2024 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження. Вважаю, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 не був присутнім під час оголошення постанови. Натомість, у матеріалах справи міститься зворотнє повідомлення від 16 жовтня 2024 року про отримання ОСОБА_1 оскаржуваної постанови. Отже, суд вважає за можливе визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови поважними та поновити вказаний строк. В судове засідання, призначене на 05 грудня 2024 року, до Київського апеляційного суду з`явився ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Костанян С.Е., які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити із викладених підстав. Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вважаю апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №111102, 02 серпня 2024 року о 12 год. 40 хв. в Київській обл., м. Бровари, вул. Степана Бандери, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Богдан А-09202, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом м.Бровари - м. Київ, у якого відсутній працездатний вогнегасник та відсутня автобусна медична аптека, чим порушив п. 2.3а Правил дорожнього руху та п. 6.8.22 ДСТУ 3649, повторне порушення протягом року, постанова БАД 78629 від 03 січня 2024 року. Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Так, щодо ОСОБА_1 було складено протокол про вчинення ним порушення п.2.3а Правил дорожнього руху, яким передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу, а також п.6.8.22 ДСТУ 3649, яким передбачено, що поручні в автобусах та тролейбусах, запасне колесо, акумуляторні батареї, вогнегасники, медична аптечка, номерні знаки мають бути надійно закріплені в місцях, згідно з конструкцією КТЗ. Частиною 4 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1-ч.3 ст.121 КУпАП. На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №111102 від 12 серпня 2024 року, картка обліку адміністративного правопорушення від 12 серпня 2024 року, довідку визначення повторності порушення ПДР, постанову серії БАД 78629 від 03 січня 2024 року відповідно до якої, ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 4 ст.121 КУпАП. При цьому, згідно зі ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Відтак, враховуючи характер вчиненого правопорушення, що не являє собою особливої суспільної небезпеки, особу правопорушника, який працює водієм, відсутність умислу, що відповідно пом`якшує відповідальність, у зв`язку з чим вважаю, що на підставі ст.22 КУпАП ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити. Суд також враховує, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого, звертається увага на те, що виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.). З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2024 рокущодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасуванню, з постановленням нової постанови, якою ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 212-3 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження підлягає закриттю. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати. Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 212-3 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Провадження у справі закрити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.В. Мережко