LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4813497/865/23

від 03.12.2024 ·
Резолютивна:Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Сахабутдінова Віктора Юрійовича - залишити без задоволення. Рішення Болградського районного суду Одеської області від 06 березня 2024 року- залишити без змін.

Номер провадження: 22-ц/813/5039/24 Справа № 497/865/23 Головуючий у першій інстанції Раца В. А. Доповідач Кострицький В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.12.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді - Кострицького В.В., суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В. учасники справи: позивач - Акціонерне товариство "Універсал Банк" відповідач - ОСОБА_1 представник відповідача - ОСОБА_2 розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційні скарги ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 та Сахабутдінова Віктора Юрійовича , який діє в інтересах Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК"на рішення Болградського районного суду Одеської області від 06 березня 2024 року, ухвалене у складі судді Раца В.А., у приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг "Monobank",- встановив: Короткий зміст обставин справи. 24.04.2023 року представник позивача - Сахабутдінов В.Ю., який діє на підставі довіреності №227 ЮД1 від 05.10.2022 року (а.с.39), звернувся до суду з цим позовом та просить постановити судове рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 01.10.2020 року у розмірі 68 888,86 грн. станом на 13.03.2023 року та понесені судові витрати за розгляд справи, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект «monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікація клієнта очно у відділенні банку; очно співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці; очно кредитним агентом у точці. Починаючи з травня 2020 року відеоверифікація працівником банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 01.10.2020 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4 % на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8 % річних). Станом на 04.02.2023 року у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 04.02.2023 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.5,18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу». Оскільки позичальник свої зобов`язання по кредитному договору не виконав, станом на 13.03.2022 року у нього утворилась заборгованість, в сумі 68 888,86 грн., яка складається з тіла кредиту, в зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду із даним позовом. Короткий зміст судового рішення Рішенням Болградський районний суд Одеської області від 06 березня 2024 року позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг "Monobank" - задоволено частково. В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначав, що банк, визначивши предмет позову як стягнення заборгованості у розмірі 68 888,86 грн., фактично включив до цієї суми і проценти, сума «тіла кредиту» неодноразово збільшувалась банком на суми, які відповідач не був зобов`язаний сплачувати (відсотки), що призвело до безпідставного збільшення залишку простроченої заборгованості за тілом кредиту. Встановивши зазначені обставини, суд вважав неправомірним та безпідставним списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення за процентами, та вважає, що ці кошти повинні бути спрямовані на погашення тіла кредиту та відповідно зменшення суми заборгованості за тілом кредиту. З наданої банком виписки по картковому рахунку, де відображено рух коштів по рахунку за період з 01.10.2020 року по 02.02.2023 року, вбачається, що в рахунок кредитного ліміту позичальником було отримано коштів у загальній сумі 416 529 грн. 59 коп., в цю суму увійшли нараховані відсотки, в тому числі сума овердрафту. За цей же період останній здійснив поповнення рахунку за вказаною карткою на загальну суму 347 640 грн. 73 коп. При цьому, баланс на початок періоду становить 5 000,00 грн. та на кінець періоду становить за мінусом 33 888,86 грн. (тобто це сума овердрафту). Встановити суму тіла кредиту з наданих сторонами доказів не представилося можливим. Позивач у суму витрат - 416 529,59 грн. включив суми нарахованих відсотків, а відповідач не надав суду відповідного розрахунку коштів, якими він фактично користувався (знімав з кредитного ліміту) за вказаний період (тіло кредиту). Суд виходив з того, що оскільки сторони у кредитному договорі не передбачили нарахування з позичальника відсотків та інших платежів у розрахованому позивачем розмірі, то зарахування вказаних сум на погашення тілу кредиту буде не правомірним. Вказане свідчить, що станом на 02.02.2023 року у відповідача була наявна заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту), але визначити її не представляється можливим, так як сторони не надали суду відповідних розрахунків, тому суд вважає за необхідним визначити загальну суму заборгованості в розмірі кредитного ліміту - 35 000 грн. 00 коп., на яку фактично розраховавув відповідач та якою користувався, тобто вона підлягає стягненню з останнього в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 01 жовтня 2020 року. Доводи апеляційної скарги Не погодившись з рішенням, представник відповідача подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Болградського районного суду Одеської області від 06.03.2024 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» - відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального право і без врахування обставин справи у зв`язку із чим підлягає скасуванню. Вказує, детальний розрахунок заборгованості, який би відповідав вимоґам Постанови НБУ № 49 від 08.06.2017 року «Про затвердження Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» позивачем попри його витребування судом Ухвалами від від 13.11.2023, 18.12.2023 та 05.02.2024 року - надано не було. Також, суд посилається і на Виписку по рахунку. При цьому, поза увагою суду залишилось те, що, згідно Виписки по рахунку, станом на 17.04.2023 року, заборгованість значиться в розмірі - 33 886, 23грн., а з рахунку позивачем вже списано судові витрати в розмірі 2 684грн. Отже, попри ствердження позивача про первинність зазначеного документу, враховуючи можливість з боку позивача коригування такого документу, зазначене ставить під сумнів його первинність в цілому, що унеможливлює його оцінки в статусі первинного документу. Зазначає, що з наявних у матеріалах справи документів, взагалі не убачається за можливе встановити факт надання грошей та дійсний розмір заборгованості. Наявні в матеріалах справи документи не підтверджують факту початку кредитування із подальшими нарахуваннями, що в свою чергу унеможливлює встановити такі необхідні складові як початок кредитування, дійсний його розмір, початок виникнення заборгованості та порядок і правильність її нарахування. Також, в матеріалах справи відсутнє підтвердження доведення до позичальника до укладання Договору, інформації про істотні характеристики послуги з надання споживчого кредиту (без застави), що суперечить вимогам ст.9 ЗУ «Про споживче кредитування», проте, на офіційному сайті позивача міститься формуляр з наведеною вище інформацією та формулами за якими розраховується процентна ставка, який позивачем надано не було. В своїй апеляційній скарзі представник позивача просить рішення Белградського районного суду Одеської області від 06.03.2024р скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 33 888,86 гривень та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01.10.2020 року у розмірі 68 888,86 грн.. - задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що АТ «Універсал Банк» вважає вказане рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості в розмірі 33 888,86 гривень необґрунтованим та таким, що винесене на підставі неповного та необ`єктивного з`ясування обставин справи, а також наявних доказів. Вказує, особливістю проекту монобанк є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Умови, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.tia/ternis. що включають тарифи, паспорт споживчого кредиту Чорної картки Монобанк. Згідно скрінштоту з сайту https://www.monobank.ua/tenns вбачається, що правила в редакції 01.10.2020 року були дійсні в період з 21.09.2020 по 06.10.2020 року (додані до позову) Анкету-заяву клієнтом було підписано 01.10.2020 p., відповідно саме в цей період були дійсні правила в редакції з 21.09.2020 по 06.10.2020 року. А отже. Відповідач на час підписання анкети-заяви не міг бути ознайомлений з будь-якими іншими правилами. Враховуючи, шо послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи були надані Відповідачу саме через мобільний додаток, тому ОСОБА_1 був ознайомлений саме з правилами, які яли на дату підписання анкети-заяви. Тобто, з правилами в редакції з 21.09.2020 по 06.10.2020 року. Крім того, слід врахувати саму специфіку договору monobank. Він не є договором ПАТ КБ «Приват Банк», на судову практику якого посилався відповідач. Проект «monobank» не є ідентичним кредитним карткам виданим ПАТ КБ «Приват Банк», так як в правилах ПАТ КБ «Приват Банк» відсутні дати прийняття правил, дати затвердження правил, що позбавляло суди можливості визначити часовий діапазон дії таких правил чи внесення змін. Такі правила не надавались і в мобільному додатку. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором (додається до позову). Таким чином, в порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. На даний час, Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Сума позовних вимог Банку підтверджується наданим розрахунком заборгованості, а також випискою про Рух коштів по картці від 19.09.2023р. Позиція учасників Не погодившись з доводами апеляційної скарги представника відповідача, представник позивача надав відзив, в якому просив апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 06.03.2024 року за позовом АТ «Універсал Банку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення. Щодо явки сторін Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Отже, розгляд цивільної справи з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ зазначених в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України. Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 68888,86 грн. і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону. Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги, та відзив на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість судового рішення в межах скарги та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судовою колегією встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2017 року в АТ «Універсал Банк» стала доступною послуга «monobank», в рамках якої відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікація клієнта очно у відділенні банку; очно співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці; очно кредитним агентом у точці. Починаючи з травня 2020 року відеоверифікація працівником банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 01.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся в банк з метою отримання банківських послуг та підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с. 12). В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 01.10.2020 року Позичальник просив відкрити поточний рахунок і встановити кредитний ліміт на суму вказану у додатку. ОСОБА_1 також своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок спочатку в сумі 5 000,00 грн., який в подальшому було збільшено банком до 35 000,00 грн., спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Договір про надання банківських послуг « monobank » (або Договір) - укладений між Банком та Клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування Платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування що складається з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Анкети - заяви до Договору про надання банківських послуг «monobank», Паспорту споживчого кредиту. Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, Інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу (в разі наявності) та Тарифів. Згідно Умов і Правил, анкета-заява до Договору про надання банківських послуг «monobank» (Анкета-заява) - письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору. Відповідно до ч.2.3. Умов і Правил та статті 628 Цивільного кодексу України Договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунку, депозитарного договору, договору про надання кредиту. До відносин між сторонами (в тому числі з питань внесення змін до Договору) застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у Договорі. В ч.2.4. Умов і Правил визначено, що своїм підписом на Анкеті-Заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився та погоджується з умовами Договору, зокрема Паспортом споживчого Договору, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Тарифами, встановленими в Договорі порядком нарахування платежів та інших витрат, які повинен сплатити Клієнт, передбаченими Договором правами та обов`язками Сторін, а також іншу інформацію, яка перелічена в п.2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Згідно пункту 3 анкети-заяви ОСОБА_1 погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. За змістом пункту 9 анкети-заяви відповідач просив усе листування щодо цього договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. На підтвердження умов договору АТ «Універсал Банк» надало суду копію анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг (а.с.12), Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank (а.с.22-32), Тарифи з користування Чорною карткою monobank і Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с.33-34). У Паспорті споживчого кредиту зазначені наступні запропоновані відповідачу умови кредитування: тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума/ліміт кредиту, грн - від 0 до 500000 (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку) грн.; пільгова процентна ставка: 0.00001%, базова процентна ставка: 3,2% в місяць (38.4% річних); процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 6.4% у місяць - збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості). Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 у порушення умов договору про надання кредиту не своєчасно та не в повному обсязі сплачує борг. Станом на 04.02.2023 року у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором стягнуто понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 04.02.2023 року направив ОСОБА_1 повідомлення "пуш" про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі "на вимогу". Разом з тим, на думку апеляційного суду, вищевказані документи не підтверджують наявність між сторонами домовленості щодо розміру процентів, та відповідальність за прострочення грошового зобов`язання, а також наявність заборгованості у розмірі, визначеному позивачем. Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів мonobank, тарифи за кредитною карткою «Чорна картка мonobank» не містять підпису позичальника. Вищевказана анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише анкетні дані відповідача ОСОБА_1 , його контактну інформацію. Сама ж заява не містить жодних даних про умови кредитування. Зокрема, вона не містить відомостей щодо розміру процентів, відповідальність за прострочення грошового зобов`язання, або будь які інші умови договору (а.с.8). Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ«Універсал Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як зазначалось вище, у анкеті-заяві позичальника від 01 жовтня 2020 року, підписаній сторонами, процентна ставка не зазначена та не узгоджувались. Разом з тим, згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за кредитним договором банком нараховувались також проценти, на погашення яких позивачем перераховувалися кошти, що сплачувались позичальником. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 01 жовтня 2020 року, посилався на Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, Тарифи з користування Чорною карткою monobank і Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, як на невід`ємні частини спірного договору. Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, які містять Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, та Тарифами Чорної картки monobank, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови. Разом з тим, матеріали даної справи не містять підтверджень, що саме ці Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, Тарифи з користування Чорною карткою monobankі Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо процентів та відповідальність за прострочення грошового зобов`язання саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача могли неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (01 жовтня 2020 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (квітень 2023 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови і правила обслуговування фізичних осіб у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила обслуговування фізичних осіб, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір та сплату процентів, відповідальність за прострочення грошового зобов`язання, надані банком Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, Тарифи з користування Чорною карткою monobank і Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, згідно з ч.4 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Надані позивачем Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17). Також, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 відступив від висновку Верховного Суду про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом, викладений у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 та від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19. При цьому Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного зазначив, що суду потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. За такого висновку не можна вважати, що зазначені у наданому банком Паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank сторонами узгоджені конкретні умови кредитування. Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт погодження всіх істотних умов договору із відповідачем, та обґрунтованості розрахунку заборгованості. Таким чином, доводи апеляційної скарги банку в цій частині є необґрунтованими. Водночас вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема, статтями 625,1048 ЦК України позивач не пред`являв. Відповідно до довідки про розмір встановленого кредитного ліміту спочатку, 01.10.2020 року позивач встановив ОСОБА_1 кредитний ліміт на картковий рахунок в розмірі 5 000,00 грн, який збільшувався: 16.10.2020 року - 10 000,00 грн., 13.12.2020 року - 30 000,00 грн. та в останнє 07.06.2021 року - 35 000,00 грн. (Т.2 а.с.41), а ні 100 000,00 грн. як зазначав позивач у своїй позовній заяві. Станом на 25.10.2023 року картковий рахунок є активним (Т.1 а.с.40). Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором станом на 13.03.2023 року починаючи з 31.05.2021 року відповідач ОСОБА_1 досить активно користувався кредитними коштами за встановленим кредитним лімітом, до 31.03.2022 року йому нараховувалися поточна процентна ставка в розмірі 37,2 %, а починаючи з 01.04.2022 року процентна ставка зменшилася до 19,2%, при цьому не сплачені нараховані проценти зараховувалися до тіла кредиту, тому суд не має змоги визначити у цьому розрахунку фактично використані грошові кошти та кошти нараховані за користування кредитом (відсотки). Таким чином у зв`язку з фактичним додавання суми процентів до тіла кредиту, що фактично є порушенням договору кредиту, позивачем було нараховано суму більш встановленого кредитного ліміту в загальному розмірі 68 888,86 грн. (Т.1 а.с.18-21). Обґрунтовуючи виникнення суми овердрафту, позивач зазначає, що овердрафт - це поновлювана форма кредитування, яка дає змогу клієнтові банку знімати гроші зі свого банківського рахунку чи картки, перевищуючи їхній баланс. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, неустойці. При цьому, банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами (п.п.4.23 Розділу 2 Умов і правил). Таким чином банк, визначивши предмет позову як стягнення заборгованості у розмірі 68 888,86 грн., фактично включив до цієї суми і проценти, сума «тіла кредиту» неодноразово збільшувалась банком на суми, які відповідач не був зобов`язаний сплачувати (відсотки), що призвело до безпідставного збільшення залишку простроченої заборгованості за тілом кредиту. Встановивши зазначені обставини, суд вважає неправомірним та безпідставним списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення за процентами, та вважає, що ці кошти повинні бути спрямовані на погашення тіла кредиту та відповідно зменшення суми заборгованості за тілом кредиту. З наданої банком виписки по картковому рахунку (Т.2 а.с.14-39), де відображено рух коштів по рахунку за період з 01.10.2020 року по 02.02.2023 року, вбачається, що в рахунок кредитного ліміту позичальником було отримано коштів у загальній сумі 416 529 грн. 59 коп., в цю суму увійшли нараховані відсотки, в тому числі сума овердрафту. За цей же період останній здійснив поповнення рахунку за вказаною карткою на загальну суму 347 640 грн. 73 коп. При цьому, баланс на початок періоду становить 5 000,00 грн. та на кінець періоду становить за мінусом 33 888,86 грн. (тобто це сума овердрафту). Встановити суму тіла кредиту з наданих сторонами доказів не представилося можливим. Позивач у суму витрат - 416 529,59 грн. включив суми нарахованих відсотків, а відповідач не надав суду відповідного розрахунку коштів, якими він фактично користувався (знімав з кредитного ліміту) за вказаний період (тіло кредиту). Суд виходить з того, що оскільки сторони у кредитному договорі не передбачили нарахування з позичальника відсотків та інших платежів у розрахованому позивачем розмірі, то зарахування вказаних сум на погашення тілу кредиту буде не правомірним. Вказане свідчить, що станом на 02.02.2023 року у відповідача була наявна заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту), але визначити її не представляється можливим, так як сторони не надали суду відповідних розрахунків, тому суд першої інстанції вірно вважав за необхідним визначити загальну суму заборгованості в розмірі кредитного ліміту - 35 000 грн. 00 коп., на яку фактично розраховавув відповідач та якою користувався, тобто вона підлягає стягненню з останнього в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 01 жовтня 2020 року. Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що апелянтами не доведено тих обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають. Посилання апелянта на те, що встановити суму тіла кредита з наданих сторонами доказів не є можливим, суд помилково визначив суму, що підлягає стягненню, апеляційний суд відхиляє, оскільки судом було обґрунтовано належним чином визначено суму для стягнення у розмірі кредитного ліміту - 35 000 грн. 00 коп., враховуючи, що договір було укладено та 07.06.2021 року збільшено кредитний ліміт до 35 000,00 грн., який відповідач використав. Інші доводи апеляційних скарг фактично зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням та посилання які містяться не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційних скарг, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Наведені скаржниками в апеляційних скарг доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржниками норм процесуального закону. З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Сахабутдінова Віктора Юрійовича - залишити без задоволення. Рішення Болградського районного суду Одеської області від 06 березня 2024 року- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий суддя В.В. Кострицький Судді М.В. Назарова Ю.П. Лозко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»