Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/1505/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/1505/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року (суддя Кармазина Т.М., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 12.09.2024 року) в справі №340/1505/24 за позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,- в с т а н о в и в: 15.03.2024 року ОКВП «Дніпро-Кіровоград» (далі по тексту позивач або комунальне підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі по тексту відповідач або ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2023 року № 9963/0406, в частині нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати податку на додану вартість на суму 153866,28 грн. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року позовні вимоги задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Кіровоградській області, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, глави 8 розділу II Податкового кодексу України ним проведено камеральну перевірку щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання за період з 21.10.2020 по 23.10.2023 року ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Перевіркою встановлено, що підприємство несвоєчасно сплатило узгоджену суму грошового зобов`язання податку на додану вартість за період з 21.10.2020 по 23.10.2023 року, чим порушено п.57.1 ст.57, п.п. 69.1. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, таким чином до платника застосовується штрафна санкція в розмірі 5 % в сумі 600485,61 грн., в розмірі 10% в сумі 5120110,33 грн. Апелянт вказував, що пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно п.124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, з огляду на доводи апеляційної скарги у її межах, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України). Положеннями статті 111 ПК України встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачено такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Суд першої інстанції вказував, що згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. Нормами пункту 124.2 та пункту 124.3 статті 124 ПК України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, але вчинені умисно. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи. Суд першої інстанції вказував, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку законодавчо покладено на платника податків. Для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання необхідно встановити причини, що зумовили такий пропуск, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного та своєчасного виконання податкового обов`язку. У разі доведеності того, що будь-якого іншого шляху виконання податкового обов`язку не було, то несвоєчасне його виконання з огляду на застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів до такого платника податків не утворює складу правопорушення, передбаченого статтею 109 ПК України. Суд першої інстанції вказував, що з поданого відповідачем до матеріалів справи розрахунку до податкового повідомлення рішення від 13.12.2023 року №9963/0406 встановлено, що ОКВП «Дніпро-Кіровоград»: 30.12.2020 року подано уточнюючий розрахунок з ПДВ за червень 2020 року на суму зобов`язання 1222447,03 грн., граничний термін сплати 31.12.2020 року, дата нарахування 31.12.2020 року; 30.12.2020 року подано уточнюючий розрахунок з ПДВ за червень 2020 року на суму зобов`язання 757550,97 грн., граничний термін сплати 31.12.2020 року, дата нарахування 31.12.2020 року; 18.01.2023 року подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2022 року із сумою зобов`язання 1097328 грн., граничний термін сплати 20.01.2023 року, дата нарахування 20.01.2023 року. Позивачем сплачено узгоджені податкові зобов`язання в межах граничного строку їх нарахування, що свідчить про відсутність у діях ОКВП «Дніпро-Кіровоград» складу порушення вимог пункту 57.1 статті 57 ПК України та відсутні підстави для нарахування на підставі ст.124 ПК України штрафних санкцій у межах суми нарахованого штрафу у розмірі 153866,28 грн. Суд першої інстанції вказував, що факт вчинення порушення, за яке до позивача було застосовано штрафні санкції не підтверджується належними доказами, наявні підстави для скасування рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 153866,28 грн. Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 21.10.2020 року по 23.10.2023 року Обласним комунальним виробничим підприємством «Дніпро-Кіровоград», за результатами якої оформлено акт камеральної перевірки №7970/11-28-04-06/1/03346822 від 13.11.2023 року. Висновками акту зафіксовано, що ОКВП «Дніпро-Кіровоград» в порушення вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України, допустилось порушення строків сплати узгодженого податкового зобов`язання визначеного у поданих податкових деклараціях. Непогодившись з висновками акту камеральної перевірки, ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подано заперечення до акту про результати камеральної перевірки № 7970/11-28-04-06/1/03346822 від 13.11.2023 року. Листом від 12.12.22023 року Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомило, що надані заперечення будуть враховані при винесенні податкового повідомлення-рішення. На підставі висновків акту про результати камеральної перевірки № 7970/11-28-04-06/1/03346822 від 13.11.2023 року, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області 13.12.2023 року винесено податкове повідомлення-рішення № 9963/0406, яким ОКВП «Дніпро-Кіровоград» нараховано штраф у розмірі 600485,61 грн. за платежем податок на додану вартість згідно положень п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України. ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подало до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення № 9963/0406 від 13.12.2023 року, яка рішенням ДПС України від 26.02.2024 року № 5072/6/99-00-06-03-01-06 залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення залишене без змін. Розрахунком податкового повідомлення-рішення Головне управління ДПС у Кіровоградській області зазначає, що ОКВП «Дніпро-Кіровоград» було подано низку податкових декларацій з самостійно задекларованими показниками податкового зобов`язання, які було самостійно сплачено з порушенням відведеного терміну для сплати податкового зобов`язання. ОКВП «Дніпро-Кіровоград» підтверджує, що дійсно 30.12.2020 року подано уточнюючий розрахунок з ПДВ за червень 2020 року № 9350968604 на суму зобов`язання 1222447,03 грн., граничний термін сплати визначається як 31.12.2020 року, дата фактичної оплати 31.12.2020 року. 30.12.2020 року подано уточнюючий розрахунок з ПДВ за червень 2020 року № 9350968604 на суму зобов`язання 757550,97 грн., граничний термін сплати визначається 31.12.2020 року, дата фактичної сплати 31.12.2020 року. Також 18.01.2023 року подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2022 року № 9299890175 із сумою зобов`язання 1097328 грн., граничний термін сплати 20.01.2023 року, дата фактичної сплати 20.01.2023 року. Головне управління ДПС у Кіровоградській області вказує, що визначаючи уточнюючими розрахунками податкові зобов`язання та оплачуючи їх у наступний день після подання уточнюючих розрахунків, платник податків порушую на 1 день відведений термін для самостійної оплати визначеного податкового зобов`язання. Згідно пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36, п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податку зобов`язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Разом з тим, відповідно до п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Відповідно до п. 203.1, 203.2 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Згідно п.п. 124.1, 124.3 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання. Суд першої інстанції вірно вказував, що норма ст. 124 ПК України наводить вичерпне регулювання ситуації, що виникли у випадку сплати узгодженого зобов`язання після подання уточнюючого розрахунку. Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. Норми ПК України встановлюють відповідальність у разі вчасної несплати самостійно задекларованих сум податку. У разі несвоєчасної сплати самостійно узгодженого податного зобов`язання передбачена відповідальність у вигляді штрафу, розмір якого залежить від кількості днів простроченої сплати. Несвоєчасна сплата узгодженого податного зобов`язання тягне за собою накладення штрафу. ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подано 30.12.2020 року уточнюючий розрахунок з ПДВ за червень 2020 року № 9350968604 на суму зобов`язання 1222447,03 грн., граничний термін сплати 31.12.2020 року, фактично сплачено 31.12.2020 року. 30.12.2020 року подано уточнюючий розрахунок з ПДВ за червень 2020 року № 9350968604 на суму зобов`язання 757550,97 грн., граничний термін сплати визначається 31.12.2020 року, дата фактичної сплати 31.12.2020 року. 18.01.2023 року подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2022 року № 9299890175 із сумою зобов`язання 1097328 грн., граничний термін сплати 20.01.2023 року, дата фактичної сплати 20.01.2023 року. Тобто сплачуючи податкове зобов`язання на наступний день після подання уточнюючого розрахунку платник податків не попустився порушення терміну сплати. Грошове зобов`язання, визначене уточнюючим розрахунком до податкової декларації, сплачується на наступний операційний день, що і було здійснено ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Згідно п. 109.1, п. 109.2 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно п.п. 112.1, 112.2, 112.7, 112.8 ст. 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи. Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів; вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв`язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку, за умови виконання обов`язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету; самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору); вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України; інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України. Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання у вигляді штрафу настає у разі коли така несплата вчинена умисно, без наявності непереборних та незалежних від платника обставин. Передбачено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені до контролюючого органу обставини, які свідчать, що платник податків не удавано, не цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства. Згідно п. 109.3, п. 109.4 ст. 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Відповідальність у вигляді штрафу настає за затримку сплати узгоджених податкових зобов`язань при обізнаності особи про їх обов`язкову сплату та із наявністю обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених для платника податків. Як вказувалось вище, ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подано 30.12.2020 року уточнюючий розрахунок з ПДВ за червень 2020 року № 9350968604 на суму зобов`язання 1222447,03 грн., суму зобов`язання сплачено 31.12.2020 року. 30.12.2020 року подано уточнюючий розрахунок з ПДВ за червень 2020 року № 9350968604 на суму зобов`язання 757550,97 грн., суму зобов`язання сплачено 31.12.2020 року. 18.01.2023 року подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2022 року № 9299890175 із сумою зобов`язання 1097328 грн., зобов`язання сплачено 20.01.2023 року. Тобто не допущено термінів сплати самостійно задекларованого грошового зобов`язання уточнюючими розрахунками. Слід зважати на правомірність дій позивача, оскільки такий сплачував самостійно задекларовані податкові зобов`язання. Податкове повідомлення-рішення є протиправним у частині 153866,28 грн. штрафних санкцій, з огляду на добровільну та своєчасну сплату позивачем сум узгоджених податкових зобов`язання. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року в справі №340/1505/24 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова