Постанова 4852 № 160/8432/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/8432/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Темченко Є.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року (суддя Ніколайчук С.В., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 09.11.2020 року) у адміністративній справі №160/8432/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказів, поновлення на роботі, суд в с т а н о в и в: У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до ГУ НП в Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 26.04.2018 року №1976 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на начальника 6-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ відповідача «По особовому складу» від 07.05.2017 року №124о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , начальника 6-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Дніпропетровській області; поновити на посаді начальника 6-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 29.03.2018 року по день поновлення на службі. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Дніпропетровській області від 26.04.2018 року №1976 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на начальника 6-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Дніпропетровській області «По особовому складу» від 07.05.2017 року №124о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , начальника 6-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Дніпропетровській області; поновлено на посаді начальника 6-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 ; стягнуто з ГУ НП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.07.2020 року по 29.10.2020 року у сумі 22381,30 грн. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року скасовано та позовні вимоги залишено без розгляду. Постановою Верховного Суду від 23.03.2023 року постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду від 12.10.2023 року постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не встановив чи містить висновок службового розслідування обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв`язку між неправомірними діяннями позивача та наслідками, зокрема, чи наявний в діях позивача склад дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які були порушено позивачем, наявність вини позивача та ступень її тяжкості, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 року зупинено провадження у адміністративній справі №160/8432/20 до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні №42017040010000319, відкритого 10.10.2017 року (провадження №1-кп/185/51/24). Постановою Верховного Суду від 17.10.2024 року ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 року скасовано, справу №160/8432/20 направлено до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Верховний Суд звернув увагу на свою практику у подібних правовідносинах (зокрема, постанову від 28.02.2020 року у справі № 818/1274/17), де Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Верховний Суд зазначив, що позиція Верховного Суду з цього питання є усталеною та її суть з різних боків розкрито у постановах: від 06.03.2019 року в справі № 816/1534/16, від 17.07.2019 року в справі №806/2555/17, від 22.10.2019 року в справі №480/3950/18, від 23.10.2019 року у справі №804/4480/17, від 29.11.2019 року в справі №824/832/18-а, від 13.02.2020 року в справі №1.380.2019.000121, від 05.03.2020 року у справі №815/4478/16, від 24.09.2020 року в справі №420/602/19, від 19.05.2022 року в справі №480/4079/18, від 26.05.2022 року в справі №420/3630/20, від 07.07.2022 у справі №460/5545/20 та багатьох інших. В основу мотивів цих судових рішень покладено висновки про те, що адміністративна, кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутність складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної чи кримінальної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Відповідно, у випадку закриття кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, - це є свідченням відсутності складу кримінального чи адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку. Дисциплінарний орган, який, вирішуючи питання наявності або відсутності у діях особи ознак дисциплінарного проступку, керується виключно правилами та вимогами, встановленими для дисциплінарної процедури, однак не втручається у питання винуватості цієї особи у скоєнні кримінального чи адміністративного правопорушення. І навпаки, в межах розгляду кримінального провадження суд не досліджує питань наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, адже, як зазначалося, дисциплінарне провадження має іншу мету, процедуру та правила оцінки дій і матеріалів. З рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року не погодилося ГУ НП в Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважав, що ОСОБА_1 пропущено місячний строк звернення до суду з даним позовом, знаходження його під вартою з 28.03.2018 року по 15.7.2020 року не є поважною причиною пропуску строку, оскільки він з матеріалів кримінальної справи мав бути обізнаний про його звільнення, мав можливість звернутися з позовом до суду через адвоката, оскільки одержував правову допомогу. Апелянт не згоден з висновками суду щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку. Апелянт зазначив, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування за фактом затримання 28.03.2028 року посадовими особами військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в рамках кримінального провадження №42017040010000319, відкритого 10.10.2017 року за ч.1 ст.25, частин 1, 2 ст.369 КК України, начальника 6-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП ОСОБА_1 . Апелянт зазначив, що на даний час кримінальна справа розглядається Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області. Під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, посилаючись на ст.63 Конституції України. Апелянт зазначив, що подія викликала суспільний негативний резонанс та була висвітлена в мережі Інтернет. Апелянт зазначив, що дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників у очах громадськості та є несумісною із подальшим проходженням служби. Апелянт зазначив, що матеріалами службового розслідування підтверджується наявність в діях начальника 6-го міжрайонного відділу Управління протидії наркозлочинності ГУНП в Дніпропетровській області, капітана поліції ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку вимог статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзацу 1. 2 п.1 розділу ІІ, абзацу 1 п.3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Апелянт вважав, що ОСОБА_1 скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, у зв`язку з чим такі дії є несумісними з вимогами, що пред`являються до особистих та моральних якостей працівника поліції. На думку апелянта, судом не було надано належної оцінки тому, що спеціальні юридичні і моральні норми пред`являють підвищені вимоги до почуття відповідальності поліцейського. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 , склавши Присягу, добровільно взяв на себе вищевказані зобов`язання і був обізнаний, що за порушення цих вимог його буде притягнуто до суворої дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення зі служби в поліції. Апелянт вважав, що наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, тобто відсутність або наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від дисциплінарної відповідальності та ніяким чином не може ототожнюватися з наявністю фактів порушення службової дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю, до якої було притягнуто останнього. У ході службового розслідування комісія не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 , яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевіряла дотримання ним вимог, що пред`являються до поліцейського та наявності в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Апелянт зазначав, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ґрунтується на самостійних правових підставах. Апелянт звертав увагу, що звільнення поліцейського у зв`язку з притягненням його до кримінальної відповідальності передбачене п.10 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», в той час як звільнення поліцейського у зв`язку з притягненням його до дисциплінарної відповідальності передбачене п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є невиконання або неналежне виконання поліцейським дисципліни, недотримання актів законодавства, наказів та інших нормативно-правових актів. 29.03.2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, проте жодним нормативно-правовим актом не передбачено притягнення особи до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення на підставі повідомлення особі про підозру та взяття її під варту. Згідно із ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Суд зазначив, що обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, однак, в матеріалах дисциплінарної справи відсутні такі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку, а є лише роздруківки з інтернет-ресурсів. Суд вважав, що дисциплінарне стягнення застосовано до ОСОБА_1 за відсутності правових підстав, за відсутності складу дисциплінарного правопорушення, без урахування усіх обставин у справі та дотримання принципу пропорційності між вчиненим дисциплінарним проступком та мірою дисциплінарної відповідальності, без доведення того, яка шкода була заподіяна, без врахування, що ОСОБА_1 раніше до дисциплінарної відповідальності не притягався. Суд вважав, що наказ ГУ НП в Дніпропетровській №1976 від 26.04.2018 року в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських прийнятий з порушенням норм чинного законодавства, з інкримінуванням ОСОБА_1 кримінального правопорушення без рішення або вироку суду, яке набрало законної сили, суперечить нормам Конституції України та чинного законодавства України. Суд вважав, що висновки в службовому розслідуванні зроблені передчасно, з порушенням норм матеріального права. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 07.08.2006 року по 06.11.2015 року, а з 07.11.2015 року в органах поліції. Перед звільненням ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника 6-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Дніпропетровській області. Встановлено, що 10.10.2017 року військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42017040010000319, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.1, ч.2 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.342, ст.348, ч.1 ст.263, частинами 1, 2 ст.369 КК України. 28.03.2018 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, частинами 1, 2 ст.369 КК України та 29.03.2018 року повідомлено про підозру. Згідно довідки про звільнення серії ДНП№08322 ОСОБА_1 перебував в установі Державної кримінально-виконавчої служби з 28.03.2018 року по 06.07.2020 року та звільнений на підставі внесеної застави. Встановлено, що відповідно наказу ГУ НП в Дніпропетровській області від 30.03.2018 року №1514 було призначено та проведено службове розслідування за фактом затримання 28.03.2018 року посадовими особами військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України у рамках кримінального провадження №42017040010000319, відкритого 10.10.2017 року за ч.1 ст.255, частин 1, 2 ст.369 КК України, начальника 6-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 . Як вбачається з висновку про результати службового розслідування від 26.04.2018 року, 28.03.2018 року до ГУ НП в Дніпропетровській області надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НП України в рамках кримінального провадження №42017040010000319, відкритого 10.10.2017 року за ч.1 ст.255, ч.2 ст.307, ч.3 ст.369 КК України, на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2018 року, у адміністративному приміщенні Павлоградського ВП ГУ НП за адресою: м. Павлоград, вул. Шевченка, 51, проводився санкціонований обшук у кабінетах №307 та 309, які використовуються 6-м міжрайонним відділом УПН ГУ НП та у ході якого вилучено службові блокноти та флеш-накопичувачі. Цієї ж доби начальника 6-го міжрайонного відділу Управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 затримано у порядку ст.208 КПК України. Як було з`ясовано, починаючи з 2016 року, громадянином ОСОБА_2 створено злочинну організацію з метою вчинення на території м. Павлограда Дніпропетровської області тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, залучивши до своєї незаконної діяльності капітана поліції ОСОБА_1 29.03.2018 року капітану поліції ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255, частинами 1, 2 ст.369 КК України, у якому зазначено, що начальник 6-го міжрайонного відділу Управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з корисливих мотивів, на початку 2016 року, у м. Павлограді Дніпропетровської області вступив до злочинної організації створеної ОСОБА_2 достеменно знаючи про факт її існування та своїми діями підтвердив реальність своїх намірів, що виразилось у невжитті заходів із припинення незаконної діяльності членів злочинної організації, інформування членів злочинної організації про заплановані дії правоохоронців відносно них та не виявлення осіб, які придбають у них за грошову винагороду наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги або прекурсори, невжиття заходів щодо притягнення останніх до кримінальної відповідальності за незаконне придбання та зберігання без мети збуту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, та був членом злочинної організації. За це капітан поліції ОСОБА_1 щомісяця отримував від громадянина ОСОБА_2 грошову винагороду у розмірі 32000 грн. Більш того, 09.02.2018 року капітан поліції ОСОБА_1 знаходячись в адміністративній будівлі Павлоградського ВПГУ НП, що розташована за адресою: м. Павлоград, вул. Шевченка, 51, зустрівся із старим оперуповноваженим ВКП Павлоградського ВП ГУ НП майором поліції ОСОБА_3 та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, висловив пропозицію надати останньому неправомірну вигоду в грошовій сумі за не вчинення майором поліції ОСОБА_3 будь-яких дій щодо виявлення та документування осіб учасників створеної ОСОБА_2 злочинної організації, які збувають на території міста Павлограда наркотичні засоби та психотропні речовини та одночасно висловив обіцянку ОСОБА_3 , що буде передавати йому неправомірну вигоду щомісячно два рази на місяць при особистій зустрічі. У подальшому 16.02.2018 року близько 14.00 капітан поліції ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на передачу неправомірної вигоди майору поліції ОСОБА_3 , діючи навмисно, перебуваючи неподалік від будинку АДРЕСА_1 , зустрівся з останнім та передав йому неправомірну вигоду у сумі 1650 грн. за не вчинення ним дій, згідно раніше висловленої пропозиції та обіцянок, а саме: невчинення майором поліції ОСОБА_3 буд-яких дій щодо виявлення та документування осіб учасників створеної ОСОБА_2 злочинної організації, які збувають на території м. Павлограда наркотичні засоби та психотропні речовини. Також, 06.03.2018 року близько 11.30 капітан поліції ОСОБА_1 вдруге зустрівся з майором поліції ОСОБА_3 та повторно передав йому неправомірну вигоду у сумі 1650 грн. за невчинення останнім дій, згідно раніше висловленої обіцянки, а також одночасно висловив обіцянку, що буде передавати ОСОБА_3 неправомірну вигоду щомісячно два рази на місяць у сумі 1650 грн. при особистій зустрічі. Встановлено, що згідно висновку службового розслідування було запропоновано за порушення службової дисципліни, вимог статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 п.1 розділу ІІ, абзацу 1 п.3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, накласти на начальника 6-го міжрайонного відділу Управління протидії наркозлочинності ГУНП в Дніпропетровській області капітана ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Встановлено, що наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 26.04.2018 року №1976 начальника 6-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2 п.1 розділу II, абзацу 1 п.3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Встановлено, що наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 07.05.2018 року №124 о/с начальника 6-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Суд апеляційної інстанції критично відноситься до твердження ГУ НП в Дніпропетровській області про пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду з даними позовними вимогами з неповажних причин. Як вбачається з матеріалів справи, Верховний Суд у своїй постанові від 23.10.2023 року звернув увагу, що судами не було встановлено, що процитований судом апеляційної інстанції витяг з ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.01.2019 року не містив інформації про реквізити оскаржуваного наказу, його зміст, а тому вказана ухвала в тому обсязі, в якому її аналізував суд апеляційної інстанції, не давала підстав для висновку про те, що ОСОБА_1 з моменту ознайомлення з нею достеменно знав про порушення своїх прав. Верховний Суд зобов`язав суд апеляційної інстанції з`ясувати саме які заходи вчиняло ГУ НП в Дніпропетровській області для ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про звільнення, чи були ці заходи адекватними в контексті перебування його під вартою в період видання оскаржуваного наказу і, як наслідок, чи був (чи повинен був) ОСОБА_1 обізнаний про фактичні і юридичні підстави звільнення на підставі оскаржуваного наказу раніше, ніж зазначено ним у позові. Суд апеляційної інстанції враховує те, що після зобов`язання надати необхідні докази, ГУ НП в Дніпропетровській області не надало доказів вручення безпосередньо ОСОБА_1 копій оскаржуваних наказів під час його перебування в умовах ізоляції; сам ОСОБА_1 заперечував що його ознайомлювали з оскаржуваними наказами в межах кримінального провадження №42017040010000319 від 10.10.2017 року, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 дотримано строк звернення до суду, визначеного ч.5 ст.122 КАС України, оскільки останній звернувся до суду в межах вказаного строку з моменту вручення йому 15.07.2020 року копії оскаржуваного наказу про звільнення. Суд, також враховує, що 28.03.2018 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, частинами 1, 2 ст.369 КК України та 29.03.2018 року повідомлено про підозру та ОСОБА_1 перебував в установі Державної кримінально-виконавчої служби з 28.03.2018 року по 06.07.2020 року, що, на думку суду апеляційної інстанції суттєво обмежувало можливості ОСОБА_1 своєчасно звернутися до суду з даними позовними вимогами. Суд апеляційної інстанції враховує, що вже 21.07.2020 року ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся до суду з даними позовними вимогами, тобто своєчасно. Відповідно до ч.1 ст.18, ч.1 ст.19, ст.64, п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові, в якій особа присягається, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. Поліцейський звільняється зі служби у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до статей 1, 2, 5, 7, 8, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівників органів внутрішніх справ України. Дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України; дотримуватися норм професійної та службової етики. Начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов`язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов`язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу. З метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ, зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид дисциплінарного стягнення, є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Відповідно до абзаців 1, 2 п.1 розділу II, п.3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. Керівник органу (підрозділу) поліції повинен: бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих. Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2015 року ОСОБА_1 склав Присягу на вірність українському народові, згідно якої зобов`язався вірно служити українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського а сумлінно виконувати свої службові обов`язки. Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Матеріалами справи встановлено, що підставою для призначення та проведення службового розслідування було те, що 28.03.2018 року працівниками військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного округу України спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НПУ у рамках кримінального провадження №4201740010000319, відкритого 10.10.2017 року за ч.1 ст.255, ч.2 ст.307, ч.3 ст.369 КК України, задокументовано протиправну діяльність окремих поліцейських ГУ НП. З метою всебічної перевірки обставин надзвичайної події за участю окремих поліцейських ГУ НП та відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року №230 було призначено службове розслідування. Службовим розслідуванням було встановлено, що 28.03.2018 року начальника 6-го міжрайонного відділу Управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 затримано у порядку ст.208 КПК України. Як було з`ясовано, починаючи з 2016 року, громадянином ОСОБА_2 створено злочинну організацію з метою вчинення на території м. Павлограда Дніпропетровської області тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, залучивши до своєї незаконної діяльності капітана поліції ОСОБА_1 29.03.2018 року капітану поліції ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255, частинами 1, 2 ст.369 КК України. Суд апеляційної інстанції вважає, що службове розслідування проведене відповідно до чинного законодавства. В рамках службового розслідування 30.03.2018 року було відібране пояснення у ОСОБА_1 , який згідно ст.63 Конституції України відмовився від надання пояснень. Встановлено, що подія викликала суспільний негативний резонанс та була висвітлена в мережі Інтернет. В матеріалах справи є копії інтернет-публікацій за 28.03.2018 року 30.03.2018 року. Інформація про події дискредитувала звання поліцейського, за своєю суттю підривала довіру та авторитет до органів поліції і їх працівників у очах громадськості. Встановлено, що за результатами службового розслідування було запропоновано за порушення службової дисципліни, вимог статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 п.1 розділу ІІ, абзацу 1 п.3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, накласти на начальника 6-го міжрайонного відділу Управління протидії наркозлочинності ГУНП в Дніпропетровській області капітана ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Встановлено, що наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 26.04.2018 року №1976 начальника 6-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2 п.1 розділу II, абзацу 1 п.3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріалами службового розслідування встановлено та надано оцінку діям начальника 6-го міжрайонного відділу Управління протидії наркозлочинності ГУНП в Дніпропетровській області, капітана поліції ОСОБА_1 , який скоїв дисциплінарний проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам та підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, у зв`язку з чим такі дії є несумісними з вимогами, що пред`являються до особистих та моральних якостей працівника поліції. Отже, висновок службового розслідування містить обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв`язку між неправомірними діяннями ОСОБА_1 (порушення ним вимог статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 п.1 розділу ІІ, абзацу 1 п.3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських) та наслідками (дискредитація звання поліцейського, підрив довіри та авторитету до органів поліції і їх працівників у очах громадськості). Суд апеляційної інстанції враховує, що спеціальні юридичні і моральні норми пред`являють підвищені вимоги до почуття відповідальності поліцейського. ОСОБА_1 , склавши присягу, добровільно взяв на себе вищевказані зобов`язання і був обізнаний, що за порушення цих вимог його буде притягнуто до суворої дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення зі служби в поліції. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, щовідсутність або наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від дисциплінарної відповідальності та ніяким чином не може ототожнюватися з наявністю фактів порушення службової дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю, до якої було притягнуто останнього, оскільки Законом України «Про Національну поліцію», Правилами етичної поведінки поліцейського, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. Керівник органу (підрозділу) поліції повинен: бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих. Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що ОСОБА_1 займав посаду начальника відділу Управління протидії наркозлочинності, тобто мав бути прикладом дотримання законодавства та основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських. Суд враховує, що ОСОБА_1 не перешкоджав як керівник відділу Управління протидії наркозлочинності, а сприяв злочинній діяльності. Суд апеляційної інстанції враховує суспільний резонанс події, яка відбулась 28.03.2018 року, а саме, обшуки у відділі Управління протидії наркозлочинності, арешт керівника цього відділу та висвітлення цих подій у засобах масової інформації. Крім того, суд враховує, що дані факти негативно вплинули на імідж держави та поліцейських. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ґрунтується на самостійних правових підставах. Закон України «По Національну поліцію» розрізняє підстави для звільнення поліцейського зі служби (п.6 ч.1 ст.77 притягнення до дисциплінарної відповідальності та п.10 ч.1 ст.77 Закону України притягнення до кримінальної відповідальності). ОСОБА_1 звільнений ГУ НП в Дніпропетровській області відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Аналізуючи оскаржувані накази про звільнення та обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що ГУ НП в Дніпропетровській області обрало вид дисциплінарної відповідальності співмірний тяжкості скоєного дисциплінарного проступку. Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, керується судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 19.05.2022 року у справі №480/4079/18; від 26.05.2022 року у справі №420/3630/20; від 07.07.2022 року у справі №460/5545/20; від 29.02.2024 року у справі №420/13121/22. У своїх постановах Верховний Суд зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року у адміністративній справі №160/8432/20 скасувати. Прийняти нову постанову. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказів, поновлення на роботі відмовити. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова