Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/6256/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2024 року справа №200/6256/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 р. у справі №200/6256/24 (головуючий І інстанції Крилова М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив: - рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 23 серпня 2024 року №056550003382 щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком визнати неправомірним та скасувати; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 28 квітня 2021 року із зарахуванням до страхового стажу періоди роботи з 16 березня 1992 року по 02 листопада 1992 року, з 14 червня 1993 року по 03 грудня 1993 року, з 08 вересня 1994 року по 26 грудня 1994 року, з 17 січня 1995 року по 26 червня 1995 року, з 26 лютого 1996 року по 09 вересня 1996 року, з 22 листопада 1996 року по 15 грудня 1996 року, з 01 липня 2000 по 31 липня 2002 року, з 01 жовтня 2002 року по 29 грудня 2003 року та з 04 березня 2004 року по 31 січня 2005 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 23 серпня 2024 року №056550003382 щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 28 квітня 2021 року із зарахуванням до страхового стажу періоди роботи з 16 березня 1992 року по 02 листопада 1992 року, з 14 червня 1993 року по 03 грудня 1993 року, з 08 вересня 1994 року по 26 грудня 1994 року, з 17 січня 1995 року по 26 червня 1995 року, з 26 лютого 1996 року по 09 вересня 1996 року, з 22 листопада 1996 року по 15 грудня 1996 року, з 01 липня 2000 по 31 липня 2002 року, з 01 жовтня 2002 року по 29 грудня 2003 року та з 04 березня 2004 року по 31 січня 2005 року. Відповідач не погодився з рішеннями суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів зазначає, що за доданими документами до страхового стажу не враховано: - періоди роботи в росії в «АО Сибтеплоизоляция Томский филиал» з 16.03.1992 по 02.11.1992, з 14.06.1993 по 03.12.1993, в «Новокуйбышевський филиал акционерного общества открытого типа «Теплоизоляция» з 08.09.1994 по 26.12.1994, з 17.01.1995 по 26.06.1995, з 26.02.1996 по 09.09.1996, в НФПО ОТ «Теплоизоляция» з 22.11.1996 по 15.12.1996, в ЗАО «СМР» з 04.03.2004 по 31.01.2005, у зв`язку з припиненням участі росії в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992; - періоди роботи в ТзОВ «СМАРТТЕК» з 01.07.2000 по 31.07.2002, з 01.10.2002 по 29.12.2003, у зв`язку з відсутністю відомостей про підтвердження роботи та сплати внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу (Форма ОК-5). Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 . 28 квітня 2021 року позивач, через веб портал, звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.04.2021 року №056550003382 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Не погодившись із рішенням відповідача позивач звернувся до суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2024 року по справі №200/2718/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 29 квітня 2021 року №056550003382. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 у про призначення пенсії за віком від 28 квітня 2021 року зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 07 грудня 1982 року по 07 травня 1983 року, з 18 червня 1985 року по 08 лютого 1988 року, з 06 серпня 1988 року по 06 жовтня 1988 року, з 21 листопада 1988 року по 27 грудня 1988 року та з 30 травня 1990 по 28 липня 1990 року, з 11 лютого 2007 по 09 лютого 2008 року, з 15 лютого 2010 року по 28 квітня 2010 року, з 17 травня 2010 року по 04 лютого 2011 року, з 21 лютого 2011 року по 29 липня 2011 року. На виконання рішення суду від 20.06.2024 року по справі №200/2718/24 відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 від 28.04.2021 року. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.08.2024 року №056550003382 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2024 по справі №200/2718/24 повторно розглянуто заяву про призначення пенсії за віком від 28.04.2021, зараховано до страхового стажу періоди роботи з 07.12.1982 по 07.05.1983, з 18.06.1985 по 08.02.1988, з 06.08.1988 по 06.10.1988, з 21.11.1988 по 27.12.1988, з 30.05.1990 по 28.07.1990, з 11.02.2007 по 09.02.2008, з 15.02.2010 по 28.04.2010, з 17.05.2010 по 04.02.2011, з 21.02.2011 по 29.07.2011. Згідно наданих документів, рішення суду та даних персоніфікованого обліку страховий стаж заявника склав 24 роки 0 місяців 9 днів. До страхового стажу зараховано наступні періоди роботи: з 01.09.1976 по 18.08.1979 (навчання), з 28.09.1979 по 17.04.1980, з 25.04.1980 по 19.06.1982 (військова служба), з 20.07.1982 по 11.11.1982, з 07.12.1982 по 07.05.1983, з 13.12.1983 по 10.05.1984, з 11.05.1984 по 24.08.1984, з 17.09.1984 по 05.06.1985, з 18.06.1985 по 08.02.1988, з 23.05.1988 по 30.06.1988, з 06.08.1988 по 06.10.1988, з 21.11.1988 по 27.12.1988, з 12.03.1989 по 26.04.1989, з 13.05.1989 по 07.06.1989, з 28.06.1989 по 19.08.1989, з 10.02.1990 по 25.04.1990, з 30.05.1990 по 28.07.1990, з 23.08.1990 по 25.04.1991, з 15.05.1991 по 25.07.1991, з 09.09.1991 по 25.12.1991, з 20.12.1996 по 30.06.2000, з 01.08.2002 по 30.09.2002, з 11.02.2007 по 09.02.2008, з 15.02.2010 по 28.04.2010, з 17.05.2010 по 04.02.2011, з 21.02.2011 по 29.07.2011, з 16.10.2012 по 22.04.2016, з 15.03.2019 по 11.12.2019, з 10.01.2020 по 18.05.2020 (безробіття), з 26.05.2020 по 31.03.2021. Листом від 02.09.2024 року № 0500-0202-8/87658 відповідач надав відповідь на адвокатський запит від 28.08.2024 за №14372/8 та вказав, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2024 по справі №200/2718/24, яке набуло законної сили 20.08.2024, Головне управління зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 28.04.2021 зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 07.12.1982 по 07.05.1983, з 18.06.1985 по 08.02.1988, з 06.08.1988 по 06.10.1988, з 21.11.1988 по 27.12.1988 та з 30.05.1990 по 28.07.1990, з 11.02.2007 по 09.02.2008, з 15.02.2010 по 28.04.2010, з 17.05.2010 по 04.02.2011, з 21.02.2011 по 29.07.2011. В серпні 2024 року Головним управлінням на виконання рішення суду повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 28.04.2021 про призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі-Закон №1058) та зараховані до страхового стажу періоди роботи 07.12.1982 по 07.05.1983, з 18.06.1985 по 08.02.1988, з 06.08.1988 по 06.10.1988, з 21.11.1988 по 27.12.1988 та з 30.05.1990 по 28.07.1990, з 11.02.2007 по 09.02.2008, з 15.02.2010 по 28.04.2010, з 17.05.2010 по 04.02.2011, з 21.02.2011 по 29.07.2011. Згідно із наданими до заяви від 28.04.2021 документами, рішення суду та даних персоніфікованого обліку страховий стаж ОСОБА_1 склав 24 роки 09 днів. На звернення позивача від 27.03.2024 року № 8584/Б-0500-24 відповідач листом від 19.04.2024 року № 9830-8584/Б-02/8-0500/24 повідомив, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 07.12.1982 по 07.05.1983, з 18.06.1985 по 08.02.1988, з 06.08.1988 по 06.10.1988, з 21.11.1988 по 27.12.1988 та з 30.05.1990 по 28.07.1990 згідно з записами трудової книжки НОМЕР_2 , які внесено з порушенням п. 2.4 розділу 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (мають місце виправлення в даних прийняття та звільнення з роботи). Періоди роботи в російській федерації не враховано з 04.03.2004 по 31.01.2005, з 12.02.2007 по 09.02.2008, з 25.02.2010 по 28.04.2010, з 17.05.2010 по 04.02.2011 та з 21.04.2011 по 29.07.2011 оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків. При вирішенні справи суд виходить з наступного. Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно із частиною 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України №1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Щодо доводів апелянта, що до страхового стажу не враховано періоди роботи з 16.03.1992 по 02.11.1992, з 14.06.1993 по 03.12.1993, з 08.09.1994 по 26.12.1994, з 17.01.1995 по 26.06.1995, з 26.02.1996 по 09.09.1996, з 22.11.1996 по 15.12.1996, з 04.03.2004 по 31.01.2005, у зв`язку з припиненням участі росії в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, , суд зазначає наступне. У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 05.10.1979 року наявні наступні записи: 16.03.1992 року прийнятий ізолювальником 5 розряду на ділянці №2 (запис №40); 02.11.1992 року звільнений за власним бажанням (запис №41). У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 14.06.1993 року наявні наступні записи: 14.06.1993 року прийнятий ізолювальником 5 розряду (запис №42); 03.12.1993 року звільнений за власним бажанням (запис №43); 08.09.1994 року прийнятий ізолювальником 4 розряду (запис №44); 26.12.1994 року звільнений за власним бажанням (запис №45); 17.01.1995 року прийнятий ізолювальником 4 розряду (запис №46); 26.06.1995 року звільнений за власним бажанням (запис №47); 26.02.1996 року прийнятий ізолювальником 4 розряду (запис №48); 09.09.1996 року звільнений за власним бажанням (запис №49); 22.11.1996 року прийнятий ізолювальником 4 розряду (запис №50); 15.12.1996 року звільнений за власним бажанням (запис №51); 20.12.1996 року прийнятий на посаду ізолювальника 5 розряду (запис №52); 29.12.2003 року звільнений за згодою сторін (запис №53). 04.03.2003 року прийнятий ізолювальником труб 5 розряду (запис №54); 31.01.2005 року звільнений за власним бажанням (запис №55). Суд зазначає, що наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відповідними запасами, які були внесені відповідно до діючого законодавства. З розрахунку стажу (форма РС-право), який надано відповідачем на вимогу суду, вбачається що період роботи з 16 березня 1992 року по 02 листопада 1992 року, з 14 червня 1993 року по 03 грудня 1993 року, з 08 вересня 1994 року по 26 грудня 1994 року, з 17 січня 1995 року по 26 червня 1995 року, з 26 лютого 1996 року по 09 вересня 1996 року, з 22 листопада 1996 року по 15 грудня 1996 року, з 01 липня 2000 по 31 липня 2002 року, з 01 жовтня 2002 року по 29 грудня 2003 року та з 04 березня 2004 року по 31 січня 2005 року не зараховано до страхового стажу. Відповідно до частини 1 статті 13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення визначено, що кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди, стосовно цього учасника, припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Частиною 2 статті 13 вказаної Угоди установлено, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, які виникли у відповідності до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили у випадку виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають. Отже, припинення державами участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення не може бути підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, який набуто ним до виходу держав-учасниць з Угоди. 29.11.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", якою Кабінет Міністрів України постановив про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 року в м. Москві. Пунктом 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України визначено Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови. Як вже було вказано, згідно з частиною 1 статті 13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення передбачено, що кожен її учасник може з неї вийти, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди відносно цього учасника припиняється зі спливом шестимісячного строку з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 року №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 року № 376 (зі змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка вчинена 13.03.1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року. Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023 року, яке було опубліковане у Офіційному віснику України від 10.01.2023 року, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року для України 19 червня 2023 року. Згідно зі статтею 11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в належному порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав та держав, що входили до складу СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації. Спірні періоди з 16.03.1992 по 02.11.1992, з 14.06.1993 по 03.12.1993, з 08.09.1994 по 26.12.1994, з 17.01.1995 по 26.06.1995, з 26.02.1996 по 09.09.1996, з 22.11.1996 по 15.12.1996, з 04.03.2004 по 31.01.2005 виникли до набуття чинності вказаною Постановою і підтверджуються трудовою книжкою позивача, тому відсутні підстави для їх неврахування до страхового стажу позивача. Отже, вказані періоди протиправно не враховані до страхового стажу позивача під час призначення пенсії. Щодо доводів апелянта, що до страхового стажу не враховано періоди роботи з 01.07.2000 по 31.07.2002, з 01.10.2002 по 29.12.2003, у зв`язку з відсутністю відомостей про підтвердження роботи та сплати внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу (Форма ОК-5), суд зазначає наступне. Порядок обчислення та сплата страхових внесків визначено ст. 20 Закону № 1058-IV. Зокрема, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 ст. 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Згідно з приписами ч. 10 цієї ж статті якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Ст.106 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Тобто, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Враховуючи зазначене, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні/перерахунку пенсії позивача періодів його роботи. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була неоднаразово висловлена Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 22.11.2018 у справі № 242/4793/16-а, від 11.07.2019 у справі №242/1484/17, від 04.06.2019 у справі №235/900/17, від 27.02.2019 у справі №242/1871/17 та № 423/3544/16-а. Отже, відповідачем протиправно не було зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.07.2000 по 31.07.2002, з 01.10.2002 по 29.12.2003. На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 28 квітня 2021 року із зарахуванням до страхового стажу періоди роботи з 16 березня 1992 року по 02 листопада 1992 року, з 14 червня 1993 року по 03 грудня 1993 року, з 08 вересня 1994 року по 26 грудня 1994 року, з 17 січня 1995 року по 26 червня 1995 року, з 26 лютого 1996 року по 09 вересня 1996 року, з 22 листопада 1996 року по 15 грудня 1996 року, з 01 липня 2000 по 31 липня 2002 року, з 01 жовтня 2002 року по 29 грудня 2003 року та з 04 березня 2004 року по 31 січня 2005 року. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішень суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 р. у справі №200/6256/24 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 р. у справі №200/6256/24 - залишити без змін. Повний текст постанови складений 05 грудня 2024 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко