Ухвала КАС ВС № 160/20691/24

УХВАЛА 05 грудня 2024 року м. Київ справа №160/20691/24 адміністративне провадження № К/990/44668/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №160/20691/24 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяни Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної та матеріальної шкоди, УСТАНОВИВ: Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року в адміністративній справі №160/20691/24 повернуто скаржнику. Не погодившись із оскаржуваним судовим рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії зазначеної ухвали, надати до суду апеляційної інстанції: документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі; апеляційну скаргу із зазначенням у ній вимог апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі з урахуванням положень статті 320 КАС України; копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи. 21 жовтня 2024 до суду апеляційної інстанції надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, до якої додано документ з назвою "позовна заява", згідно з текстом ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року просить її скасувати та "…визнати незаконною та скасувати постанову про арешт коштів ВП№НОМЕР_1 від 24 липня 2024 року; притягти до відповідальності за незаконні дії приватного виконавця Лисенко Юрія Олександровича; притягти до відповідальності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяну Миколаївну; направити ухвалу до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату з приводу позбавлення ліцензії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяну Миколаївну за грубі порушення; за неправомірні дії, нанесення мені моральних та матеріальних збитків стягнути на користь позивача з приватного виконавця Лисенко Юрія Олександровича кошти в розмірі 364270 грн. 42 коп.; за неправомірні дії, нанесення моральних та матеріальних збитків стягнути на користь позивача з приватного нотаріуса Гончаренко Тетяни Миколаївни кошти в розмірі 364270, 42 грн; за неправомірні дії, нанесення моральних та матеріальних збитків, незаконне блокування пенсійного рахунку та списання з нього коштів стягнути на його користь з АО «Державний ощадний банк України» кошти в розмірі 364270,42 грн…". Суд виходив з того, що вимоги ухвали суду від 10 жовтня 2024 року скаржником не виконано, оскільки не надано документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі. Щодо посилання позивача на положення статті 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу для звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, а саме наявність статусу учасника бойових дій, суд зазначив наступне. Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII. У статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу. Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів. Тож, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. Суд апеляційної інстанції зазначив, що перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Водночас серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17. Також, суд апеляційної інстанції зауважив, що в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року скаржнику роз`яснено про необхідність надання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги із зазначенням у ній вимог апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі з урахуванням положень статті 320 КАС України та зауважено, що вимоги апеляційної скарги "…визнати незаконною та скасувати постанову про арешт коштів ВП№НОМЕР_1 від 24 липня 2024 року; притягти до відповідальності за незаконні дії приватного виконавця Лисенко Ю. О.; притягти до відповідальності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончаренко Т. М.; направити ухвалу до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату з приводу позбавлення ліцензії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончаренко Т. М. за грубі порушення; за неправомірні дії, нанесення мені моральних та матеріальних збитків стягнути на користь позивача з приватного виконавця Лисенко Ю. О. кошти в розмірі 364270,42 грн; за неправомірні дії, нанесення мені моральних та матеріальних збитків стягнути на користь позивача з приватного нотаріуса Гончаренко Т. М. кошти в розмірі 364270,42 грн; за неправомірні дії, нанесення позивачу моральних та матеріальних збитків, незаконне блокування пенсійного рахунку та списання з нього коштів стягнути на користь позивача з АО «Державний ощадний банк України» кошти в розмірі 364270,42 грн; задовольнити позов в повному обсязі…" виходять за межі повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, зважаючи на те, що за наслідком скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції направляє справу для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції, а не розглядає справу по суті. Натомість, скаржник надаючи до суду апеляційної інстанції документ з назвою позовна заява" вказав ті самі вимоги, які були ним заявлені при звернені з апеляційною скаргою вперше. Суд апеляційної інстанції зазначив, що прийняття апеляційної скарги позивача з тими вимогами, які ставить у ній скаржник буде свідчити про надання скаржнику обґрунтованої надії на те, що суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями розглядати ті вимоги, які виходять за межі його компетенції. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року в адміністративній справі №160/20691/24 повернуто скаржнику. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у встановлений судом строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліку апеляційної скарги зазначені в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали. У цій справі Суд також враховує, що позивач не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 3, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №160/20691/24 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича, приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяни Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної та матеріальної шкоди. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. М. Соколов Судді А. Г. Загороднюк Л. О. Єресько