Ухвала КАС ВС № 200/966/24

УХВАЛА 05 грудня 2024 року м. Київ справа №200/966/24 адміністративне провадження № К/990/44357/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С.А., суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М., перевірив касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про: -визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року та інших додаткових виплат із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; -зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року та інших додаткових виплат із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; -визнання протиправними дій щодо утримання з доходів військового збору в період залучення до заходів національної безпеки та оборони; -зобов`язання нарахувати та виплати утримані з грошового забезпечення розміри військового збору за період залучення до заходів національної безпеки та оборони. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року (включно) та інших додаткових виплат із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні і додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року (включно), із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 10 травня 2018 року по 05 листопада 2018 року, з 28 листопада 2018 року по 15 січня 2019 року, з 20 січня 2019 року по 01с січня 2019 року, з 01 грудня 2019 року по 14 вересня 2020 року, з 14 жовтня 2020 року по 26 листопада 2020 року, з 11 грудня 2020 року по 15 лютого 2021 року, з 02 березня 2021 року по 15 жовтня 2021 року, з 30 жовтня 2021 року по 23 лютого 2022 року військового збору. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити ОСОБА_1 утримані з його грошового забезпечення за період з період з 10 травня 2018 року по 05 листопада 2018 року, з 28 листопада 2018 року по 15 січня 2019 року, з 20 січня 2019 року по 01с січня 2019 року, з 01 грудня 2019 року по 14 вересня 2020 року, з 14 жовтня 2020 року по 26 листопада 2020 року, з 11 грудня 2020 року по 15 лютого 2021 року, з 02 березня 2021 року по 15 жовтня 2021 року, з 30 жовтня 2021 року по 23 лютого 2022 року суми військового збору. 19 листопада 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та зазначає, що не погоджується з постановою суду. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Донецьким окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження. Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявником касаційної скарги не зазначено. Отже, у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.А. Уханенко О.Р. Радишевська В.М. Соколов