Постанова Київський апеляційний суд № 359/8960/24
від 02.12.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 грудня 2024 року справа № 359/8960/24 провадження № 33/824/5345/2024 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Білоус Тетяни Григорівни на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2024 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. на користь державного бюджету України. Не погоджуючись із постановою суду захисник Білоус Тетяна Григорівна подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити. В обґрунтування вимог посилається на те, що суд першої інстанції не з`ясував повно, всебічно і об`єктивно всі обставини справи, не звернув увагу на пояснення сторони захисту та особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення був складений лише зі слів потерпілої, а отже з порушенням ст. 256 КУпАП. Потерпіла, поводячи себе агресивно, навмисно провокувала ОСОБА_1 на конфлікт. Вважає, що одних пояснень потерпілої недостатньо для притягнення особи до відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, адже для цього необхідно, щоб такі образи вчинялися особою з певною метою. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. З даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №240224 слідує, що 15.08.2024 о 15 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , виказував образи та погрози фізичною розправою відносно своєї дружини ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: - даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №240224 від 15.08.2024 (а.с.2); - викликом АРМ 102 (а.с.4); - письмовим поясненням потерпілої, особи яка притягається до адміністративної відповідальності та свідка (а.с.5,6,7), - терміновим заборонним приписом стосовно кривдника (а.с.8). Як вбачається з пояснень наданих потерпілою ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 від 15.08.2024 року скаржник погрожував їм фізичною розправою, штовхав та кидався з кулаками на потерпілу ОСОБА_2 , що і стало причиною виклику поліції. Як вбачається із копії термінового заборонного припису стосовно кривдника, серії АА №463198 від 15.08.2024 року, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб, з 19 години 00 хвилин 16.08.2024 року до 19 години 00 хвилин 25.08.2024 року (а.с. 8). Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що дії правопорушника за ч.1 ст. 173-2 КУпАП кваліфіковані вірно, як скоєння дій психологічного характеру, тобто насильства в сім`ї. Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги з приводу безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, є безпідставними, констатуються з формальних підстав, і такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, яким суд першої інстанції дав належну та об`єктивну оцінку, що також перевірено в суді апеляційної інстанції. З огляду на викладене, апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, які повністю узгоджуються між собою, а інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б свідчили про незаконність винесеної у справі постанови. Будь-яких переконливих доводів, які б ставили під сумнів висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП апелянтом не наведено. Таким чином, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 252 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що постанова суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є законною та обґрунтованою. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Білоус Тетяни Григорівни залишити без задоволення. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: