Постанова 4823 № 734/1408/24

Справа № 734/1408/24 Головуючий у 1 інстанції Іванюк Т. І. Провадження № 33/4823/978/24 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 грудня 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Мусієнка В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Мусієнка В.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2024 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 27 березня 2024 року в 00 год. 04 хв., на 98 км автодороги Київ Чернігів - Нові Яриловичі, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, захисник Мусієнко В.О. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову місцевого суду як незаконну, а провадження по справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Посилається на те, що в діях поліцейських була провокація, спрямована на отримання відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, з метою подальшого необґрунтованого складання протоколу. Зазначає, що права ОСОБА_1 після зупинки транспортного закладу не були роз`яснені. Вказує, що працівники поліції, доставивши ОСОБА_1 на медичний огляд до м. Чернігова, порушили вимоги п.7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженого наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, оскільки найближчий медичний заклад до місця зупинки транспортного закладу розташований в селищі Козелець. Також, ОСОБА_1 , перебуваючи у лікарні, не відмовлявся від проходження огляду, а здійснював пошук лікарського призначення, тобто виконував попередню вимогу працівників поліції, з метою недопущення вилучення у нього життєво необхідних йому лікарських засобів. Крім того, на відео, долученому до матеріалів справи, у ОСОБА_1 не спостерігаються ознаки наркотичного сп`яніння, які зазначені у протоколі про адмінправопорушення. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердив його захисник; просив розглянути справу без його участі, апеляційну скаргу підтримує. Заслухавши пояснення захисника Мусієнка В.О., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №884223 від 27.03.2024, ОСОБА_1 , 27 березня 2024 року в 00 год. 04 хв., на 98 кілометрі автодороги Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.5). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за порушення комендантської години. Під час перевірки документів та спілкування з водієм, виникли підозри про перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння: у нього були звужені зіниці, які не реагували на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. ОСОБА_1 пояснив, що наркотичні засоби не вживає, а ознаки, які назвали поліцейські, у нього присутні, оскільки він проїхав більше 1000 км за кермом. Після цього працівники поліції запропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння та неодноразово попереджали про наслідки відмови від огляду. Водій погодився. По приїзду до лікарні, на запитання лікаря, чи вживає водій медичні препарати, ОСОБА_1 відповів, що так, оскільки хворіє на гепатит та перебуває на обліку у лікарні м. Ніжина. Після цього надав лікарю на огляд пластикову пляшечку з пігулками. Потім на запитання лікаря, чи буде він проходить огляд, ОСОБА_1 відповів відмовою. Поліцейський перепитав у ОСОБА_1 , чи дійсно він відмовляється від проходження огляду, на що останній відповів ствердно. Після цього, працівником поліції йому було роз`яснено його права та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та був складений адміністративний протокол. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Твердження апелянта про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, спростовується переглянутим відеозаписом, на якому зафіксовано, як працівник поліції, при спілкуванні з водієм, називає наявні в останнього ознаки наркотичного сп`яніння. Крім того, всі ці ознаки відображені не тільки в протоколі про адміністративне правопорушення, а й в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння. Те, що ОСОБА_1 категорично заперечував факт вживання ним наркотичних засобів та наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, не звільняло його від обов`язку пройти медичний огляд на спростування підозр поліцейських чи їх підтвердження. Твердження апелянта про те, що в даній ситуації мала місце провокація ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом подій, з якого слідує, що прибувши до медичного закладу, на пропозицію лікаря та працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 категорично відмовився. Посилання апелянта на не роз`яснення працівниками поліції водію прав та обов`язків, передбачених ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України, не заслуговують на увагу, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Мусієнка В.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний